Відродження Української автокефальної православної церкви (1989-1991 рр.)
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2024.05.121Ключові слова:
Українська автокефальна православна церква (УАПЦ), віряни, православ’я, релігійне життя, національно-визвольний рух, радянська влада, «перебудова»Анотація
Мета — проаналізувати процеси відродження Української автокефальної православної церкви наприкінці 1980-х — на початку 1990-х рр., розглянути фактори, які сприяли цим процесам, і які перешкоджали.
Методологія базується на принципах історизму, системності, всебічності, неупередженості. Для реалізації наукових завдань застосовувалися методи аналізу й синтезу, історико-генетичний, історико-проблемний, історико-порівняльний.
Наукова новизна. Розглянуто маловідомі аспекти з історії УАПЦ, зміни у процесі її розвитку, вплив на її відродження представників національно-визвольного руху, спротив органів влади, взаємовідносини з іншими релігійними течіями тощо.
Висновки. Наприкінці горбачовської «перебудови» Українська автокефальна православна церква стала частиною не лише релігійного життя в Україні, а й суб’єктом та об’єктом національного відродження. Вона була тісно пов’язана з патріотичною інтелігенцією, зазнавала певної політизації та сама здійснювала політичний вплив. Радянська влада ставилася негативно до процесу відродження УАПЦ в Україні, вбачаючи в національних церквах потужну дезінтеграційну силу, що загрожувала існуванню СРСР. Крім спротиву з боку влади, прибічники УАПЦ у процесі розвитку свої церкви зіштовхнулися й з іншою вагомою проблемою — внутрішньою боротьбою. Все це перешкоджало залученню до церкви широких мас вірян. Попри всі негаразди, прихильники УАПЦ змогли досягнути значного успіху в її відродженні та розвитку. Наприкінці радянського періоду Українська автокефальна православна церква стала вагомим фактором духовного й національно-культурного життя українського народу.
Посилання
Kaminskyi, A. (1990). Na perekhidnomu etapi: “Hlasnist”, “perebudova” i “demokratyzatsiia” na Ukraini. Munich. [in Ukrainian].
Voronyn, O. (1992). Istorychnyi shliakh UAPC. Kensington. [in Ukrainian].
Zinchenko, A. (2011). Novitnia istoriia relihiinykh spilnot v Ukraini. Kyiv. [in Ukrainian].
Bondarenko, V. (1990). Ukrainska avtokefalna tserkva: protses stanovlennia. Liudyna i svit. 8: 15-18, 50. [in Ukrainian].
Ishhuk, O.V. (2012). Iierarkhichni superechnosti ta mizhtserkovna polemica yak vyiav kryzy ukrayinskoho avtokefalnoho rukhu 1990-1991 rr. Naukovi zapysky Nacionalnoho universytetu “Ostrozka akademiia”. Istorychne relihiieznavstvo. 6: 180-192. [in Ukrainian].
Ishchuk, O. V. (2013). Zasoby ta naslidky protydii avtokefalnym zmahanniam v Ukraini z boku Moskovskoho Patriarkhatu (1990-1992 rr.). Naukovi zapysky Nacionalnoho universytetu “Ostrozka akademiia”. Istorychne relihiieznavstvo. 8: 101-114. [in Ukrainian].
Ishchuk, O. V. (2015). Rol politychnoi ta dukhovnoi elity u vidrodzhenni ukrainskoho avtokefalnoho rukhu. Naukovi zapysky Nacionalnoho universytetu “Ostrozka akademiya”. Istorychne relihiieznavstvo. 12: 78-87. [in Ukrainian].
Shumilo, S. V. (2019). Samozvannyj “episkop” Vikentij Chekalin i ego uchastie v pervykh khirotoniyakh UAPC v 1990 g. Trudy KDA. Kiev. 31: 240-273. [in Russian].
Isichenko, Yu. (1993). Sudba Ukrainskoy avtokefalnoy tserkvi/ Religiya i demokratiya: Na puti k svobode sovesti. Moscow. 2: 385-413. [in Russian].
"Lokhvytska, L. (2023). Pershyi Vseukrainskyi Sobor UAPTs, 5-6 chervnia 1990 r. Istorychna pravda. 28.02.2023. [in Ukrainian].
Cherpak, V. (1997). Tretie vidrodzhennia UAPTs ta proholoshennia Kyivskoho Patriarkhatu yak prodovzhennia spravy Pershoho Vseukrainskoho Soboru. Ukrainskyi tserkovno-vyzvolnyi rukh i utvorennia Ukrainskoi avtokefalnoi pravoslavnoi tserkvy: Materialy. nauk. konf. (Kyiv, 12 zhovtnia 1996 r.). Kyiv. 197-201. [in Ukrainian].
Bazhan, O., Tryhub, O. (2029).Vidrodzhennia UAPTs v Ukraini 1989-1990 rr: vid “neformalnoho obiednannia” do konfesii natsionalnoho spriamuvannia. Ideolohiia i polityka. 3 (14): 106-128. [in Ukrainian].
Muravskyi, O. (2008). Ukrainska avtokefalna pravoslavna tserkva v zhidnykh oblastiakh URSR na zlami 80-90-kh rr. XX st. Problemy humanitarnykh nauk: zb. nauk. prats [DDPU im. Ivana Franka]. Istoriia. 22: 163-172. [in Ukrainian].
Zhyliuk, S. I., Panina, L. A. (2010). Osoblyvosti ukrainskoho natsionalno-vyzvolnoho tserkovnoho rukhu na Zhytomyrshchyni (1990-1992 rr.). Naukovi zapysky [Natsionalnoho universytetu “Ostrozka akademiia”]. Istorychne relihiieznavstvo. 2: 43-53. [in Ukrainian].
Pospelovskiy, D. V. (1995). Russkaya pravoslavnaya tserkov v XX veke. Moscow. [in Russian].
Petrushko, V. I. (1998). Avtokefalistskie raskoly na Ukraine v postsovetskij period. 1989-1997. Moscow. [in Russian].
Drabinko, A. (2002). Pravoslavie v posttotalitarnoy Ukraine (vehi istorii). Kiev. [in Russian].
Prelovska, I. M. (Comp.). (2007). Vseukrainskyi Pravoslavnyi Tserkovnyi Sobor UAPTs 5-6 chervnia 1990 r.: Dokumenty i materialy. Apolohet. Bohoslovskyi zbirnyk Lvivskoi Dukhovhoi Akademii UPTs-KP. Lviv. 1-2 (12-13). [in Ukrainian].
(2011). Spohady. Patriarkh Dymytrii (Iarema). Pastyr, patriot, doslidnyk. Lviv. [in Ukrainian].
Sverstiuk, Ye. (1991). My vystrazhdaly ideal yednosti. Liudyna i svit. 1: 1, 3. [in Ukrainian].
Kipiani, V. (Ed., comp.). (2009). “Nasha vira — pravoslavia”: Filosof i kolyshnii dysydent Yevhen Sverstiuk zghaduie pro te yak stvoriuvalasia neformalna hazeta UAPTs “Nasha vira”. Ukrainskyi zhurnal. 4: 23-24. [in Ukrainian].
Shumylo, S. V. (2020). Vazhka stezhka do khramu… Spohady ochevydtsia vidrodzhennia UAPTs u Chernihovi: 1990-1991 rr. Sobol, Yu.O., Chepurnyi, V.F. Tsehlynka dlia ridnoho khramu. Istoriia vidrodzhennia Chernihivskoi yeparkhii (1989-2002 rr.): zb. materialiv. Chernihiv. 136-172. [in Ukrainian].
Rozhko, V. (2007). Vidrodzhennia ukrainskoi pravoslavnoi tserkvy na Volyni (1917-2006 rr.). Lutsk. [in Ukrainian].
Shchotkina, K. (2019). Khroniky Tomosu. Kharkiv. [in Ukrainian].
