Володимирове хрещення та агіографія: між легендою й історіографією
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2025.02.005Ключові слова:
хрещення, ордалії, Страшний суд, князь Володимир, навернення, богослужіння, поганство, МінеяАнотація
Мета — розглянути три аспекти хрещення Володимира та вшанування його святості, відображені у середньовічних текстах, зокрема вплив ритуалів ордалій на оповідання П. Даміані про хрещення русів і їхнього вождя; фрагмент розповіді про навернення Володимирав «Повісті временних літ», образ Страшного суду; створення й поширення різних проповідей / богослужінь щодо вшанування князя Володимира як святого. Для дослідження залучалися літописні тексти, агіографія, іконографічні сюжети.
Методологія включає порівняльну текстологію, ретроспективний аналіз, архівну евристику.
Наукова новизна. Переглянуто деякі описи навернення та поминання князя Володимира. Частина «Промови філософа» в «Повісті временних літ» про Страшний суд ґрунтувалася на двох типах джерел: розділах Апракосного Євангелія, присвячених М’ясопусній і Сиропусній неділям, які припадали на час підготовки до Великого посту. Цей період також збігається з початком катехуменату, себто підготовки неофітів до хрещення. Висвітлено деякі риси візантійської іконографії Страшного суду, що формувалася впродовж Х—ХІІ ст. і справила вплив на Київ. Церковне вшанування пам’яті Володимира припадає на середину XIII ст. і знайшло початкове відображення у проповіді, яка збереглася в болгарському рукописі.
Висновки. У джерелах відмінних культурних ареалів хрещення русів трактувалося по-різному. Візантійські хроніки передають опис його внаслідок чуда зі Святим Письмом. У розповіді про хрещення Володимира в «Повісті временних літ» замість видимого дива наведено розгорнуту катехитичну оповідь. До певної міри сюжети у «Промові філософа» збіжні з іншими описами навернення (історії про Варлаама та Йоасафа й болгарського правителя Бориса (Михайла)), зокрема щодо демонстрації Страшного суду, зображення котрого спирається на запозичення з текстів Апракосного Євангелія. В латинському джерелі опис русинського хрещення, як видається, відповідав стандартам давнього права ордалій. Визнання Володимира святим сягає ХІІІ ст., відображаючи заходи князя Данила Романовича. Наявні два джерела зі свідченнями про визнання святості: одне вписане в Галицько-Волинському літописі, тоді як текст поминання Володимира міститься у проповіді Синайського палімпсеста. Агіографія Володимира переважно повторює або підсумовує літопис, усуваючи більшість уривків катехитичного змісту. Втім укладач послідовно залишав мотив язичництва і протистояння йому. В такий спосіб відображалися нові реалії «родинної держави» Рюриковичів та зображувалися кочовики як язичники.
Посилання
(2012). Chronographiae quae Theophanis Continuati nominee fertur liber quo Vita Basilii imperatoris amplectitur. Ed. I. Ševčenko. Berlin. [in Old Greek, English].
Skylitzes, J. (2010). A Synopsis of Byzantine History, 811-1057. Transl. J. Wortley. Cambridge. doi: https://doi.org/10.1017/CBO9780511779657
Tolochko, A. (2008). Perechutyvaia pripisku Silvestra 1116 g. Ruthenica. VII: 154-165. [in Russian].
Tolochko, O. (2011). Christian Chronolog y, Universal History, and the Origin of Chronicle Writing in Rus’. Historical Narratives and Christian Identity on a European Periphery: Early History Writing in Northern, East-Central, and Eastern Europe (c. 1070-1200). Ed. I. Garipzanov. Turnhout: Brepols. 205-227. doi: https://doi.org/10.1484/M.TCNE-EB.3.5025
(2020). Constantin VII Porphyrogénète. Le livre des cérémonies. Ed., trans. G. Dagron. T. III, livre II. Paris. [in Old Greek, in French].
Zuckerman, C. (2000). Le voyage d’Olga et la première ambassade espagnole à Constantinople en 946. Travaux et mémoires CRHCB. XIII: 647-672. [in French].
(2009). History and Politics in Late Carolingian and Ottonian Europe: The Chronicle of Regino of Prüm and Adalbert of Magdeburg. Transl., ed. by S. MacLean. Manchester; New York.
Pritsak, O. (1985). When and Where was Ol’ga Baptized? Harvard Ukrainian Studies. Vol. 9. 1-2: 5-24.
Hannick, Ch. (2004). Les enjeux de Constantinople et de Rome dans la conversion des slaves méridionaux et orientaux. Cristianità d’occidente e cristianità d’oriente (secoli VI-XI). Spoleto: Presso la sede della Fondazioni. I: 171-198. [in French].
Keller, H. (2004). Das Ottonische Kirchenreich und Byzanz. Cristianità d’occidente e cristianità d’oriente (secoli VI-XI). Spoleto. I: 249-288. [in German].
Fylypchuk, O. (2020). Zabutyi sviatyi: Kniaz Volodymyr Velykyi mizh Skhodom i Zakhodom. Kyiv: Laurus. [in Ukrainian].
Bláhová, M. (2006). The Function of the Saints in Early Bohemian Historical Writing. The Making of Christian Myths in the Periphery of Latin Christendom (c. 1000-1300). Ed. L.B. Mortensen. Copenhagen: Museum Tusculanum Press. 84-90.
Cuomo, F. (1994). Nel nome di Dio: Roghi, dueli rituali e altre ordalie nell’Occidente medieval cristiano. Roma: Newton Compton. [in Italian].
Bartlet, R. (1986). Trial by Fire: The Medieval Judicial Ordeal. Oxford: Clarendon Press.
Ottonian Germany: The Chronicon of Thietmar of Merseburg. Transl. D.A. Warner. Manchester; New York: Manchester University Press, 2001.
Mayr-Harting, H. (2007). Church and Cosmos in Early Ottonian Germany: The View from Cologne. Oxford: University Press. doi: https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199210718.001.0001
Fraesdorf, D. (2005). Der barbarische Norden: Vorstellungen und Fremdheitkategorien bei Rimbert, Thietmar von Merseburg, Adam von Bremen und Helmold von Bosau. Berlin: De Gruyter Akademie Verlag. [in German]. doi: https://doi.org/10.1524/9783050048451
(1980). Pamiatniki literatury Drevnei Rusi: XII v. Moscow.[in Church Slavonic].
Chistiakova, M. (1917). Rukopisnyie prologi Velikogo kniazhestva Litovskogo. Kraków. [in Russian, Church Slavonic].
(2001). Ipatievskaia letopis (PSRL, t. II). Moscow. 938 col., L p. [in Church Slavonic].
Tachiaos, A.-E. (1988/9). The Greek Metropolitans of Kievan Rus’: An Evaluation of their Spiritual and Cultural Activity. Harvard Ukrainian Studies. 12/13: 430-445.
Feldman, A. M. (2015). How and Why Vladimir Besieged Cherson: An Inquiry into the Latest Research on Chronolog y of the Conversion of Vladimir, 987-989 CE. Byzantinoslavica. LXXIII: 145-70.
Ševčenko, I. (1988/89). Religious Missions Seen from Byzantium. Harvard Ukrainian Studies. 12/13: 7-27.
(2000). Tverskoi sbornik (PSRL, t. XV ). Moscow. [in Church Slavonic].
Veder, W. D., Vrooland, J. (2006). O rukopisnoi traditsii Simeonovogo sbornika. Polata knigopisnaia. 35: 68-80. [in Russian].
Sieswerda, D. Tj. (2001). The Soterios, the Original of Izbornik of 1073. Sacris erudiri. 50: 293-327. doi: https://doi.org/10.1484/J.SE.2.300573
Thomson, Fr. J. (1991). Les cinq traductions slavonnes du Libellus de fide Orthodoxa de Michel Syncelle et les mythes de l’arianisme de saint Méthode, apôtre des Slaves, ou d’Hilarion, métropolite de Russie, et de l’existence d’une Église arienne à Kiev. Revue des Études slaves. Vol. 63. Nr. 1: 19-54. [in French]. doi: https://doi.org/10.3406/slave.1991.5953
Zema, V. (2016). Vselenski synody i vytoky polemiky mizh Vizantieiu i Zakhodom. Ukraina v Tsentralno-Skhidnii Yevropi. 16: 47-92. [in Ukrainian].
Delouis, O. (2016). La profession de foi pour l’ordination des évêques (avec un formulaire inedit du patriarche Photius). Le saint, le moine et le paysant: Mélanges d’histoire byzantine offerts à Michel Kaplan. Ed. O. Delouis, S. Métivier, P. Pagès. Paris: Éditions de la Sorbonne. 119-138. [in French]. doi: https://doi.org/10.4000/books.psorbonne.37639
Kuiev, K. (1981). Ivan-Aleksandroviat sbornik ot 1348 g. Sofia. [in Bulgarian, in Church Slavonic].
Lunt, H. (1983). On the Izbornik 1073. Okeanos: Esseys Presented to Ihor Sevcenko on His Sixtieth Birthday by His Colleagues and Students. Harvard Ukrainian Studies. VII: 359-375.
(1982). The Patriarch and Prince. The Letter of Patriarch Photios of Constantinople to Khan Boris of Bulgaria. Ed. D. Stratoudaki White, J.R. Berrigan, Jr. Brookline, Mass.
(1989). Les regester des actes du patriarchat de Constantinople. Vol. I, fasc. II et III. Les regesters de 715 a 1206. Paris. XXXIX. [in French, in Old Greek].
Hannick, Ch. (2004). Les enjeux de Constantinople et de Rome dans la conversion des Slaves méridionaux et orientaux. Cristianita d’occidente e cristianita d’oriente. Spoleto. I: 179-183. [in French].
Speck, P. (2000). Die griechischen Quellen zur Bekehrung der Bulgaren und die zwei ersten Briefe des Photios. Polypleuros Nous: Miscellanea für Peter Schreiner zu seinem 60. Geburstag. Leipzig; München: K.G. Saur. 342-59. [in German]. doi: https://doi.org/10.1515/9783110959505-027
(2015). Chronographiae quae Theophanis Continuati nomine fertur. Libri I-IV. Ed. J.M. Featherstone, J. Signes-Codoñer. Boston; Berlin: De Gruyter. [in Old Greek, in English].
Shepard, J. (1992). Some Remarks on the Sources for the Conversion of Rus’. Nuovi studi storici. Roma. 17: Le origini e lo sviluppo della cristianita slavo-bizantina. 59-95.
(2006). Symeonis Magistri et Logothetae Chronicon. Ed. S. Wahlgren. Berlin: De Gruyter. [in Old Greek, in German].
Reinhart, J. (2008). “Rech Filosofa” Povesti vremennyx let i ee velikomoravskaia i preslavskaia predystoria. Weiner Slavistisches Jahrbuch. 54: 151-170. [in Russian]. doi: https://doi.org/10.1553/wsj54s151
(1984). “Slovo o Zakonie i Blahodati” Ilariona. Ed. A. Moldovan. Kyiv, 1984. [in Church Slavonic].
(1994). The Edificatory Prose of Kievan Rus’. Transl. W. Veder. Cambridge, Mass.: HURI.
Ciggaar, K. N. (1996). The West and Byzantium, 962-1204: Cultural and Political Relations. Leiden; New York; Köln.
Bhalla, N. (2021). Experiencing the ‘Byzantine’ Last Judgement in the Latin West. London; New York: Routledge. doi: https://doi.org/10.4324/9781003021445
Carr Weyl, A. (2019). Paths of Perception in the Last Judgements of Byzantine and Lusignan Cyprus. Visibilité et présence de l’image dans l’espace ecclésial. Ed. Brodbeck, Sulamith, et Anne-Orange Poilpré. Paris: Éditions de la Sorbonne. 277-302. doi: https://doi.org/10.4000/books.psorbonne.39841
Vasileios, M. (2017). Death and the Afterlife in Byzantium: The Fate of the Soul in Theology, Lithurgy, and Life. Cambridge: University Press.
Krauze-Kołodziej, A. (2019). The Mosaic Complex on the West Wall of the Basilica Santa Maria Assunta on Torcello Island. Lublin.
Ševčenko, I. (1965). Sviatoslav in Byzantine and Slavic Miniatures. Slavic Review. 244: 709-713. doi: https://doi.org/10.2307/2492902
(2005). The History of Leo the Deacon: Byzantine Military Expansion in the Tenth Century. Intr., trans., annot. by A.-M. Talbot, D.F. Sullivan. Dumbarton Oaks, DC.
Bardill, J. (2012). Constantine, Divine Emperor of the Christian Golden Age. Cambridge: University Press.
Candella, T. (2013). Gli Actus Silvestri tra Oriente e Occidente: Storia e diffusione di una leggenda costantiniana. Costantino I: Enciclopedia Costantiniana. Roma: Enciclopedia Italiana. 241-258. [in Italian].
(2003). Constantine and Christendom: The Oration to the Saints; The Greek and Latin Accounts of the Discovery of the Cross; The Edict of Constantine to pope Silvester. Transl. by M. Edwards. Liverpool: University Press.
Griffin, S. (2019). The Liturgical Past in Byzantium and Early Rus. Cambridge: University Press. doi: https://doi.org/10.1017/9781316661543
Loseva, O. V. (2009). Zhytiia russkikh sviatykh v sostave drevnerusskikh Prologov XII — pervoi treti XV vv. Moscow. [in Russian, in Church Slavonic].
Arranz, M. (2003). Izbrannyie sochineniia po liturgike. T. III: Evkhologion Konstantynopolia v nachale XI v. Rome; Moscow. [in Russian, in Old Greek].
Lubik, M. (2022). St. Olaf and Adam of Bremen’s Narrative Pragmatics. Adam of Bremen’s Gesta Hammaburgensis. Ed. G. Bartusik, R. Biskup, J. Morawiec. London; New York: Routledge. 81-95. doi: https://doi.org/10.4324/9781003223030-5
Shumeiko, T. (2008). Teologumen obozheniia v Slove o zakone y blagodati: K voprosu o tselostnosti proizvedeniia. Ruthenica. 7: 166-181. [in Russian].
(2000). Novgorodskaia chetvertaia letopis (PSRL, t. 4, p. I). Moscow. [in Church Slavonic].
(1995). Letopisets Pereiaslavlia Suzdalskoho (PSRL, t. 41). Moscow. [in Church Slavonic, in Ruthenian].
Legkikh, V. (2019). Supraslskaia redaktsiia sluzhby svv. strst. Borisu i Glebu. Studia Hymnographica. II: 77-109. [in Russian]. doi: https://doi.org/10.30965/9783657702824_004
Temčinas, S. (2023). Sluzhba svv. Borisu i Glebu kievskogo mitropolita Ioanna I: Zaimstvovannye khvalitnyie stikhiry. Latopisy Akademii Supraskiej. Białystok; Kraków. 14: Formy pamięci: Meijsca, Budowle, Znaki. 329-333. [in Russian].
(2005). Ilina kniga: Rukopis RGADA, Tip. 131. Ed. V.B. Krysko. Moscow. [in Church Slavonic, in Russian].
Zema, V. (2009). “Drevo samoho raiu”: Do pochatkiv kyivskykh kultiv. Ukrainskyi istorychnyi zbirnyk. 12: 30-41. [in Ukrainian].
Poppe, A. (2007). The Sainthood of Vladimir the Great. Christian Russia in the Making. London; New York: Routledge. 1-52.
Miltenov, Ya. (2012). Sinaiskii palimpsest: Tekstologicheskie i iazykovye nabliudeniia. Sinaiskii kodeks i pamiatniki drevnei khristianskoi pismennosti. Traditsii i innovatsii v sovremennykh issledovaniiakh. Saint Petersburg. 98-115. [in Russian].
Hnatenko, L. (2024). Orshanske Yevanheliie XIII st.: Do pytannia rostovskoi lokalizatsii. Rukopysna ta knyzhkova spadshchyna Ukrainy. 4: 131-146. [in Ukrainian].
Baun, J. (2007). Tales from another Byzantium: Celestial Journey and Local Community in the Medieval Greek Apocrypha. Cambridge: University Press.
Vodoff, V. (1988/9). Pourquoi le prince Volodimer Svjatoslavic n’a-t-il pas été canonise? Harvard Ukrainian Studies. 12/3: 446-66. [in French].
(2002). Halytsko-Volynskyi litopys: Doslidzhennia. Tekst. Komentari. Red. M. Kotliar, V. Franchuk. Kyiv: Naukova dumka. [in Ukrainian, in Ruthenian].
(1963). Pamiat i Pokhvala kniaziu russkomu Vladimiru Yakova Mnikha i Zhytie kniazia Vladimira. Reprinted from the edition of V.I. Sreznevskij (St Petersburg, 1897) and A.A. Zimin. Moscow. [in Church Slavonic, in Russian].
(2010). Slaviano-russkii Prolog po drevneishym spiskam: Sinaksar (zhytiinaia chast Prologa kratkoi redaktsii) za sentiabr — fevral. Moscow. I: Tekst i kommentarii. [in Church Slavonic, in Russian].
(2020). Halytsko-Volynskyi litopys: Tekstolohiia. Ed. O. Tolochko. Kyiv. [in Ukrainian].
Pliukhanova, M. (1995). Siuzhety i simvoly Moskovskogo tsarstva. Saint Petersburg. [in Russian].
Petrukhin, V. (2011). “Rus i vsi iazytsi”: Aspekty istoricheskikh vzaimosviazei: Istoriko-arkheologicheskii ocherk. Moscow. [in Russian].
Vilkul, T. (2012). O proiskhozhdenii “Rechi Filosofa”. Palaeoslavica. XX/1: 1-15. [in Russian].
Rychka, V. M. (2015). Lytsar dukhu: Volodymyr Velykyi v istorii ta pamiati. Kyiv. [in Ukrainian].
