"Червоні злодії" Другої світової: витоки, практики й наслідки мародерства радянських військовослужбовців
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2022.03.014Ключові слова:
мародерство, радянська армія, російське імперське месіанство, варварство, зґвалтування, грабунокАнотація
Ідеться про мародерство солдатів та офіцерів Червоної армії в Європі в роки Другої світової. Актуальності цій темі надає поведінка російських загарбників на території України впродовж війни, що триває.
Мета статті полягає в аналізі специфіки радянського варіанту військового мародерства, а дослідницькі завдання – в тому, щоб розглянути витоки, зафіксувати практики, з’ясувати, як дії військовиків оцінювали вони самі й керівництво держави, а також означити наслідки «червоного мародерства» у формуванні соціальних правил радянського та його наступника – російського суспільства.
Методологічним підґрунтям стала теорія аґентності, яка виходить із того, що за будь-яких обставин люди мають вибір і діють відповідно до нього. Крім того, феномен мародерства проаналізовано в порівняльній перспективі, що дозволяє відповісти на питання щодо відмінностей поведінки радянських армійців на різних територіях, які вони вважали «визволеними».
Наукова новизна. Радянське мародерство розглядається як цілісний феномен та усталена й дозволена у СРСР практика ведення війни.
Висновки. Витоки радянського мародерства лежали не тільки та не стільки в бажанні помсти чи відплати, скільки у соціальній заздрості («класовій ненависті»), через яку всі мали жити так само погано, як і «визволителі». Причини полягали й у можливості реалізувати право сильного грабувати слабшого, в усвідомленні своєї вищості щодо ворогів і тих, кого «визволяли», щодо своєї «унікальної місії» у світі. За таких обставин мародерство було спрямоване не тільки проти німців, а й проти сербів, поляків, угорців, євреїв, українців тощо. Для самопроголошених наступників переможців у Другій світовій – російського суспільства – варваризація війни залишилася включеною як у наратив актуалізованої пам’яті, так і у практики її ведення проти України, в яких варварство та мародерство стали формами інституціоналізації російського імперського месіанства.
Посилання
Aly, G. (2007). Hitler’s Beneficiaries: Plunder, Racial War, and the Nazi Welfare State. New York.
Applebaum, A. (2012). Iron Curtain: the Crushing of Eastern Europe, 1944–1956. New York.
Bartov, O. (2001). The Eastern Front, 1941–45, German Troops and the Barbarisation of Warfare. London. doi: https://doi.org/10.1057/9780230598249
"Batu Dorzh (2022). Maroderstvo yak istorychnyi kodeks rosiiskoho ofitsera. Lokalna istoriia, 7 kvitnia 2022. [in Ukrainian].
Beevor, A. (2002). The Fall of Berlin 1945. New York and London.
Borhi, L. (2004). Hungary in the Cold War, 1945–1956. Budapest. doi: https://doi.org/10.1515/9786155053948
Daumantas, J. (2009). Forest Brothers: The Account of an Anti-soviet Lithuanian Freedom Fighter, 1944–1948. Budapest.
Davies, N., Moorhouse, R. (2003). Microcosm: A Portrait of a European City. New York.
Dullin, S. (2015). How the Soviet Empire Relied on Diversity: Territorial Expansion and National Borders at the End of World War II in Ruthenia. Seeking Peace in the Wake of War: Europe, 1943–1947. Ed. by S.-L. Hoffmann, S. Kott, P. Romijn, and O. Wieviorka. Amsterdam. doi: https://doi.org/10.1515/9789048515257-011
Givens, S. A. (2010). Bringing Back Memories: GIs, Souvenir Hunting, and Looting in Germany, 1945. Ohio.
Goloskov, V. A., Rusakova, O. F. (2021). «Pobednyie» frazy-klishe kak narrativnyi komponent pamiati o Velikoy Otechestvennoy voine. Diskurs-Pi, 18, 76–95. [in Russian]. doi: https://doi.org/10.17506/18179568_2021_18_3_76
Glickman, M., Gould, R. (2016). Stolen words: the Nazi plunder of Jewish books. Philadelphia. doi: https://doi.org/10.2307/j.ctt1d989ms
Hitchcock, W. I. (2008). The Bitter Road to Freedom: A New History of the Liberation of Europe. New York.
Inal, T. (2013). Looting and Rape in Wartime: Law and Change in International Relations. Philadelphia. doi: https://doi.org/10.9783/9780812207750
Kennan, G. (1967). Memoirs: 1925–1950. New York.
Klopfer, P. H. (1969). Habitats and territories; a study of the use of space by animals. New York.
Kopelev, L. (2011). Khranit vechno. Kharkov. [in Russian].
Liber, G. O. (2016). Total Wars and the Making of Modern Ukraine, 1914–1954. Toronto; Buffalo; London. doi: https://doi.org/10.3138/9781442621435
Merridale, C. (2006). Ivan’s War. New York.
Naimark, N. (1995). The Russians in Germany: A History of the Soviet Zone of Occupation, 1945–1949. Cambridge.
Roxan, D., Wanstall, K. (1965). The Rape of Art: The Story of Hitler’s Plunder of the Great Masterpieces of Europe. New York.
Rydell, A., Koch, H. (2017). The Book Thieves: The Nazi Looting of Europe’s Libraries and the Race to Return a Literary Inheritance. New York.
Schrijvers, P. (1998). The Crash of Ruin: American Combat Soldiers in Europe During World War II. New York. doi: https://doi.org/10.1007/978-1-349-14522-5
Sokolov, B. (2016). Marshal Malinovskii. Moskva. [in Russian].
Solzhenitsyn, A. (1974). Prusskiie nochi. Parizh. [in Russian].
Tanis, K. (2017). Trofeinoie kino v SSSR v 1940–1950-e gg. Kultura i iskusstvo, 12, 85–91. [in Russian].
Ungváry, K. (2003). Battle for Budapest: 100 Days in World War II. London.
Vronska, T. (2022). Nepevnyi kontyn[h]ent: deportatsii iz Zakhidnoi Ukrainy 1944–1953 rr., rezhymne povsiakdennia, povernennia. Kyiv. [in Ukrainian].
