Ґендерні уявлення та практики на Буковині кінця ХІХ – початку ХХ ст. у світлі еґо-документів О.Кобилянської

Анотація

Становище жіноцтва в українських землях наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. дослідники досі здебільшого характеризують на основі залучення масових документальних джерел, використовуючи еґо-документи як другорядні. Однак саме джерела особового походження дозволяють найглибше зрозуміти вплив ґендерних стереотипів на розвиток особистості. Автобіографії, щоденники, листи О.Кобилянської розкривають особливості впливу ґендерних стереотипів на побутові практики та ставлення до жіночого питання на Буковині в обраний період.

Мета дослідження полягає у визначенні особливостей ставлення до жіночого питання в інтеліґентських буковинських родинах та впливу усталених уявлень на побутові практики освіченого жіноцтва краю на основі еґо-документів знаної письменниці.

Методологія базується на деконструкції текстів еґо-документів для представлення ґендерно-рольових стереотипів, боротьба з якими була підґрунтям формування жіночого питання на Буковині в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Наукова новизна. Комплексне дослідження еґо-документів дало змогу відтворити особливості становища жіноцтва, які важко повно охарактеризувати суто за масовими документальними джерелами.

Висновки. В окреслений хронологічний період буковинське суспільство переважно зберігало консервативні уявлення про роль жінки як матері, а також про родину – як основне середовище реалізації жіноцтва, що цілком підтверджується еґо-документами О.Кобилянської. Її автобіографії, щоденники та листи дозволяють зануритися в особисті переживання авторки й на базі дослідження мікроісторії деталізувати характеристику наявних у тодішньому суспільстві обмежень у сфері жіночої освіти, прав жінки в родині, можливостей її самореалізації у громадській діяльності та літературній творчості.