Промисловці Півдня України та їхні підприємницькі практики наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2022.03.059Ключові слова:
підприємці, підприємиці, промисловість Півдня України, індустріалізація, економічний регіон, південноукраїнські губерніїАнотація
Мета дослідження – з’ясування кількісного, майнового, соціального й етнічного складу фабрикантів та заводчиків Півдня України наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст., висвітлення основних ділянок їхніх ділових інтересів і рівня прибутковості закладів, а також місця та ролі жіноцтва у підприємницьких практиках модерного часу.
Методологія ґрунтується на принципах історизму, системності й науковості. Використано такі методи, як історико-генетичний, аналітико-синтетичний, метод порівняльного аналізу, ретроспективний, історико-типологічний, метод локальної історії.
Наукова новизна. Запропоновано регіонально-галузевий підхід вивчення підприємництва в Україні в імперську добу, розглянуто його і як складову вітчизняної економічної історії, і як своєрідний соціальний інститут, який мав на собі всі характерні відбитки тогочасної епохи.
Висновки. Зазначено, що активізація підприємництва наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. стосувалася насамперед південноукраїнських губерній Російської імперії – Херсонської, Катеринославської, Таврійської. З’ясовано, що лідером промислового виробництва в регіоні була Херсонська, де беззастережно домінувала Одеса, оскільки на її частку припадало більше третини, до того ж найбільших індустріальних, підприємств губернії. Натомість у Катеринославській концентрувалися великі металургійні та гірничорудні підприємства, які були засновані переважно іноземцями. За соціальними ознаками серед промисловців Півдня України на початку ХХ ст. зі значним відривом від інших лідирували представники купецького стану. Визначено зростаючу роль єврейських і німецьких підприємців у розвитку промисловості всього регіону (на Херсонщині перші становили більше половини всіх промисловців губернії, а на Катеринославщині – третину). Німецькомовні промисловці – переважно купці та поселяни-власники – вміло реалізовували свої ділові інтереси у царині обробки металу та виготовлення сільськогосподарських землеробських машин. Частка українців серед фабрикантів і заводчиків Півдня становила у середньому 5% від їх загального числа по кожній із трьох губерній, а їхні підприємства здебільшого були дрібними та середніми. Наголошено, що у великому й середньому виробництві зростала роль жінок, котрі становили близько 7% від усіх власників зафіксованих промислових закладів Півдня України. Більше половини з них здійснювали свої підприємницькі практики у фабрично-заводському виробництві Херсонської губернії.
Посилання
Blackwell, W. L. (1970). The industrialization of Russia: An historical perspective. New York.
Deivis, N. (2018). Yevropa: Istoriia. Kyiv. [in Ukrainian].
Donik, O. (2008). Kupetstvo Ukrainy v imperskomu prostori (XIX st.). Kyiv. [in Ukrainian].
Donik, O. (2010). Pidpryiemnytski obiednannia v Ukraini ostannoi tretyny XIX – pochatku XX st.: vid instytutsionalizatsii interesiv do nadrehionalnykh form intehratsii. Problemy istorii Ukrainy XIX – pochatku XX st., 17, 52–69. [in Ukrainian].
Gershenkron, A. (2015). Ekonomicheskaja otstalost v istoricheskoj perspektive. Moskva. [in Russian].
Gregori, P. (2003). Ekonomicheskij rost Rossijskoj imperii (konets XIX – nachalo XX v.): Novye podschjoty i otsenki. Moskva. [in Russian].
Krutikov, V. (1992). Sotsialna struktura miskoi burzhuazii Ukrainy naperedodni revoliutsii 1905–1907 rr. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 3, 57–66. [in Ukrainian].
Kulikov, V. (2019). Pidpryiemstva i suspilstvo v zavodskykh i shakhtarskykh poselenniakh Donbasu ta Prydniprovia v 1870–1917 rr. Kharkiv. [in Ukrainian].
Lazanska, T. (1996). Sotsialne pokhodzhennia promyslovoi burzhuazii Ukrainy v XIX st. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 2, 65–73. [in Ukrainian].
Lazanska, T. (1999). Istoriia pidpryiemnytstva v Ukraini (na materialakh torhovelno-promyslovoi statystyky XIX st.). Kyiv. [in Ukrainian].
Lindner, R. (2008). Pidpryiemtsi i misto v Ukraini, 1860–1914 rr. (Industrializatsiia i sotsialna komunikatsiia na Pivdni Rosiiskoi imperii). Kyiv; Donetsk. [in Ukrainian].
Nikolaieva, T. (2011). Sotsiokulturna kharakterystyka pidpryiemtsiv Ukrainy (1861–1914 rr.). Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 3, 95–107. [in Ukrainian].
Pajps, R. (1993). Rossija pri starom rezhime. Moskva. [in Russian].
Peeters, V. (2010). Stal u stepu. Kyiv. [in Ukrainian].
Potkina, I. (2002). Istorija predprinimatelstva v XX v.: stanovlenie nauchnoj distsipliny. Otechestvennaja istorija, 2, 124–134. [in Russian].
Shevchenko, V. (2010). Pryvatne bankirske pidpryiemnytstvo v Odesi (XIX – pochatok XX st.). Kyiv. [in Ukrainian].
Shliakhov, O. (2006). Sudnovlasnyky Azovo-Chornomorskoho baseinu naprykintsi XIX – na pochatku XX st. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 1, 61–72. [in Ukrainian].
Turchenko, F. H., Turchenko, H. F. (2003). Pivdenna Ukraina: modernizatsiia, svitova viina, revoliutsiia (kinets XIX st. – 1921 r.): istorychni narysy. Kyiv. [in Ukrainian].
Vodotyka, T. (2013). Sotsialna tsina ta sotsialna vidpovidalnist: pidpryiemnytska blahodiinist u druhii polovyni XIX st. Problemy istorii Ukrainy XIX – pochatku XX st., 22, 14–25. [in Ukrainian].
Vodotyka, T. (2015). Pidpryiemtsi v sotsialnii strukturi miskoho naselennia Naddniprianskoi Ukrainy v druhii polovyni XIX – na pochatku XX st. Ukrainskyi istorychnyi zbirnyk, 18, 118–127. [in Ukrainian].
Yashyn, V. O. (2013). Tradytsionalizm i modernizatsiia: Yevreiske naselennia Katerynoslavshchyny i Khersonshchyny v sotsialno-kulturnykh ta ekonomichnykh protsesakh druhoi polovyny XIX st. Kryvyi Rih. [in Ukrainian].
Zaderejchuk, A. (2011). Pischevaia promyshlennost Falts-Fejnov. Voprosy germanskoj istorii, 26–33. Dnepropetrovsk. [in Russian].
