Ідея українсько-польського союзу в українській політичній думці 1918–1920 рр.: pro et contra
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2020.02.022Ключові слова:
польсько-українські відносини, Варшавський договір 1920 р., Петлюра, Лівицький, ПілсудськийАнотація
Мета дослідження полягає у висвітленні процесів формування та еволюції ставлен ня українських політичних еліт до концепції союзу з Польщею впродовж листопада 1918 – квітня 1920 рр.
Методологія базується на основних принципах історизму, об’єктивності, багатофакторності та всебічного підходу. Використано методи біографічних досліджень і текстологічного аналізу.
Наукова новизна. Спираючись на опубліковані та архівні джерела (приватне й офіційне листування, щоденники, мемуари, газетні публікації) вперше представлено широкий та різноманітний спектр оцінок, які давали репрезентанти українських еліт періоду 1918–1920 рр. взаєминам із Польщею.
Висновки. Представники всіх головних галицьких політичних течій висловлювались однозначно проти угоди з Польщею. У результаті пізніше частина їх опинилася на проросійських, а згодом про радянських позиціях. Більшу різноманітність в оцінках проявили політичні еліти Наддніпрянщини. Значна частина тих, хто вважав головним противником Росію (як білу, так і червону), не заперечу вали проти співпраці з польським сусідом. Подібні настрої переважали серед діячів правоцентрист ських партій, соціалістів-федералістів та соціалістів-самостійників. Прихильником примирення з Польщею був також С.Петлюра. Після поразок УНР восени 1919 р. концепція українсько-польського союзу, потрактована як тактична необхідність, почала переважати й остаточно здобула ширшу під тримку. Її наслідком стало підписання 21–22 квітня 1920 р. союзницького договору, а ціною – відмова від Східної Галичини та частини Волині. Цей акт, як і раніше оголошена декларація від 2 грудня 1919 р., спричинив поляризацію української політичної сцени, зокрема галицько-наддніпрянський розбрат. Влада УНР не мала, однак, іншого виходу, як співпраця з Польщею, що в умовах 1920 р. було єдиним реальним шансом на відновлення національної державності.
Посилання
Adamski, Ł. (2011). Nacjonalista postępowy: Mychajło Hruszewski i jego poglądy na Polskę i Polaków. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN. [in Polish].
Bruski, J.J. (2000). Petlurowcy: Centrum Państwowe Ukraińskiej Republiki Ludowej na wychodźstwie, 1919–1924. Kraków: Arcana. [in Polish].
Bruski, J.J. (2003). «Między Polską a Moskwą wybór jasny...»? Ukraińskie elity polityczne wobec koncepcji sojuszu z Rzecząpospolitą, 1918–1920. Przegląd Wschodni, VIII, 3(31), 631–645. [in Polish].
Chykalenko, Ye. (2005). Shchodennyk 1919–1920. (Eds.) Verstiuk V., Antonovych M. Kyiv; Niu-York: Vyd. im. O.Telihy. [in Ukrainian].
Cisek, J. (Ed.) (1990). Sąsiedzi wobec wojny 1920 roku: Wybór dokumentów. Londyn: Polska Fundacja Kulturalna. [in Polish].
Czajkowskyj, M. (1978). Volodymyr Vynnychenko and His Mission to Moscow and Kharkiv. Journal of Graduate Ukrainian Studies, 3, 2, 3–24.
Deruga, A. (1969). Polityka wschodnia Polski wobec ziem Litwy, Białorusi i Ukrainy (1918–1919). Warszawa: Książka i Wiedza. [in Polish].
Deruga, A. (1970). Nieznane dokumenty do dziejów polityki wschodniej Polski 1918–1919. Z dziejów stosunków polskoradzieckich: Studia i materiały, 6, 231–246. Warszawa: Książka i Wiedza. [in Polish].
Doroshenko, D. (2007). Moi spomyny pro nedavnie mynule (1914–1920 roky). Kyiv: Tempora. [in Ukrainian].
Galuba, R. (1994). Pertraktacje polityczno-wojskowe między Polską a Ukraińską Republiką Ludową (lipiec – sierpień 1919 roku). Mars: Problematyka i Historia Wojskowości: Studia i Materiały, 2, 53–68. Warszawa; Londyn: Oficyna Wydawnicza Adiutor. [in Polish].
Gostyńska, W. et alia (Eds.) (1961). Dokumenty i materiały do historii stosunków polsko-radzieckich, 2. Warszawa: Książka i Wiedza. [in Polish].
Holubko, V. (2002). Varshavska uhoda 1920 roku ta yii perspektyvy u vizii zakhidnoukrainskykh politykiv. Ukraina moderna, 7, 91–102. [in Ukrainian].
Hunczak, T. (Ed.) (1983). Ukraine and Poland in Documents 1918–1922, 1. New York; Paris; Sydney; Toronto: Shevchenko Scientific Society.
Kavunnyk, V. (Ed.) (2016). Arkhiv Ukrainskoi Narodnoi Respubliky: Ministerstvo zakordonnykh sprav; Dyplomatychni dokumenty vid Versalskoho do Ryzkoho myrnykh dohovoriv (1919–1921). Kyiv: Instytut ukrainskoi arkheohrafii i dzhereloznavstva im. M.S.Hrushevskoho. [in Ukrainian].
Klimecki, M. (2000). Polsko-ukraińska wojna o Lwów i Galicję Wschodnią 1918–1919. Warszawa: Oficyna Wydawnicza Volumen. [in Polish].
Kolasiński, M. (2008). Stosunki dyplomatyczne państwa ukraińskiego (Ukraina Naddnieprzańska) z Polską w 1918 roku. Polski Przegląd Dyplomatyczny, 5(45), 111–159. [in Polish].
Kovalevskyi, M. (1960). Pry dzherelakh borotby: Spomyny, vrazhennia, refleksii. Insbruk: Nakladom Marii Kovalevskoi. [in Ukrainian].
Kozłowski, M. (1990). Między Sanem a Zbruczem: Walki o Lwów i Galicję Wschodnią 1918–1919. Kraków: Wydawnictwo Literackie. [in Polish].
Kutilova, L. (1994). Diialnist Mykhaila Hrushevskoho u pershi roky emihratsii. Ukrainska Diaspora, 5, 118–133. [in Ukrainian].
Legieć, J. (1998). Misja Borysa Kudrynowskiego w Warszawie (kwiecień – sierpień 1919 r.). Studia z Dziejów Rosji i Europy Środkowo-Wschodniej, 33, 53–62. [in Polish].
Lisevych, I. (1997). Politychni aspekty ukrainsko-polskoho soiuzu 1920 r. Polska i Ukraina: Sojusz 1920 roku i jego następstwa. Eds. Karpus Z., Rezmer W., Wiszka E. Toruń: Wydawnictwo Uniwersytetu Mikołaja Kopernika. [in Ukrainian].
Lypynskyi, V. (2003). Povne zibrannia tvoriv, arkhiv, studii: Arkhiv, T.1: Lystuvannia, 1 (A–Zh). Ed. Pelenskyi Ya. Kyiv; Filadelfiia: Smoloskyp. [in Ukrainian].
Lytvyn, M. (1998). Ukrainsko-polska viina 1918–1919 rr. Lviv: Instytut ukrainoznavstva im. I.Krypiakevycha NANU, Instytut Skhidno-Tsentralnoi Yevropy. [in Ukrainian].
Matviienko, V. (2004). Storinky diialnosty ukrainskoi dyplomatychnoi misii u Varshavi (zhovten 1919 r. – kviten 1920 r.). Naukovyi visnyk Dyplomatychnoi akademii Ukrainy, 10, 2, 499–517. [in Ukrainian].
Mykhailova, O. (2005). Polsko-ukrainskyi perehovornyi protses ta pidpysannia Varshavskoho dohovoru (berezen – kviten 1920 r.). Ukraina XX st.: kultura, ideolohiia, polityka, 9, 154–175. [in Ukrainian].
Mykhailova, O. (2011). Lysty Andriia Livytskoho pro polsko-ukrainski perehovory u Varshavi (kinets 1919 – kviten 1920 rokiv). Studii z istorii ukrainskoi revoliutsii 1917–1921: na poshanu Ruslana Yakovycha Pyroha: Zbirnyk naukovykh prats. Ed. Verstiuk V.F. Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NANU. 229–252. [in Ukrainian].
Ostashko, T. (2002). A.Zhuk v dobi natsionalno-vyzvolnykh zmahan. Moloda natsiia, 3(24), 46–57. [in Ukrainian].
Petliura, S. (1999, 2006). Statti, lysty, dokumenty, 3, 4. Ed. Serhiichuk V. Kyiv: Vydavnytstvo im. O.Telihy. [in Ukrainian].
Pisuliński, J. (2004). Nie tylko Petlura: Kwestia ukraińska w polskiej polityce zagranicznej w latach 1918–1923. Wrocław: Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego. [in Polish].
Prymak, T. (1987). Mykhailo Hrushevsky: The Politics of National Culture. Toronto: University of Toronto Press. doi: https://doi.org/10.3138/9781442677487
Soldatenko, V. (2007). Vynnychenko i Petliura: politychni portrety revoliutsiinoi doby. Kyiv: Svitohliad. [in Ukrainian].
Sribniak, I. (1995). Symon Petliura – na choli derzhavy ta viiska: Do pytania pro polsko-ukrainski vzaiemyny 1919– 1920 rokiv. Symon Petliura ta ukrainska natsionalna revoliutsiia: Zbirnyk prats druhoho konkursu petliuroznavtsiv Ukrainy. Ed. Mykhalchuk V. Kyiv: Rada. 137–164. [in Ukrainian].
Troshchynskyi, V. (1994). Mizhvoienna ukrainska emihratsiia v Yevropi yak istorychne i sotsialno-politychne yavyshche. Kyiv: Intel. [in Ukrainian].
Varhatiuk, S. (1996). Varshavski perehovory dyplomatychnoi misii Dyrektorii UNR 1920 r. Nova polityka, 2, 53–56. [in Ukrainian].
Wandycz, P. (1967). Z zagadnień współpracy polsko-ukraińskiej w latach 1919–20. Zeszyty Historyczne, 12, 3–24. Paris: Instytut Literacki. [in Polish].
Zaks, Z. (1969). Galicja Wschodnia w polityce Zachodnio-Ukraińskiej Republiki Ludowej i Ukraińskiej Republiki Ludowej w drugiej połowie 1919 r. Naród i państwo: Prace ofiarowane Henrykowi Jabłońskiemu w 60 rocznicę urodzin. Ed. Cieślak T. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe. 387–405. [in Polish].
