"Польське питання " в оцінках представників консервативної та ліберальної думки Російської імперії (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2019.06.069Ключові слова:
консерватизм, лібералізм, монархічна ідеологія, «польське питання», самодержавство, національно-визвольний рух.Анотація
Анотація. Мета дослідження – проаналізувати й узагальнити погляди представників російської консервативної та ліберальної думки у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. на становище польського етносу в Російськійімперії й можливі шляхи розв’язання проблемного «польського питання». Методологія ґрунтується на принципах історизму, об’єктивності, усебічності, детермінізму, наступності, системності. Для досягнення поставленої мети здійснювалося комплексне використання різноманітних дослідницьких методів як загальнонаукових (логічного аналізу, синтезу, узагальнення), так і спеціально-історичних (історико-генетичного, історико-порівняльного, історико-ситуаційного, термінологічного аналізу). Наукова новизна. На основі широкого кола джерел схарактеризовано візію найбільш репрезентативних представників російського політикуму консервативного та ліберального напрямів на «польське питання» та обґрунтовано фактичну неможливість його розв’язання в конкретних історичних умовах. Висновки. Російсько-польські відносини існували у замкненій системі нерозв’язного комплексу політичних, соціальних, етнічних і національних суперечностей. Політика державного терору щодо поляків із боку царату викликала зворотну хвилю національно-визвольного-руху, під час пікових виявів якого також подекуди виявлялися елементи тероризму. Більшість російських консерваторів стояли на позиціях державного націоналізму, ідеологічну форму якого в її консервативній моделі може бути визначено як поєднання ідейного монархізму, великодержавного шовінізму та реакційного консерватизму. Виразне акцентування уваги консерваторів на переважанні культурно-духовних цінностей російського народу об’єктивно наповнювало консервативну модель націоналістичним змістом. Пріоритетним напрямом визначалася «боротьба з інородницьким засиллям» (насамперед з єврейським) і сепаратизмом «окраїн» (передусім польським національно-визвольним рухом) адміністративно-розпорядчими, соціально-культурними та економічними методами. Ліберали трактували національні рухи як потенційного союзника в боротьбі з самодержавно-бюрократичним ладом, одночасно виступаючи за збереження єдиного політичного простору. Причину загострення «польського питання» вони вбачали в політичному терорі царату. На їхню думку, зруйнування самодержавного ладу та децентралізація сприяли б національному примиренню.
Посилання
Beauvois, D. (1995). Histoire de la Pologne. Paris, Hatier, 460 p. [in French].
Beauvois, D. (2004). La Pologne: Histoire, Societe, Culture. Paris, 512 p. [in French].
Borejsza, J.W. (1966). Emigracja polska po powstaniu styczniowym. Warszawa, 437 s. [in Polish].
Bovua, D. (1998). Bytva za zemliu v Ukraini 1863–1914: poliaki v sotsio-etnichnykh konfliktakh. Kyiv: Krytyka, 334 s. [in Ukrainian].
Bovua, D. (2011). Gordiev uzel Rossiyskoy imperii: Vlast, shlyakhta i narod na Pravoberezhnoy Ukraine (1793–1914). Moskva: Novoe literaturnoe obozrenie, 1008 s. [in Russian].
Bolshakova, O.V. (2019). Krizis Rossiyskoy imperii 1890–1914 gg. v zarubezhnoy istoriografii. Rossiyskaya istoriya, 2, 158–171. [in Russian]. doi: https://doi.org/10.31857/S086956870004497-7
Gula, R.V., Perederii, I.G. (2018). Voennyi terror komandovaniya voysk Yugo-Zapadnogo fronta v Vostochnoy Galitsii i Severnoy Bukovine (fevral – oktyabr 1917 g.). Rusin: Mezhdunarodnyi istoricheskii zhurnal, 53 (3), 50–63. [in Russian]. doi: https://doi.org/10.17223/18572685/53/4
Orekhov, A.M. (Ed.) (1988). Obshchestvennoe dvizhenie na polskikh zemlyah: osnovnyie ideynyie techeniya i politicheskie partii v 1864–1914 gg. Moskva: Nauka, 382 s. [in Russian].
Serczyk, W. (1979). Historia Ukrainy. Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 499 s. [in Polish].
Shelokhaev, V.V., Solovyov, K.A. (2019). Krizis imperii kak istoriograficheskaya problema. Rossiyskaya istoriya, 2, 142–157. [in Russian].
Szyrinianc, A., Myrikowa A., Romanowska, M. (2015). "Wewnętrzna" rusofobia i "kwestia polska" w Rosji w XIX w. Politeja, 34/2, Studia Rosyjskie, 233–246. [in Polish].
