Перші відомі факти вшанування пам’яті жертв Голодомору в підрадянській Україні: 1933-й рік, Вінниччина
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2023.02.113%20Ключові слова:
Голодомор 1932—1933 рр., комеморативні практики, вшанування померлих від голоду, Хмільницький район, Уланівський район, Вінницька областьАнотація
Метою є привернення уваги до питання про початки комеморації жертв Голодомору у підрадянській Україні. Вводяться в науковий обіг матеріали про перші відомі комеморативні практики вшанування жертв Голодомору, що були організовані наприкінці 1933 р. на Вінниччині.
Методологія дослідження побудована на принципах історизму й об’єктивності та спирається на критичний історичний аналіз джерел. На основі матеріалів архівно-кримінальної справи реконструйовано процес організації особливих поминальних вечерь у селах Вінницької області переважно у грудні 1933 р. Хоч ця ініціатива і мала локальний характер, але є важливою як один із перших громадських заходів на вшанування жертв Голодомору 1932—1933 рр. в Україні. Адже питання, коли саме на територіях, що були охоплені трагедією, почали згадувати загиблих, залишається відкритим. Розглянута у дослідженні ініціатива стала реакцією на пережитий голод. Вона містила не лише поминання померлих, а й вияви турботи про тих, хто втратив годувальників, через організацію поминальних вечерь для різних груп: удів, дівчат, дітей. Установлено, що ініціатива охопила щонайменше десяток сіл тодішніх Уланівського і Хмільницького районів. Участь у заходах узяли сотні мешканців. Виявлені матеріали по-новому розкривають морально-психологічний відгук на пережитий голод, демонструють, що не завжди це було руйнування морально-етичних основ. Прояв лялись і протилежні реакції. Зокрема, як свідчать опрацьовані матеріали, пережиті страхіття стимулювали релігійні почуття. Водночас розглянуті поминальні вечері у селах Вінниччини у грудні 1933 р. були спрямовані не лише на згадування померлих від голоду, а й стали виявом уваги до тих, хто потребував підтримки. І той досвід поєднання пам’яті про померлих і турботи про нужденних є актуальним і сьогодні. Він цілком може бути продовжений у сучасних умовах, коли нашу пам’ять про вбитих Голодомором буде виражено увагою до тих, хто нині потребує допомоги.