Від прислуги до домробітниці: трансформації повсякденного життя у Чернігові в 1920-х рр. (на прикладі Чернігова)

Анотація

Мета — розкриття основних тенденцій і характерних особливостей життя домробітниць у Чернігові в період 1920-х років, коли відбувалися процеси переформатування суспільно-політичного устрою, упровадження нової ціннісної системи та вибудовування укладу життя в умовах нормованих правил.

Методологія ґрунтується на підходах і методах соціальної історії, історії повсякденності та мікроісторії, а також міждисциплінарних методах: статистико-аналітичному й історико-психологічному.

Висновки. Окреслено основні складові соціальної політики щодо домробітниць, основні проблеми, які увиразнились у процесі її впровадження. Показано процес еволюції соціального статусу від прислуги до радянської домробітниці, а також охарактеризовано чинники, що впливали на його формування: нова економічна політика, категорії роботодавців, урбанізація, зовнішні та внутрішні катаклізми початку ХХ ст. Проаналізовано законодавчу базу щодо порушеної проблеми й доведено важливу роль запровадження нормативних документів для побудови трудових відносин між господарями і прислугою, а згодом між працедавцями та домробітницями. На прикладі Чернігова з’ясовано, що в небажанні сплачувати страхові внески, котрі сприймалися як додаткові витрати, роботодавці всіляко ухилялися від прийняття на роботу домробітниць через біржі праці. Це ускладнювало їхнє офіційне працевлаштування, а отже, породжувало високий рівень безробіття й невідповідність між наданими біржам праці і профспілкам повноваженнями у ході реалізації соціальної політики 1920-х років і фактичним станом речей. На основі статистичних документів окреслено складнощі у з’ясуванні реальної чисельності домробітниць. Визначено їх соціальний склад і матеріально-побутові умови життя. Показано, що модифікацій зазнав і позаробочий час домробітниць, який регулювався політикою радянського керівництва і був спрямований на формування «правильного» бачення й підтримку нового курсу влади.