Складні шляхи ранньомодерного українського націєтворення, або Кілька зауваг до звичної схеми історії України
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2025.03.191Ключові слова:
Річ Посполита, шляхта, козаки, Люблінська унія, націєтворення, ідентичність, XVI—XVII ст.Анотація
Метою статті є пропозиція до перегляду традиційного українського ґранднаративу, створеного у XIX — на початку XX ст. в рамках Російської імперії, який до сьогодні окреслює підходи до ранньомодерного минулого, а водночас формує набір національних символів, міфологем і місць пам’яті. В основу ґранднаративу була покладена козацька версія історії, на яку суттєво вплинула низка спочатку імперських, а пізніше радянських ідеологем. У результаті тривалий період українського минулого, пов’язаний із Річчю Посполитою, представлявся передусім як історія національного, соціального та релігійного гноблення українців чужою державою. Тому українська шляхта, яка брала активну участь у політичному житті разом зі шляхтою інших регіонів / народів Речі Посполитої, оголошувалася зрадницькою, такою, що швидко втратила власну ідентичність («полонізувалася») та покатоличилася (перехід із православ’я до інших конфесій уважався актом полонізації).
Зауважена методологічна застарілість таких підходів, які не враховують ані особливостей ранньомодерної держави, ненаціональної за своїм характером, ані особливостей уявлень та цінностей тогочасних людей. На підставі нових джерел і переакцентування введених до наукового обігу раніше, а водночас застосовуючи сучасні методологічні підходи, пропонується інший погляд на шляхту — стан, якому належала головна роль у процесах ранньомодерного українського націєтворення до середини XVII ст. Проаналізовано формування в Речі Посполитій уявлення про Русь як окрему «територію з історією» поряд із Польським королівством та Великим князівством Литовським. У другій частині статті переглянуто традиційні підходи до причин повстання під проводом Б. Хмельницького з урахуванням нових досліджень і методологічних підходів.
Висновки. Запропонований у статті погляд на українську історію дозволяє розглядати Річ Посполиту як інтегральну частину українського минулого, а процес українського націєтворення (переважно шляхетського) до середини XVII ст. — як важливий складник козацької революції. Такий підхід дозволить модернізувати анахронічну схему української історії, позбавить її від телеології та штучних «розривів», розширить тематично, наповнивши так звані «темні віки» людьми й подіями.
Посилання
Sysyn, F. (2023). The Polish-Lithuanian Commonwealth and the Birth of Modern Ukraine: A Reappraisal of the Khmelnytsky “Revolution”. Defining the Identity of the Younger Europe. Eds. R.A. Maryks and M. Hanusiewica-Lavallee. Brill Press. 13-30. doi: https://doi.org/10.1163/9789004547278_003
Yakovenko, N. (2008). Koho ta yak inshuie Mykhailo Hrushevskyi v “Istorii Ukrainy-Rusy”. Obraz Inshoho v susidnikh istoriiakh: mify, stereotypy, naukovi interpretatsii. Kyiv. 89-103. [in Ukrainian].
Yakovenko, N. (1997). Braty / vorohy, abo Poliaky ochyma ukraintsia XVII-XVIII st. Nezalezhnyi kulturolohichnyi chasopys “I”. 10: 156-167. [in Ukrainian].
Pritsak, O. (2007). U stolittia narodyn M. Hrushevskoho. Ukraina moderna. 12: 170-190. [in Ukrainian].
Niedźwiedź, J. (2015). Sarmatyzm, czyli tradycja wynaleziona. Teksty Drugie. 1: 46-62. [in Polish].
Grusiecki, T. (2023). Transcultural things and the spectre of Orientalism in early modern Poland-Lithuania. Manchester University Press. doi: https://doi.org/10.7765/9781526164377
Litvin, H. (2016). Z narodu ruskoho: Shliakhta Kyivshchyny, Volyni ta Bratslavshchyny (1569-1648). Kyiv. [in Ukrainian].
Chynczewska-Hennel, T. (1985). Świadomość narodowa szlachty ukraińskiej i kozaczyzny od schyłku 16 do połowy 17 w. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe. [in Polish].
Yakovenko, N. (1993). Ukrainska shliakhta z kintsia XIV do seredyny XVII st.: Volyn i Tsentralna Ukraina. Kyiv. [in Ukrainian].
Yakovenko, N. (1997). Narys istorii Ukrainy z naidavnishykh chasiv do kintsia XVIII st. Kyiv. [in Ukrainian].
Starchenko, N. (2019). Liublinska uniia yak resurs formuvannia kontseptu politychnoho “narodu ruskoho” (1569-1648 rr.). Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. 2: 4-46. [in Ukrainian].
Kempa, T. (2019). The Attitude of Ruthenian Magnates and Nobles toward the Union of Lublin (1569) and the Problem of the Autonomy of Ukrainian Lands within the Polish-Lithuanian Commonwealth. Zapiski Historyczne. T. LXXXIV. Zesz. 4: 41-72. doi: https://doi.org/10.15762/ZH.2019.36
Litwin, H. (2019). Zjednoczenie narodόw cnych: polskiego, litewskiego, ruskiego: Wołyń i Kijowszczyzna w Unii Lubelskiej. Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy. [in Polish].
Mazur, K. (2003). Nieznana petycja szlachty wołyńskiej do krόla w dobie sejmu lubelskiego 1569 r. Sotsium. Almanakh sotsialnoi istorii. 2: 41-56. [in Polish].
Starchenko, N. (2014). Chest, krov i rytoryka: Konflikt u shliakhetskomu seredovyshchi Volyni (druha polovyna XVI — pochatok XVII st.). Kyiv. [in Ukrainian].
Yakovenko, N. (2012). Vnesok heraldyky u tvorennia “terytorii z istoriieiu”: heraldychni lehendy volynskoi, kyivskoi i bratslavskoi shliakhty kintsia XVI — seredyny XVII st. Yakovenko, N. Dzerkala identychnosti: Doslidzhennia z istorii uiavlen ta idei v Ukraini XVI — pochatku XVIII st. Kyiv. 165-203. [in Ukrainian].
Yakovenko, N. (2002). Topos “ziednanykh narodiv” u panehirykakh kniaziam Ostrozkym i Zaslavskym (bilia vytokiv ukrainskoi identychnosti). Yakovenko, N. Paralelnyi svit: Doslidzhennia z istorii uiavlen ta idei v Ukraini XVI-XVII st. Kyiv, 231-269. [in Ukrainian].
Augustyniak, U. (2008). Historia Polski. 1572-1795. Warszawa: Wydawnictwo naukowe PWN. [in Polish].
Eller, J. D. (1997). Ethnicity, Culture, and “the Past”. Michigan Quarterly Review. XXXVI. 4: 552-600.
Opaliński, E. (1995). Kultura polityczna szlachty polskiej w latach 1587-1652: system parlamentarny a społeczeństwo obywatelskie. Warszawa: Wydawnictwo Sejmowe. [in Polish].
Starczenko, N. (2020). Przywileje lubelskie i koncepcja “narodu ruskiego” w polemice prawosławnej (od końca XVI do lat dwudziestych XVII w.). Unia Lubelska 1569 roku i unie w Europie Środkowo-Wschodniej. Warszawa. 196-221. [in Polish].
Starczenko, N. (2019). II Statut Litewski versus konstytucje sejmowe: Wojewόdztwa ukrainne w walce o “swoje” prawo na sejmach i w praktyce sądowej na przełomie XVI i XVII w. Sejm Krόlestwa Polskiego i Rzeczypospolitej Obojga Narodόw a europejskie reprezentacje stanowe. Warszawa: Wydawnictwo Sejmowe. 126-156. [in Polish].
Brodzhi-Berkoff, D. (2014-2015). Vybir movy ta vybir kultury v Ukraini XVII st. Kyivska akademiia. 12: 33-45. [in Ukrainian].
Brodzhi, D. (2022). Kulturnyi polimorfizm ukrainskoho svitu. Kyiv. [in Ukrainian].
Chynczewska-Hennel, T. (1993). “Do praw i przywilejόw swoich dawnych”: Prawo jako argument w polemice prawosławnych w pierwszej połowie XVII w. Między Wschodem a Zachodem Rzeczpospolita XVI-XVII w. Warszawa. 53-60. [in Polish].
Augustyniak, U. (2013). Państwo świeckie czy księże? Spόr o rolę duchowieństwa katolickiego w Rzeczypospolitej w czasach Zygmunta III Wazy: Wybόr tekstόw. Warszawa: Semper. [in Polish].
Kempa, T. (2007). Wobec kontrreformacji: Protestanci i prawosławni w obronie swobόd wyznaniowych w Rzeczypospolitej w końcu XVI i w pierwszej połowie XVII w. Toruń. [in Polish].
Jakowenko, N. (1999). Ruś jako trzeci człon Rzeczypospolitej Obojga Narodόw w myśli ukraińskiej I połowy XVII w. Unia lubelska i tradycje integracyjne w Europie Środkowo-Wschodniej. Lublin. 79-83. [in Polish].
Chynczewska-Hennel, T., Jakowenko, N. (2000). Społeczeństwo — religia — kultura. Między sobą: Szkice historyczne polsko-ukraińskie. Lublin. 111-151. [in Polish].
Plokhii, S. (2005). Nalyvaikova vira: Kozatstvo ta relihiia v rannomodernii Ukraini. Kyiv. [in Ukrainian].
Lepiavko, S. (1996). Kozatski viiny kintsia XVI st. v Ukraini. Chernihiv. [in Ukrainian].
Shcherbak, V. (1997). Formuvannia kozatskoho stanu v Ukraini (druha polovyna XV — seredyna XVII st.). Kyiv. [in Ukrainian].
Cherkas, B. (2018). K istorii poiavleniia ukrainskogo kazachestva. Kazachestvo v tiurkskom i slavianskom mirakh. Kazan. 215-224. [in Russian].
Gribovskij, V. (2018). Sotsialnaia tipolohija kazatskikh soobshchestv. Kazachestvo v tiurkskom i slavianskom mirakh. Kazan. 94-172. [in Russian].
Hrybovskyi, V. (2018). Kozakuvannia lytovsko-ruskoi znati v XVI st.: merytokratychnyi instrument zadlia arystokratychnoho rezultatu. Scriptorium nostrum. Kherson. 2 (11): 199-216. [in Ukrainian].
Kovalets, T. (2010). Zbroinyi vystup kozakiv u 1625 r. v Ukraini: prychyny ta peredumovy. Studentski istorychni zoshyty Prykarpatskoho natsionalnoho universytetu im. V. Stefanyka. 1: 20-27. [in Ukrainian].
Kochegarov, K. (2020). Novye istochniki o kazatskom vosstanii 1625 goda: rech polkovnika Olifera Goluba i neizvestnyj spisok Kurukovskogo dogovora. Slavyanovedenie. 2: 28-49. [in Russian]. doi: https://doi.org/10.31857/S0869544X0008606-9
Kovalets, T. (2013). “Etot rod chelovecheskij pestryj, iz raznykh natsij…”: Etnicheskoe litso zaporozhskogo voiska v 20–30-kh gg. XVII v. Rusin. 2: 62-71. [in Russian].
Kulakovskyi, P. (2018). Z rady instruktsiiu vid nas vziavshy: kozatski parlamentski praktyky. Prykladom svoikh predkiv: Istoriia parlamentaryzmu na ukrainskykh zemliakh v 1386-1648 rr.: Polske korolivstvo ta Rich Pospolyta. Kyiv. 227-296. [in Ukrainian].
Pietrzak, J. (1973). Konfederacja lwowska w 1622 r. Kwartalnik Historyczny. 80 (4): 845-871. [in Polish].
Pernal, A. B. (2013). Rich Pospolyta dvokh narodiv i Ukraina: Dyplomatychni vidnosyny 1648-1659. Kyiv. [in Ukrainian].
Brechunenko, W. (2020). Od “ojczyzny miłej” do protektora Hetmańszczyzny: obraz Rzeczypospolitej w świadomości Kozaczyzny. Unie międzypaństwowe. Parlamentaryzm. Samorządność. Warszawa: Wydawnictwo Sejmowe. 15-27. [in Polish].
Sysyn, F. E. (2003). The Khmelnytskyi Uprising : A Characterization of the Ukrainian Revolt. Jewish History. 17 (2): 115-139. doi: https://doi.org/ttps://doi.org/10.1023/A:1022356306799
Sysyn, F. E. (2004). Orthodoxy and Revolt: The Role of Religion in the Seventeenth-Century Ukrainian Uprising against the Polish-Lithuanian Commonwealth. Religion and the Early Modern State: Views from China, Russia, and the West. Eds. J.D. Tracy and M. Ragnow. Cambridge (UK). 154-184. doi: https://doi.org/10.1017/CBO9780511735059.009
Gudziak, B. (2000). Kryza i reforma: Kyivska mytropoliia, Tsarhorodskyi patriarkhat i heneza Beresteiskoi unii. Lviv. [in Ukrainian].
Drozdowski, M. (2015). My o nas i o innych: Szlachta wobec Kozaczyzny zaporoskiej w latach 1648-1659. Białystok. [in Polish].
Drozdowski, M. (2018). “Co za czasy !. Chamy taki miόd piją! Boże, Ty to widzisz i nie grzmisz?”: O deprecjacji Kozakόw przez szlachtę Rzeczypospolitej w okresie powstania Chmielnickiego. Annales Universitatis Mariae Curie-Skłodowska. Sectio F — Historia. LXXIII: 65-82. [in Polish]. doi: https://doi.org/10.17951/f.2018.73.65-82
Yakovenko, N. (2002). Viina yak remeslo, abo Shche raz pro kozatski viiny seredyny XVII st. Kwartalnik Historyczny. R. LIX. 3: 119-133. [in Ukrainian].
Yakovenko, N. (2010). “Pro Ukrainu mozhna bez kraiu...”: zminy u spryiniatti polskymy istorykamy mynuloho davnoi Ukrainy (1960-ti — 2000-ni rr.). Ukrainskyi humanitarnyi ohliad. 15: 79-103. [in Ukrainian].
Drozdowski, M. (2019). Polityczne przyczyny powstania Chmielnickiego w opiniach szlachty Rzeczypospolitej. Studia Polsko-Ukraińskie. 6: 67-81. [in Polish]. doi: https://doi.org/10.32612/uw.23535644.2019.pp.67-81
Sas, P. (1998). Politychna kultura ukrainskoho suspilstva (kinets XVI — persha polovyna XVII st.). Kyiv. [in Ukrainian].
Lepiavko, S. (2000). Formuvannia svitohliadnykh zasad ukrainskoho kozatstva (poniattia “kozatskoho khliba” v ostannii tretyni XVI st.). Ukraina v Tsentralno-Skhidnii Yevropi: Studii z istorii XVI-XVIII st. 1: 143-158. [in Ukrainian].
Burke, P. (2013). Nationalisms and Vernaculars, 1500-1800. The Oxford Handbook of the History of Nationalism. Oxford University Press. 21-35. doi: https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780199209194.013.0002
Jensen, L. (Eds.). (2016). The Roots of Nationalism: National Identity Formation in Early Modern Europe, 1600-1815. Amsterdam University Press. doi: https://doi.org/10.5117/9789462981072
Gat, A. (2016). Premodern Nations, National Identities, National Sentiments and National Solidarity. The Roots of Nationalism: National Identity Formation in Early Modern Europe, 1600-1815. Eds L. Jensen. Amsterdam University Press. 31-45. doi: https://doi.org/10.1017/9789048530649.002
Plokhii, S. (2015). Pokhodzhennia slovianskykh natsii: domoderni identychnosti v Ukraini, Rosii ta Bilorusi. Kyiv. [in Ukrainian].
Starchenko, N. (2024). Zakonodavchi initsiatyvy kintsia XVI — pochatku XVII st. v Rechi Pospolytii yak zmitsnennia monopolii na lehitymne nasylstvo. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. 2: 56-76. [in Ukrainian].
Sysyn, F. E. (2017). Ukraine and the General Crisis of the Seventeenth Century: The Khmelnytsky Uprising among the Early Modern “Revolutions”. Ukraine and Europe: Cultural Encounters and Negotiations. Eds G. Brogi Bercoff, M. Pavlyshyn, S. Plokhy. Toronto; Buffalo; London. 136-157. doi: https://doi.org/10.3138/9781487512507-008
Smolii, V. (2021). Revoliutsii u tsyvilizatsii rannoho modernu: paraleli ukrainskoho ta svitovoho dosvidu. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. 1: 4-26. [in Ukrainian].
Sokyrko, O. (2023). Kozatskyi Mars: derzhava ta viisko Kozatskoho Hetmanatu v dobu Militarnoi revoliutsii, 1648-1764. Kyiv. [in Ukrainian].
Tokvil, A. de. (2000). Davnii poriadok i revoliutsiia. Kyiv. [in Ukrainian].
Finkel, E., Scott, G. (2018). The Tocqueville Paradox: When Does Reform Provoke Rebellion. 04.11.2018. doi: https://doi.org/10.2139/ssrn.3202013
Davies, J. C. (1962). Toward a Theory of Revolution. American Sociological Review. 27 (1 (Feb.)): 5-19. doi: https://doi.org/10.2307/2089714
Litwin, H. (2022). Kto był finansowym beneficjentem inkorporacji wojewόdztw ruskich w 1569 roku — Korona czy Kijowszczyzna, Wołyń i Bracławszczyzna. Idee, narody, państwa, pogranicza: Tom Wykładowcόw na Jubileusz 30-lecia Studium Europy Wschodniej UW. Eds. J. Malicki. Warszawa. 125-135. [in Polish].
Yerokhin, S., Knysh, I. (2024). Imovirnist revoliutsii: rol kulturnoho seredovyshcha u formuvanni protestnykh praktyk. Aktualni problemy ekonomiky. 9: 6-15. [in Ukrainian].
Sysyn, F. E. (1981). A Contemporary’s Account of the Causes of the Khmelnytskyi Uprising. Harvard Ukrainian Studies. 5 (2): 245-257.
Sysyn, F. E. (1980). Seventeenth-Century Views on the Causes of the Khmelnytskyi Uprising. Harvard Ukrainian Studies. 5 (4): 430-466.
Ochmann-Staniszewska, S. (1980). Przyczyny wybuchu powstania Chmielnickiego i obraz Rusina w świetle szlacheckiej publicystyki lat 1648-1650. Acta Universitatis Wratislaviensis. Historia. LXXI (1054): 81-92. [in Polish].
Sysyn, F. E. (1982). Regionalism and Political Thought in Seventeenth-Century Ukraine: The Nobility’s Grievances at the Diet of 1641. Harvard Ukrainian Studies. 6 (2): 167-190.
Sokyrko, O. (2018). Rich Pospolyta Shliakhetska i Rich Pospolyta Kozatska: viiskovo-politychni paraleli seredyny XVII-XVIII st. Polsko-ukrainska viiskova spivpratsia protiahom istorii: Mat. konf. Kyiv. 94-123. [in Ukrainian].
Horobets, V. (2024). Spadshchyna Polsko-Lytovskoi derzhavy v sotsiokulturnykh protsesakh Kozatskoho Hetmanatu druhoi polovyny XVII-XVIII st. Człowiek twόrcą historii. T. 2: Rzeczpospolita polsko-litewska w Europie wczesnonowożytnej. Red. C. Kuklo, W. Walczak. Białystok. 553-577. [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Український історичний журнал
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
