"Радянізація" чи "націоналізація": ще раз про сутність політики коренізації 1920 – початку 1930-х рр.
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2022.03.158Ключові слова:
коренізація, українізація, національна реформа, національна політика, мовно-культурні процесиАнотація
Мета статті – пошук відповіді на питання про те, чому демократична за своїм змістом революція, що увінчалася поваленням самодержавства, рівною мірою виявила потенції до оновлення ритмів суспільного життя і до справді нищівного руйнування демократії. І ширше – чому модернізаційні ідеї навіть у часи революційних зрушень пасують перед реінкарнацією архаїки у її найбільш примітивних, «варварських» формах?
Наукові підходи. У дослідженні застосовано методологічні напрацювання інтелектуальної історії як простору осмислення діапазону ідейних впливів на суспільний розвиток з виходом на наукове проектування й прогнозне моделювання. Симптоматично, що об’єктом підвищеної уваги інтелектуальної історії стала ідеологія націєтворення й національного самовизначення, перевірена досвідом десятків країн на всіх континентах.
Наукова новизна. Обидва терміни – і коренізація, і українізація – не повною мірою відбивають масштаб і характер повороту в національній політиці, який пов’язаний з відновленням пріоритету національних цінностей і традицій. Варто погодитися з тими науковцями, які вважають, що більш точно його характер могли б визначити терміни «національна реформа» чи «національно-культурна реформа». Новизна авторських підходів вбачається насамперед у розкритті можливостей дискурсивного (неконвенційного) аналізу ідентичностей як свідомісних конструктів.
Основний висновок. Мотивовану відповідь щодо правомірності застосування термінів «українізація», «коренізація», «національна реформа » може дати тільки поглиблене вивчення досвіду державно-правового регулювання мовних і культурних процесів. Лише зважена його оцінка допоможе встановити, що з цього досвіду прийнятне для застосування в умовах становлення незалежної української держави. Осмислення під новим кутом зору причин, мотивацій, наслідків здійсненого правлячою партією у 1920-х рр. повороту в національній політиці, який усталився в історіографії під назвою «політика коренізації», дає підстави автору вважати непродуктивним позначення цим терміном двох різноспрямованих процесів – національної реформи «згори» і руху за національні права «знизу».
Посилання
Borisenok, Ye.Yu. (2020). O ponyatii «ukrainizatsiya». Slavyanovedeniye, 1, 3–15. Moskva. [in Russian]. doi: https://doi.org/10.31857/S0869544X0008108-1
Gefter, M. (1989). Ot anti-Stalina k ne-Stalinu: neprojdennyj put. Osmyslit kult Stalina. Moskva. [in Russian].
Holubenko, P. (1993). Ukraina i Rosiia u svitli kulturnukh vzaiemyn. Kyiv. [in Ukrainian].
Kalakura, Ya., Rafalskyi, O., Yurii, M. (2015). Ukrainska kultura: tsyvilizatsiinyi vymir. Kyiv. [in Ukrainian].
Kulchytskyi, S. (2011). Pershopochatky radianskoi ukrainizatsii. Svitohliad, 4, 66–73. Kyiv. [in Ukrainian].
Kulchytskyi, S. (2013). Chervonyi vyklyk, 2. Kyiv. [in Ukrainian].
Kulchytskyi, S. (2013). Ukrainskyi Holodomor v konteksti polityky Kremlia pochatku 1930-kh rr. Kyiv. [in Ukrainian].
Liber, G. (1992). Soviet nationality policy, urban growth, and identity change in the Ukrainian SSR: 1923–1934. Cambridge. doi: https://doi.org/10.1017/CBO9780511562914
Tsviliuk, S. A. (2004). Ukrainizatsiia Ukrainy: Ternystyi shliakh natsionalno-kulturnoho vidrodzhennia doby sotsializmu. Odesa. [in Ukrainian].
Yefimenko, H. H. (2000). Natsionalni aspekty u formuvanni kompartiino-radianskoho aparatu v URSR (1932–1938). Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 5, 3–17. Kyiv. [in Ukrainian].
Yefimenko, H. H. (2009). Bilshovytskyi tsentr i radianska Ukraina: ekonomichni aspekty natsionalnoi polityky Kremlia u 1917–1925 rr. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 2, 96–109. Kyiv. [in Ukrainian].
Yefimenko, H. H. (2014). Istoriia stvorennia ta avtentychnyi zmist “voienno-politychnoho soiuzu” mizh USRR ta RSFRR (berezen – cherven 1919 r.). Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 1, 120–145. Kyiv. [in Ukrainian].
Zubalii, O., Riashchenko, D. (1998). Osvitnii rukh v Ukraini u dobu natsionalno-derzhavnoho vidrodzhennia (1917–1920 rr.). Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 3, 12–23. Kyiv. [in Ukrainian].
