Становлення сучасної української традиції почесних найменувань військових формувань
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2024.01.005Ключові слова:
військово-історична традиція, почесні найменування, Збройні сили України, оборонна реформа, національний пантеон, історична пам’ять, опір агресії РФАнотація
Мета полягає в дослідженні процесу становлення сучасної, власне української, традиції почесних найменувань військових формувань і їх класифікації.
Методологія базована на поєднанні інструментарію аналізу кількісних та якісних ознак історичних фактів, методів студій пам’яті й так званого «просторового повороту» у сучасній гуманітаристиці.
Наукова новизна. Вперше проаналізовано процес формування системи почесних найменувань військових підрозділів як складової загальної національної військово-історичної традиції та одного з маркерів народження нової історичної культури в українському соціумі.
Основні результати. Після багаторічного збереження в Україні радянської системи найменування військових формувань відбувся принциповий поворот до власної національної військово-історичної традиції. Каталізатором цього процесу стали «Революція гідності» та початок відкритої збройної агресії РФ. У межах загальної оборонної реформи було проведено тотальний ребрендинґ військового називництва. З назв військових формувань вилучено ідеологізовані радянські складові. Натомість досить послідовно запроваджуються українські почесні найменування. Запропоновано виділяти два їх різновиди: іменні / персональні й територіальні назви. Серед перших 13 % репрезентують діячів періоду середньовіччя (Русь, Галицько-Волинське князівство, Велике князівство Литовське), 30 % — ранньомодерного часу (переважно козацької доби, Гетьманщини), 29 % — знакових представників національно-визвольної боротьби ХХ ст. (здебільшого Української революції 1917—1921 рр.), 18 % — героїв сучасної російсько-української війни. Для всіх періодів абсолютну більшість становлять саме військові діячі. Територіальні назви, на відміну від радянської традиції, містять найменування населених пунктів, в яких дислоковані або були сформовані відповідні підрозділи. В окремих випадках поєднуються персональні й територіальні назви. Процес іменування перебуває в динаміці, тож становлення української військово-історичної традиції триває.
Посилання
"(2012. 24 travnia). Zakon Ukrainy N 4865-VI vid 24 travnia 2012 roku “Pro prysvoiennia yurydychnym osobam ta obiektam prava vlasnosti imen (psevdonimiv) fizychnykh osib, yuvileinykh ta sviatkovykh dat, nazv i dat istorychnykh podii”. [in Ukrainian].
(2000. 30 zhovtnia). Ukaz Prezydenta Ukrainy N 1173/2000 vid 30 zhovtnia 2000 roku “Pro vporiadkuvan nia prysvoiennia pochesnykh naimenuvan viiskovym chastynam, ustanovam, vuzlam zviazku, orhanam ta pidrozdilam”. [in Ukrainian]. doi: https://doi.org/10.1023/A:1004036430497
"(2019). Ukaz Prezydenta Ukrainy N 286 vid 18.05.2019 roku “Pro Stratehiiu natsionalno-patriotychnoho vykhovannia u Zbroinykh sylakh Ukrainy na 2020-2025 roky”. [in Ukrainian].
"(2023). Pochesni naimenuvannia ziednan ta chastyn Natsionalnoi hvardii Ukrainy. “Natsionalna hvardiia Ukrainy”. Seriia informatsiino-analitychnykh broshur. Kyiv. 22. [in Ukrainian].
Kononov, I. F. (2013). Prostranstvennyi povorot v sotsiologicheskoi teorii: perspektivy razvitiia. Metodologiia. Teoriia ta praktyka sotsiolohichnoho analizu suchasnoho suspilstva. Kharkiv. KhNU im. V. N. Karazina. 19: 151-157. [in Russian].
Yakovenko, N. (2017). U poshukakh Novoho Neba: Zhyttia i teksty Yoanykiia Galiatovskoho. Kyiv. [in Ukrainian].
"Sydorenko, L. (2020). Osoblyvosti viiskovo-istorychnykh tradytsii u Zbroinykh sylakh Ukrainy. Viiskovo-istorychnyi merydian: Elektronnyi naukovyi fakhovyi zhurnal. 1 (27): 144-154. [in Ukrainian].
Haniukova, I. (2008). Vykhovannia viiskovosluzhbovtsiv Zbroinykh syl Ukrainy na tradytsiiakh ukrainskoho narodu. Muzeinyi zbirnyk. Kyiv: IMFE im. M. T. Rylskoho NAN Ukrainy. 41-43. [in Ukrainian].
Otych, O. (2014). Viiskovi tradytsii i zvychai yak chynnyky pidvyshchennia yakosti vyshchoi viiskovoi osvity. Vyshcha osvita Ukrainy. 1 (3): 59-63. [in Ukrainian].
Shevchenko, M. M. (2007). Imaholohiia ta problemy formuvannia voienno-politychnoi svidomosti ukrainskoho suspilstva v umovakh manipuliatsii istorychnoiu informatsiieiu. Voienna istoriia. 1-3: 99-106. [in Ukrainian].
Shevchenko, M. M. (2012). Metodychni zasady formuvannia viiskovykh tradytsii. Istorychni ta metodolohichni aspekty stanovlennia ta rozvytku viiskovykh tradytsii u Zbroinykh Sylakh Ukrainy: Mat. nauk.-prakt. seminaru (Kyiv, 25 travnia 2012 r.). Kyiv. 17-21. [in Ukrainian].
Shevchenko, M. M. (2017). Sotsialno-filosofskyi analiz viiskovykh tradytsii. Problemy sotsialnoi roboty: filosofiia, psykholohiia, sotsiolohiia. 3 (9): 97-104. [in Ukrainian].
Shevchenko, M. M., Yefimova, V. V. (2012). Viiskova kultura ukrainskoho suspilstva: problemy ta shliakhy formuvannia. Visnyk Natsionalnoho universytetu oborony Ukrainy. 6: 323-328. [in Ukrainian].
(2007). Problemy komplektuvannia ZSU viiskovosluzhbovtsiamy sluzhby za kontraktom: sotsialnyi aspekt analizu. T.D. Hlushkova ta in.; ed. M.M. Shevchenko. Kyiv. [in Ukrainian].
Koba, M. M. (2023). Viiskovi tradytsii yak element pravovoi kultury viiskovosluzhbovtsiv: transformatsiia zmistu v umovakh voiennoho chasu. Yurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal. 2: 37-40. [in Ukrainian]. doi: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2023-2/5
Fedorenko, V. V. (2018). Rol ta mistse tradytsii u systemi suspilno-psykholohichnykh komponentiv moralnoi ta pravovoi svidomosti viiskovosluzhbovtsiv Zbroinykh Syl Ukrainy. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriia: Yurysprudentsiia. Vol. 1. 36: 25-28. [in Ukrainian].
"Turchak, O. V., Nadraha, M. S. (2019). Vidrodzhennia ta vprovadzhennia viiskovo-istorychnykh tradytsii u Zbroinykh sylakh Ukrainy: normatyvno-pravovyi aspekt. Yurydychnyi nauk. elektron. zhurn. 3: 28-31. [in Ukrainian].
Afonin, E. A. (1994). Stanovlennia Zbroinykh syl Ukrainy: sotsialni ta sotsialno-psykholohichni problemy. Kyiv. [in Ukrainian].
Kasianov, H. (2018). Past continuous: Istorychna polityka 1980-kh — 2000-kh: Ukraina ta susidy. Kyiv. [in Ukrainian].
Hrytsenko, O. A. (2017). Prezydenty i pamiat: Polityka pamiati prezydentiv Ukrainy (1994-2014): pidgruntia, poslannia, realizatsiia, rezultaty. Kyiv. [in Ukrainian].
"(2009. 12 lystopada). Ukaz Prezydenta Ukrainy N 923/2009 vid 12 lystopada 2009 r. “Pro deiaki zakhody shchodo vidznachennia vydatnykh podii natsionalnoi voiennoi istorii”. [in Ukrainian].
(2020). Antropolohichnyi kod ukrainskoi kultury i tsyvilizatsii (u 2 kn.). O. O. Rafalskyi, Ya. S. Kalakura, V. P. Kotsur, M. F. Yurii. Kyiv. Kn. 2. [in Ukrainian].
Viatrovych, V. (2021). Notatky z kukhni “perepysuvannia istorii”. Kyiv. [in Ukrainian].
"(2015. 9 kvitnia). Instruktsiia pro orhanizatsiiu vykonannia u Zbroinykh Sylakh Ukrainy Zakonu Ukrainy “Pro zasudzhennia komunistychnoho ta natsional-sotsialistychnoho (natsystskoho) totalitarnykh rezhymiv v Ukraini ta zaboronu propahandy yikhnoi symvoliky” N 317-VIII vid 9 kvitnia 2015 roku. [in Ukrainian].
"Prohrama zakhodiv shchodo vidnovlennia ta vprovadzhennia natsionalnykh boiovykh tradytsii u Zbroinykh sylakh Ukrainy. [in Ukrainian].
"(2017). Ukaz Prezydenta Ukrainy N 234/2017 vid 23.08.2017 “Pro prysvoiennia pochesnykh naimenuvan viiskovym chastynam Zbroinykh Syl Ukrainy ta utochnennia deiakykh naimenuvan”. [in Ukrainian].
(2004). Istoriia yevropeiskoi mentalnosty. Ed. P. Dintselbakher; transl. V. Kamianets. Lviv. [in Ukrainian].
