Етика публікацій
«Український історичний журнал» дотримується вимог, установлених Комітетом з етики публікацій (Committee on Publication Ethics, COPE), з якими можна ознайомитися за посиланням: www.publicationethics.org
Принципи етики редколегії й видавця
При ухваленні рішення щодо публікації редколегія керується достовірністю наведених даних і науковою значимістю поданих текстів.
Інтелектуальний зміст матеріалів оцінюється незалежно від раси, статі, сексуальної орієнтації, походження, громадянства, соціального стану, релігійних чи політичних поглядів автора / авторів (в умовах воєнного стану можуть бути задіяні певні обмеження). Водночас до розгляду не приймаються тексти, створені учнями загальноосвітніх навчальних закладів, студентами закладів вищої освіти, аспірантами (ад’юнктами), а також авторами без наукового ступеня.
Неопубліковані дані з поданих на розгляд матеріалів не використовуються в особистих інтересах і не передаються третім особам без письмової згоди автора. Вказана інформація залишається конфіденційною й не слугує для отримання приватної вигоди.
Редколегія залишає за собою право відхиляти статті, визнані непрофільними чи такими, що не відповідають фаховому рівню та виданню категорії А.
Тексти, щодо яких є обґрунтовані підстави вбачати наявність плагіату чи самоплагіату, не публікуються.
Редколегія не залишає без відповіді претензії, які стосуються розглянутих або опублікованих матеріалів, а при виникненні конфліктних ситуацій уживає всіх необхідних заходів для їх залагодження.
Принципи етики рецензента
Текст, отриманий для рецензування, розглядається як конфіденційний документ (так зване сліпе рецензування), котрий не можна передавати для ознайомлення чи обговорення третім особам, які не мають на те повноважень від редколегії.
Рецензент дає неупереджену й аргументовану оцінку викладених результатів дослідження. Персональна критика на адресу автора неприйнятна.
Неопубліковані дані з поданих на розгляд матеріалів рецензент не використовує з особистою метою.
Рецензент, який не володіє, на його думку, достатньою кваліфікацією для оцінки рукопису, або якщо він не може бути неупередженим (зокрема у випадку конфлікту інтересів з автором чи організацією), повинен повідомити про це редколегію з проханням виключити його з процесу рецензування зазначеного рукопису.
У випадку діаметрально протилежних оцінок рецензованого тексту призначається додаткова експертиза із залученням нових експертів.
При отриманні від експертів двох і більше негативних оцінок, поданий текст знімається з подальшого обговорення.
Принципи етики автора наукової публікації
Автор зобов’язаний надавати достовірні результати проведених досліджень. Свідоме подання помилкових або сфальсифікованих даних неприйнятне.
Автор має гарантувати, що результати дослідження, викладені в його тексті, повністю оригінальні. Запозичені дані подаються з обов’язковим зазначенням їх авторства та першоджерела. Надмірні запозичення, а також плагіат у будь-яких формах (включаючи неоформлені цитати, перефразування або присвоєння прав на результати чужих досліджень), неприйнятні.
Необхідно визнавати внесок усіх осіб, які так чи інакше вплинули на хід і результати дослідження, зокрема у статті мають подаватися посилання на відповідні праці.
Автор не повинен подавати для публікації рукопис, який раніше вже було надіслано до іншого видання, де він перебуває на стадії розгляду, а також уже оприлюднений текст.
Співавторами статті зазначаються всі, хто зробив істотний внесок у проведення дослідження. Серед співавторів неприпустимо вказувати осіб, котрі не брали участі в дослідженні. До розгляду не приймаються тексти з надмірною кількістю авторів.
Якщо автор виявить істотні помилки або неточності у статті на етапі її розгляду або після її опублікування, він повинен якнайшвидше повідомити про це редакцію.
