Періодизація розвитку маєткової культури України (XVIII – початок XX ст.)
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2022.03.134Ключові слова:
маєток, маєткова культура України, садиба, «культурні гнізда», палаци, періодизаціяАнотація
Метою дослідження є створення періодизації розвитку маєткової культури на території України, що входила до складу Російської імперії у XVIII – на початку ХХ ст.
Методологія. Використано як загальнонаукові, так і спеціальнонаукові методи, зокрема історіографічного аналізу та хронологічний.
Наукова новизна. Вперше проаналізовано періодизаційні схеми розвитку маєткової культури, які було створено за радянських часів, запропоновано власний варіант такої періодизації.
Висновки. У радянські часи періодизації розвитку маєткової культури на території України не було приділено значної уваги. Відомі лише дві: Д.Щербаківського (1924 р.) та архітектора В.Козюліна (1955 р.), яка стосується вивчення особливостей композиційних рішень палацово-маєткових комплексів Лівобережної України. Сучасні дослідники здебільшого аналізують маєтки як культурний феномен та мало звертають увагу на періодизацію розвитку маєткової культури, тому існує нагальна потреба ще раз розглянути цю проблему. Наприкінці XVIII ст. маєток став осередком розвитку української провінційної культури, на їх основі здійснювалося вираження та задоволення духовних, освітніх потреб як вищого суспільного прошарку, так і селянства, а також відбувалося поєднання професійних та народних форм і взаємозв’язок різних видів мистецтв. Завдяки цьому маєткове мистецтво зазнало найбільшого розквіту в першій половині ХІХ ст. У другій половині ХІХ ст. відбувалася трансформація маєткової культури, коли старі «дворянські гнізда» отримували нових власників – буржуазію і творчу інтеліґенцію, формувалися нові характерні риси маєткової культури. Після приходу до влади більшовиків маєткова культура як явище зникла. Доцільно виділити три етапи її розвитку в межах підросійської України: 1) період маєтків-економій (до кінця XVIII ст.); 2) період «дворянських» маєтків як осередків мистецтва (кінець XVIII ст. – перша половина ХІХ ст.); 3) період маєтків у власності буржуазії та інтеліґенції (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.).
