Кримінальні злочини та смертна кара в Українській козацькій державі другої половини ХVII—XVIII ст.: судова практика
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2025.06.050Ключові слова:
Українська козацька держава, Гетьманщина, Військо Запорозьке, злочин, смертний вирок, законодавство, юридична норма.Анотація
Мета — ґрунтуючись на першоджерелах виявити основні види карних злочинів у Гетьманщині, що заслуговували на смертні судові вироки, а також відобразити трансформацію правових норм, які їх визначили. Дослідити зовнішні фактори, котрі впливали на рішення суддів. Застосовано наукові підходи соціальної історії та історичної антропології, мікроісторії і предметно-хронологічного аналізу, що дозволило на конкретних побутових прикладах простежити еволюцію сприйняття вищої міри покарання гетьманами, старшинами, міськими урядниками та сільськими громадами, а також показати «казусні» випадки відступів судів від чинного законодавства. Наукову новизну становить конкретика численних злочинів, їх розмаїття впродовж тривалого періоду в контексті змін у правових нормах поведінки. Висновки. Близько півтора десятка основних видів кримінальних злочинів каралися у Війську Запорозькому стратою. Найчисленнішими серед них значилися державна зрада (насамперед гетьмана), вбивства, зґвалтування, підпали. Набагато рідше траплялися смертні покарання за захоплення чужих маєтностей чи угідь. Особливо суворих катувань зазнавали крадії церковного майна, хулителі священнослужителів, віровідступники. Показовим стало те, що після страти злочинця частина його статків (в тому числі грошей) могла потрапити до рук не лише родичів загиблого, але й вищих представників судового процесу. Звідси, відповідно, виникала певна матеріальна зацікавленість останніх, а на цьому ґрунті розвивалася корумпованість судів.
Посилання
Slabchenko, M. (1911). Opyty po istorii prava Malorossii ХVII i XVIII vv. Odessa. [in Russian].
Lokhvitskij, A. (1864). Guberniya, ye zemskie i pravitelstvennye uchrezhdeniya. 1. Saint Petersburg. [in Russian].
Levitskij, O. (1901). Ocherki narodnoi zhizni v Malorossii vo vtoroi polovine XVІІ v. Kievskaya starina. 1. [in Russian].
Diadychenko, V.A. (1959). Narysy suspilno-politychnoho ustroiu Livoberezhnoi Ukrainy kintsia XVII — pochatku XVIII st. Kyiv. [in Ukrainian].
Hurzhii, O.I. (2018). Vydy sudiv i format yikhnoi praktyky. Istoriia Ukrainskoi derzhavy. Hetmanat rannomodernoi doby. Kyiv. [in Ukrainian].
Mirza-Avakiants, N. (1926). Narysy z istorii sudu v Livoberezhnii Ukraini druhoi polovyny XVII st. Ch. 1: Rolia hromady v sudovii praktytsi. Naukovyi zbirnyk Kharkivskoi naukovo-doslidchoi katedry istorii ukrainskoi kultury. 2-3. Kharkiv. [in Ukrainian].
(1889). Akti familii Polubotok s 1669—1734 g.: iz arkhiva grafa Miloradovicha. Chernigov. [in Russian].
Levytskyi, O. Pip-ubyvtsia. Levytskyi O. Po sudakh Hetmanshchyny. [b. r., b. m.]. 62-76. [in Ukrainian].
(1878). Akty, otnosyashchiesya k istorii Yuzhnoi i Zapadnoi Rossii. X. Saint Petersburg. [in Russian].
(1953). Vossoedinenie Ukrainy s Rossiei: Dokumenti i materiali. ІІІ. Moscow. [in Russian].
Slabchenko, M. (1909). Malorusskii polk v administrativnom otnoshenii (istoriko-yuridicheskii ocherk). Odessa. [in Russian].
Tkach, A.P. (1968). Istoriia kodyfikatsii dorevoliutsiinoho prava Ukrainy. Kyiv. [in Ukrainian].
Nedbailo, P.O. (1966). Normy prava. Kharkiv. [in Ukrainian].
Vasilenko, M.P. (2006). Pravo magdeburgskoe. Vybrani tvory v 3-kh t. 2: Yurydychni pratsi. Kyiv. 48-57. [in Russian].
Vasylenko, M.P. (2006). “Prava, po kotorym sudytsya malorossiiskii narod”, yak dzherelo do іstorії derzhavnoho prava Ukrainy XVІІІ v. Vybrani tvory v 3-kh t. 2: Yurydychni pratsi. Kyiv. 372-378. [in Ukrainian].
Gurzhii, A.I. (1989). Tretii Litovskii statut v pamyatnikakh ukrainskogo prava vtoroi poloviny XVІІ — XVІІІ vv. Tretii Litovskii statut 1588 g.: Materialy respublikanskoi konferentsii. Vilnius. 157-163. [in Russian].
Miloradovich, G.A. (1896). K istorii Litovskogo statuta, kak deistvuyushchego zakonodatelstva v Malorosii. Kievskaya starina. 1: 11-16. [in Russian].
Yushkov, S.V. (1961). Istoriya gosudarstva i prava SSSR. 1. Moscow. [in Russian].
Yavornytskyi, D.I. (1914). Yak zhylo slavne Zaporozke Nyzove Viisko. Katerynoslav. [in Ukrainian].
Jerlicz, J. (1853). Latopisiec albo kroniczka różnych spraw i dziejów dawnych i teraźniejszych czasów. 1. Warszawa. [in Polish].
(1971). Litopys Samovydtsia. Kyiv. [in Ukrainian].
Barvinskii, V.A. (1909). Krestyane v Levoberezhnoi Ukraine v XVII—XVIII vv. Kharkov. [in Russian].
Oświęcim, S. (1907). Dyaryusz 1643—1651. Kraków. [in Polish].
(1908). Storozhenki. Familnyi arkhiv. 6. Kiev. [in Russian].
Pashchuk, A. (1967). Sud i sudochynstvo na Livoberezhnii Ukraini v XVII—XVIII st. (1648—1782). Lviv. [in Ukrainian].
Bakai, N. (1886). Znachenie selskoi gromady v sudebnom protsesse kontsa XVІІ v. Kievskaya starina. 11. [in Russian].
(1998). Universaly Bohdana Khmelnytskoho 1648—1657. Kyiv. [in Ukrainian].
(2004). Universaly ukrainskykh hetmaniv vid Ivana Vyhovskoho do Ivana Samoilovycha (1657—1687). Kyiv; Lviv. [in Ukrainian].
(2008). Universaly Pavla Polubotka (1722—1723). Kyiv. [in Ukrainian].
(1997). Prava, za yakymy sudytsia malorosiiskyi narod. 1743 r. Kyiv. [in Ukrainian].
D-skii, A. (1893). Sistema karatelnykh mer v Zaporozhe (istoriko-yuridicheskii ocherk). Kievskaya starina. 2. [in Russian].
(1859). Pamiętniki historyczne do wyjaśnienia spraw publicznych w Polsce XVII w. Wyd. M. Baliński. Wilno. [in Polish].
Lazarevskii, A.M. (1902). Opisanie staroi Malorossii. 3: Polk Prilutskii. Kiev. [in Russian].
