Ґендерні уявлення та практики на Буковині кінця ХІХ – початку ХХ ст. у світлі еґо-документів О.Кобилянської
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2021.02.065Ключові слова:
жіноче питання, Кобилянська, еґо-документи, ґендерно-рольові стереотипи, права жінок, емансипація, жіночий рухАнотація
Становище жіноцтва в українських землях наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. дослідники досі здебільшого характеризують на основі залучення масових документальних джерел, використовуючи еґо-документи як другорядні. Однак саме джерела особового походження дозволяють найглибше зрозуміти вплив ґендерних стереотипів на розвиток особистості. Автобіографії, щоденники, листи О.Кобилянської розкривають особливості впливу ґендерних стереотипів на побутові практики та ставлення до жіночого питання на Буковині в обраний період.
Мета дослідження полягає у визначенні особливостей ставлення до жіночого питання в інтеліґентських буковинських родинах та впливу усталених уявлень на побутові практики освіченого жіноцтва краю на основі еґо-документів знаної письменниці.
Методологія базується на деконструкції текстів еґо-документів для представлення ґендерно-рольових стереотипів, боротьба з якими була підґрунтям формування жіночого питання на Буковині в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.
Наукова новизна. Комплексне дослідження еґо-документів дало змогу відтворити особливості становища жіноцтва, які важко повно охарактеризувати суто за масовими документальними джерелами.
Висновки. В окреслений хронологічний період буковинське суспільство переважно зберігало консервативні уявлення про роль жінки як матері, а також про родину – як основне середовище реалізації жіноцтва, що цілком підтверджується еґо-документами О.Кобилянської. Її автобіографії, щоденники та листи дозволяють зануритися в особисті переживання авторки й на базі дослідження мікроісторії деталізувати характеристику наявних у тодішньому суспільстві обмежень у сфері жіночої освіти, прав жінки в родині, можливостей її самореалізації у громадській діяльності та літературній творчості.
Посилання
Bohachevska-Khomiak, M. (2003). Natsionalizm i feminizm: providni ideolohii chy instrumenty dlia ziasuvannia problem? Hendernyi pidkhid: istoriia, kultura, suspilstvo. Lviv. [in Ukrainian].
Bondarenko, P. (2020). Informatyvna nasychenist ego-dokumentiv yak istorychnoho dzherela. Visnyk Skhidnoukrainskoho natsionalnoho universytetu im. Volodymyra Dalia, 3(259), 9–12. [in Ukrainian].
Dobrzhanskyi, S. (2018). Halytski ta bukovynski mista druhoi polovyny XIX – pochatku XX st.: porivnialni osoblyvosti systemy upravlinnia. Naukovyi visnyk Chernivetskoho natsionalnoho universytetu im. Yu.Fedkovycha: Istoriia, 2(48), 14–20. [in Ukrainian].
Koliastruk, O. (2007). Predmet istorii povsiakdennosti: istoriohrafichnyi ohliad yoho stanovlennia u zarubizhnii ta vitchyznianii istorychnii nautsi. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 1, 174–184. [in Ukrainian].
Malanchuk-Rybak, O. (2006). Ideolohiia ta suspilna praktyka zhinochoho rukhu na zakhidnoukrainskykh zemliakh XIX – pershoi tretyny XX st.: typolohiia ta yevropeiskyi kulturno-istorychnyi kontekst. Chernivtsi. [in Ukrainian].
Malanchuk-Rybak, O. (2001). Typolohichna identychnist ukrainskoho emansypatsiinoho rukhu zhinok. Etnichna istoriia narodiv Yevropy, 11, 93–96. [in Ukrainian].
Oksamytna, S.M. (2004). Henderni roli ta stereotypy: Osnovy teorii genderu, 157–182. Kyiv. [in Ukrainian].
Pavlyshyn, M. (2004). Olha Kobylianska pered «Zemleiu»: pytannia identychnosti. Na poshanu pamiati Viktora Kytastoho, 95–114. Kyiv. [in Ukrainian].
Yaroshynska, Ye. (1968). Tvory. Kyiv. [in Ukrainian].
