Державні перевороти, революції й політична боротьба у світлі компаративістики (на основі аналізу візії В.Леніна та сучасних концептуалізацій)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15407/uhj2022.03.004

Ключові слова:

Ленін, «гібридна війна», ідеологія, організація, пропаґанда й аґітація, партійні кадри

Анотація

Мета дослідження – провести паралелі між методологічними працями В.Леніна і практикою більшовиків та сучасними візіями «гібридної війни».

Методологія. Використано такі методи: герменевтичний, компаративний, ретроспективний. Окреслення компаративних паралелей у студіях В.Леніна й сучасних теоретиків «гібридної війни» (передусім російських) дозволяє зробити припущення щодо існування певної традиції в політиці суміжної держави щодо України.

Наукова новизна полягає у спробі переосмислення інтелектуальної спадщини В.Леніна, зокрема його поглядів на революційну війну, і визначення їх впливу на розвиток сучасних концепцій «гібридних воєн».

Основні результати дослідження. Робиться спроба переоцінити особистість В.Леніна й поглянути на його внесок в історію не стільки як політичного діяча, що створив нову державу, а як на методолога та розробника стратегії взяття влади, котра містила у собі елементи теорії, доопрацьованої і трансформованої сучасними фахівцями, і відомої нині як «гібридна війна». Сам В.Ленін зауважував, чим війна проти «капіталу» відрізняється від традиційної: вона може бути безкровною, також це війна педагогічна, економічна тощо. Такий тип війни ми спостерігаємо в наші дні. Вождь російських більшовиків указував на три складові успіху своєї партії: ідеологія, організація, пропаґанда й аґітація. Аналіз сучасних подій дає підстави вважати, що «гібридна війна» в першу чергу спрямована на захоплення мізків людей, а вже потім – на завоювання територій. У В.Леніна ми знаходимо твердження про надзвичайну роль ідеології. Для більшовиків простого завоювання мало, вони йдуть далі – переконати противника у своїй правоті та в його (противника) неспроможності. Цьому допомагали пропаґанда й аґітація. А жорстка армійська дисципліна та вимога від партійних кадрів бути справжніми професіоналами сприяли реалізації планів.

Посилання

Barer, S. (2010). The doctors of revolution: 19th century thinkers, who changed the world. New York.

Goldman, M. E. (1996). Global Studies: Russia, the Eurasian Republics, and Central/Eastern Europe. (6th ed.) Connecticut.

Gusev, K. V. (Ed.) (1987). Velikij Oktyabr: Kratkij istoriko-revolyutsionnyj spravochnik. Moskva. [in Russian].

Hellebeck, J. (2009). Revolution on my mind: writing a diary under Stalin. Cambridge, Mass.; London.

"Hoffman, F. G. (n. d.) Hybrid Warfare and Challenges. Small Wars Journals.

"Horbulin, V. (2016, 25th March). Hibrydna viina: vse tilky pochynaietsia. [in Ukrainian].

Kara-Murza, S. (2000). «Proekt Lenina» – put k obryvu ili spaseniyu? Nash sovremennik, 4. [in Russian].

Kulchytskyi, S. (2008). Rosiiska revoliutsiia 1917 r.: novyi pohliad. Kyiv. [in Ukrainian].

Kulchytskyi, S. (2013). Chervonyi vyklyk: Istoriia komunizmu v Ukraini vid yoho narodzhennia do zahybeli, 1. Kyiv. [in Ukrainian].

Kulchytskyi, S. V., Parakhonskyi, B. O. (2004). Ukraina i Rosiia v istorychnii retroperspektyvi, 3. Kyiv. [in Ukrainian].

Kuras, I. F. (Ed.) (2002). Politychna istoriia Ukrainy, 1. Kyiv. [in Ukrainian].

"Loginov, V. (n. d.). Posleslovie k sborniku “V. I. Lenin. Neizvestnye dokumenty. 1891–1922 gg.”. [in Russian].

"Loginov, V. (n. d.). Lenin vchera i segodnya. [in Russian].

Malia, M. (2000). Russia under Western eyes: From the Bronze Horseman to the Lenin Mausoleum. Cambridge, Mass.; London. doi: https://doi.org/10.4159/9780674040489

Melnikov, A. I. (Ed.) (1979). Propagandisty leninskoj shkoly (2nd ed.). Moskva. [in Russian].

Pajps, R. (2005). Russkaya revolyutsiya, 2: Bolsheviki v borbe za vlast 1917–1918. Moskva. [in Russian].

Pankratov, N. R. (1973). Voenno-boevaya rabota partii bolshevikov (1903–1917). Moskva. [in Russian].

Pospelov, P. N. (Ed.) (1966). Istoriya Kommunisticheskoj partii Sovetskogo Soyuza, 2. Moskva. [in Russian].

Soldatenko, V. F. (2012). Revoliutsiina doba v Ukraini (1917–1920 rr.): lohika piznannia, istorychni postati, kliuchovi epizody. (2nd ed.). Kyiv. [in Ukrainian].

Subtelnyi, O. (1993). Ukraina: Istoriia. (3rd ed.). Kyiv. [in Ukrainian].

Velychenko, S. (2017). Imperializm i natsionalizm po-chervonomu: ukrainska marksystska krytyka rosiiskoho komunistychnoho panuvannia v Ukraini (1918–1925). Lviv. [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-30

Як цитувати

Кучерук, М. (2022). Державні перевороти, революції й політична боротьба у світлі компаративістики (на основі аналізу візії В.Леніна та сучасних концептуалізацій). Український історичний журнал, (3), 4–13. https://doi.org/10.15407/uhj2022.03.004

Номер

Розділ

РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА: СУЧАСНІ ТА ІСТОРИЧНІ КОНТЕКСТИ, КОМПАРАТИВНІ РЕТРОСПЕКЦІЇ, ПОВСЯКДЕННІ ПРАКТИКИ