"Великі повороти" соціогуманітарного знання в історії історієписання ХХ ст.: українська проекція
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2018.05.107Ключові слова:
: неокантіанство, соціологізація історія, феноменологія, неоромантизм, антропологічний поворот, лінґвістичний поворот, «великі повороти», українська історіографія ХХ ст.Анотація
Висвітлюються знакові трансформації соціогуманітарного знання ХХ ст., метафорично означені як «великі повороти» – неокантіанство, соціологізація історії, феноменологія, антропологічний і лінґвістичний повороти. Розглядається сприйняття, засвоєння й адаптація кардинальних метаморфоз знання в дослідницьких практиках і концептуальних пропозиціях українських істориків. Відзначається, що поширення таких термінологічних новотворів пов’язано зі зростаючою вестернізацією наукової мови, зокрема на теренах соціогуманітаристики другої половини ХХ ст. Висловлюється думка, що вживання терміна «поворот» для конструювання й репрезентації історії історієписання ґенерує як певні можливості, так й інструментальні проблеми, зокрема потребує ранжування, принаймні співвідношення різних «поворотів». Наголошується, що кожен із «великих поворотів» спричинив важливі зміни в мисленні істориків, як-от ініціював засвоєння й адаптацію інших концептуальних пропозицій, пізнавальних взірців, дослідницьких стратегій та інструментів. Зауважується, що діапазон, обсяг і темпоральний проміжок сприйняття новацій і запитів, продукованих «великими поворотами», були вкрай нерівними, вибірковими, тривалими. На прикладі циркуляції ідей і концептів неоромантизму в українськомуісторієписанні ХХ ст. показується, що рецепція «великих поворотів», передусім неокантіанства, суттєво відрізнялася від їх сприйняття на культурному полі російської історіографії. Підкреслюється, що побутування неоромантизму в українській історіографії ХХ ст. пов’язано з травматичною спадщиною та розмаїтими, довгочасними спробами її осмислення й поборення. Обстоюється теза, що кожен «поворот» варто розглядати як новий уявний горизонт можливостей і перспектив, котрий продукує як хвилю пізнавальних новацій та креативних експериментів, так і очевидних викликів, загроз для певної фахової спільноти.
Посилання
Bilas, L. (1961). Ideolohiia iak istoriia i iak poeziia (Z pryvodu dvokh novykh prats’ O.Ohloblyna). Suchasnist’, (7), 44–62. [in Ukrainian].
Bilas, L.R. (1980). Krakiv, Zheneva i filiiatsiia «Krychevs’koho»: Do rodovidnoi myslennia V.Lypyns’koho. In L.R.Bilas (ed.), Lypyns’kyi, V. Tvory (vol.2, pp.XVII–XCVIII). Filadel’fiia: Skhidno-Yevropeis’kyi doslidnyi instytut im. V.K.Lypyns’koho. [in Ukrainian].
Bilas, L.R. (1985). The Intellectual Development of V.Lypyns’kyj: His World View and Political Activity before World War I. Harvard Ukrainian Studies, 9 (3/4), 263–286.
Burrow, J. (2008). A History of Histories. Epics, Chronicles, Romances and Inquiries from Herodotus and Thucydides to the Twentieth Century. New York: Published in the U.S. by Alfred A. Knopf, a division of Random House, Inc.
Cherchenko, Yu. (2012). Lystuvannia Bohdana Kentrzhyns’koho z Dmytrom Doroshenkom, Borysom Krupnyts’kym, Volodymyrom Kubiiovychem i Volodymyrom Yanevym. Ukrains’kyi arkheohrafichnyi shchorichnyk: Nova seriia, 19/20 (16/17), 545– 569. [in Ukrainian].
Dashkevych, Ya. (1999). Postmodernizm ta ukrains’ka istorychna nauka. Ukrains’ki problemy, (1/2), 109–119. [in Ukrainian].
Depenchuk, L. (1995). Bohdan Kistiakivs’kyi. Kyiv: Osnovy. [in Ukrainian].
Domans’ka, E. (2012). Istoriia ta suchasna humanitarystyka: doslidzhennia z teorii znannia pro mynule (V.Sklokin, transl.). Kyiv: Nika-Tsentr. [in Ukrainian].
Dzhokhadze, I.D. (2001). Neopragmatizm Richarda Rorti. Moskva. [in Russian].
Fizer, I. (1999). Ukrains’kyi Fuko chy frantsuz’kyi Petrov? Raziucha skhozhist’ dvokh istoriosofiv. Naukovi zapysky Natsional’noho universytetu «Kyievo-Mohylians’ka akademiia», (17), 42–44. [in Ukrainian].
Gusserl’, E. (2004). Krizis evropejskikh nauk i transcendental’naya fenomenologiya. Vvedenie v fenomenologicheskuyu filosofiyu (D.V.Sklyadnev, transl.). Sankt-Peterburg. [in Russian].
Holovko, V. (2003). Istoriohrafiia kryzy istorychnoi nauky: Ukrains’kyi kontekst. Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy. [in Ukrainian].
Isaievych, Ya. (2002). Lev Bilas i yoho istoriohrafichni pratsi / Bilas, L. (2002). Kryza nashoho obrazu istorii. L’viv: Instytut ukrainoznavstva im. I.Krypiakevycha NAN Ukrainy. [in Ukrainian].
Isajiw, W. (1985). The Political Sociology of Vjačeslav Lypyns’kyj. Harvard Ukrainian Studies, 9 (3/4), 287–301.
Khabermas, Yu. (2008). Filosofskij diskurs o moderne. Dvenadtsat’ lektsij. (M.M.Belyaev, K.V.Kostin, E.L.Petrenko, I.V.Rozanov, G.M.Severskaya, transl.). Moskva. [in Russian].
Khobsbaum, E. (2004). Epokha krajnostej: Korotkij dvadtsatyj vek (1914–1991). (E.M.Naryshkina, A.V.Nikol’s’kaya, transl.). Moskva. [in Russian].
Kolinhvud, R.Dzh. (1996). Ideia istorii. Z lektsiiamy 1926–1928 rr. (O.Mokrovol’s’kyi, transl.). Kyiv: Osnovy. [in Ukrainian].
Kolesnyk, I. (2013). Ukrains’ka istoriohrafiia: kontseptual’na istoriia. Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy. [in Ukrainian].
Lukov, V.A. (2009). Francuzskij neoromantizm. Moskva. [in Russian].
Lysiak-Rudnyts’kyi, I. (1994). V oboroni intelektu. In F.Sysyn (ed.), Lysiak- Rudnyts’kyi, I. Istorychni ese (vol.2, pp.381–407). Kyiv: Osnovy. [in Ukrainian].
Lysiak-Rudnyts’kyi, I. (1994). Viacheslav Lypyns’kyi. In F.Sysyn (ed.), Lysiak- Rudnyts’kyi, I. Istorychni ese (vol.2, pp.131–148). Kyiv: Osnovy. [in Ukrainian].
Mankhejm, K. (2000). Sotsiologiya kul’tury: Izbrannoe (L.F.Vol’fson, A.B.Dranov, transl.). Moskva; Sankt-Peterburg. [in Russian].
Matiash, I.B. (2002). Osoba v ukrains’kii arkhivistytsi: Biohrafichni narysy. Kyiv. [in Ukrainian].
Medushevskaya, O.M. (1999). Fenomenologiya kul’tury: kontseptsiya A.S.Lappo-Danilevskogo v gumanitarnom poznanii novejshego vremeni. Istoricheskie zapiski, (120), 100–136. [in Russian].
Pareto, V. (2008). Kompendium po obshchej sotsiologii (A.A.Zotova, transl.). Moskva. [in Russian].
Pidhaiets’kyi, V. (2000). Modernizm i postmodernizm: uiavne mynule chy invariantne maibutnie? Ukraina moderna, (4/5), 289–318. [in Ukrainian].
Polons’ka-Vasylenko, N. (1971). Ukrains’ka istoriohrafiia. Miunkhen: Ukrains’kyi Vil’nyi Universytet. [in Ukrainian].
Pritsak, O. (1991). Istoriosofiia ta istoriohrafiia Mykhaila Hrushevs’koho. Kyiv; Kembrydzh. [in Ukrainian].
Pritsak, O. (1985). Lypyns’kyj’s Place in Ukrainian Intellectual History. Harvard Ukrainian Studies, 9 (3/4), 245–262.
Pritsak, O. (1981). Problems of Terminology and Periodization in the Teaching of Ukrainian History. Round Table Discussion at the Ukrainian Historical Conference. London, Ontario, 31 May 1978. Rethinking Ukrainian History. (pp.234–236). Edmonton.
Rorti, R. (1996). Sluchajnost’, ironiya i solidarnost’. (I.Khestanov, R.Khestanova, transl.). Moskva. [in Russian].
Rumyanceva, M.F. (2007). Kontsept «priznanie chuzhoj odushevlennosti» v russkoj versii neokantianstva. Cogito: Al’manakh istorii idej, (2), 35–54. [in Russian].
Ševčenko, I. (1969). Two Varieties of Historical Writing. History and Theory, 8 (3), 332–345. doi: https://doi.org/10.2307/2504140
Shlemkevych, M. (1971). 1917–20 roky i ukrains’ke suspil’stvo. Suchasnist’, (5), 87– 99. [in Ukrainian].
Sinitsyn, O.V. (2000). Neokantianskaya metodologiya istorii i razvitie istoricheskoj mysli v Rossii v kontse XIX – nachale XX vv. Extended abstract of Doctor’s thesis. Kazan’. [in Russian].
Sklokin, V. (2009). Franklin Ankersmit – teoretyk ryzykovanoi istoriohrafii. Ukraina moderna, (15), 237–245. [in Ukrainian].
Sorokin, P.A. (1992). Chelovek. Tsivilizatsiya. Obshchestvo. Moskva. [in Russian].
Stel’makh, S.P. (1997). Istorychna dumka v Ukraini XIX – pochatku XX st. Kyiv: Akademiia. [in Ukrainian].
Subtel’nyi, O. (1979). Oleksander Ohloblyn. Suchasnist’, (12), 34–42. [in Ukrainian].
Subtelny, O. (1993). The Current State of Ukrainian Historiography. Journal of Ukrainian Studies, 18 (1/2), 33–54.
Trel’ch, E. (1994). Istorizm i ego problemy. Logicheskaya problema filosofii istorii. (M.I.Levin, S.D.Skazkin, transl.). Moskva. [in Russian].
Tugan-Baranovskij, M.I. (2003). Teoreticheskie osnovy marksizma. Moskva. [in Russian].
Valiavko, I.V. (2004). Do intelektual’noi biohrafii Dmytra Chyzhevs’koho: praz’kyi period (1924–1932). Naukovi zapysky Natsional’noho universytetu «Kyievo-Mohylians’ka akademiia», (25), 83–88. [in Ukrainian].
Vashchenko, V.V. (2007). Vid samoprezentatsii do metodolohii: psykhobioistoriohrafichnyi vymir prostoru istoriopysannia M.Hrushevs’koho. Dnipropetrovs’k: Dnipropetrovs’kyi natsional’nyi universytet. [in Ukrainian].
Vul’f, K. (2008). Antropologiya: Istoriya, kul’tura, filosofiya (G.Khajdarova, transl.). Sankt-Peterburg. [in Russian].
Windschuttle, K. (1996). The Killing of History: How Literary Critics and Social Theorists Are Murdering Our Past. San Francisco: Encounter Books.
Yakovenko, N. (2007). Vstup do istorii. Kyiv: Krytyka. [in Ukrainian].
"Zazuliak, Yu. (2017). Chas istoriohrafii. [in Ukrainian].
