Радянський Союз у політиці прометеїзму II Річпосполитої (1920—1930-ті роки)
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2023.01.082Ключові слова:
концепція прометеїзму, прометеїзм, Клуб «Прометей», Ю. Пілсудський, Т. Голувко, Т. Шетцель, міжвоєнна Польща, Радянський СоюзАнотація
Метою є визначення ролі й місця Радянського Союзу в ідеології та політиці прометеїзму, що реалізувалась у діяльності частини табору санації Польщі, який поділяв політичні погляди Ю. Пілсудського.
Методологічною основою дослідження стали принципи історизму й наукової об’єктивності. Принцип історизму, зокрема, передбачав з’ясування ідейних витоків концепції прометеїзму та факторів, які вплинули на його формування й динаміку розвитку, і взаємодію з іншими процесами та явищами в суспільно-політичному житті. Принцип наукової об’єктивності вимагав всебічного аналізу сукупності чинників, які дали можливість дослідити вплив прометеїзму на зовнішню і внутрішню політику держави.
Наукова новизна. Здійснено спробу комплексного дослідження концепції прометеїзму міжвоєнної Польщі, яка була спрямована на розчленування Радянського Союзу на національні держави; на історичному матеріалі проаналізовано еволюцію ідеї прометеїзму Польщі в міжвоєнний період: від розробки концепції на базі політичної групи газети Przymierze до створення ідеології організації «Прометей»; розкрито вплив концепції прометеїзму на зовнішню політику санаційної Польщі, зокрема в активізації еміграційного потенціалу й невдалих спробах у протистоянні з Радянським Союзом заручитися підтримкою Німеччини, Італії та Японії.
Висновки. Творці концепції прометеїзму Польщі з середовища прихильників Ю. Пілсудського вважали, що з утворенням СРСР суть російського імперіалізму не змінилась, і сподівались, що визвольні рухи стануть причиною неминучого краху Радянського Союзу, всіляко підтримуючи сепаратистські відцентрові тенденції в його національних республіках. За зовнішньополітичним вектором концепція прометеїзму була спрямована на розчленування Радянського Союзу за національною ознакою і створення на його основі федерації демократичних держав під егідою Польщі з Україною, Грузією, Азербайджаном, Кримом та іншими республіками. Складовими прометеївської ідеології стали антиросійська, антирадянська і антикомуністична спрямованість. Організація «Прометей» у міжвоєнний період виступала в авангарді східної політики Польщі, зорієнтованої на інтеграцію народів Чорноморсько-Балтійського регіону. За лаштунками товариства стояли польські спецслужби, які таємно розробляли плани використання національно-визвольних рухів неросійських народів СРСР. Стратегічною помилкою теоретиків прометеїзму було переконання у внутрішній слабкості СРСР. Початок Другої світової війни призупинив реалізацію прометеївських планів Польщі.
Посилання
Lewandowski, J. (1967). Imperializm słabości. Kształtowanie się koncepcji polityki wschodniej piłsudczykow 1921—1926. Warszawa. [in Polish].
Mikulicz, S. (1971). Prometeizm w polityce II Rzeczypospolitej. Warszawa. [in Polish].
Chojnowski, A. (1979). Koncepcje polityki narodowościowej rządow polskich w latach 1921— 1939. Wrocław; Warszawa; Krakow; Gdańsk. [in Polish].
Slyvka, Yu. Yu. (1985). Zakhidna Ukrayina v reaktsiyniy politytsi polskoyi ta ukrayinskoyi burzhuaziyi (1920—1939). Kyiv. [in Ukrainian].
"Repryntsev, V. (1996). Ukraina v polskykh zovnishnopolitychnykh doktrynakh. Ukrainska derzhavnist u XX stolitti (Istoryko-politolohichnyi analiz). Kyiv. [in Ukrainian].
Portnov, A. V. (2008). Nauka u vyhnanni: Naukova i osvitnia diialnist ukrainskoi emihratsii u mizhvoiennii Polshchi (1919—1939). Kharkiv. [in Ukrainian].
Zashkilniak, L. (1996). Ukrainsko-polske porozuminnia 1935 r. (Za materialamy arkhivu Ya. S. Losia). Problemy slovianoznavstva. Mizhvidomchyi naukovyi zbirnyk. 48, 62-72. Lviv. [in Ukrainian].
Rukkas, A. (2006). Polska finansova pidtrymka emihratsiinoho uriadu Ukrainskoi Narodnoi Respubliky. Istoriia ta istoriohrafi ia v Yevropi. 4, 83-104. [in Ukrainian].
Brytskyi, P., Dobrzhanskyi, O., Yuriichuk, Ye. (2007). Roman Smal-Stotskyi — vchenyi, polityk, pedahoh, dyplomat. Bukovyntsi u borotbi za ukrainsku derzhavnist (1917—1922). 315-344. Chernivtsi. [in Ukrainian].
Kucherepa, M., Davydiuk, R. (2001). Volynske ukrainske obiednannia (1931—1939 rr.). Lutsk: Nadstyria. [in Ukrainian].
Sidak, V. S., Vronska, T. V. (2003). Spetssluzhba derzhavy bez terytoriyi: lyudy, podiyi, fakty. Kyiv. [in Ukrainian].
Vedeneev, D. (2008). Ukraynskyi front v voinakh spetssluzhb: istoricheskie ocherki. Kyiv. [in Russian].
Smolii, V. A. (Ed.). (2003). Istoriohrafichni doslidzhennia v Ukraini. Vyp. 13 (1). Ukraina — Polshcha: istoriia i suchasnist: Zb. nauk. pr. i spohadiv pamiati P.M. Kalenychenka (1923—1983). Kyiv. [in Ukrainian].
Komar, V. L. (2011). Kontseptsiya prometeyizmu v politytsi Polshchi (1921—1939 rr.). Ivano-Frankivsk. [in Ukrainian].
Bruski, J. J. (2010). Między prometeizmem a realpolitik. II Rzeczpospolita wobiec Ukrainy sowieckiej 1921—1926. Krakow. [in Polish].
Maj, I. P. (2007). Działalność Instytutu Wschodniego w Warszawie 1926—1939. Warszawa. [in Polish].
Pisuliński, J. (2007). Polityka władz polskich wobec Centrum Państwowego Ukraińskiej Republiki Ludowej na wychodźtwie po preliminariach ryskich (1920—1923). Biuletyn Ukrainoznawczy. 13, 71-85. Przemyśl. [in Polish].
Kornat, M. (2008). Ruch prometejski — ważne doświadczenie polityki zagranicznej II Rzeczypospolitej. Nowa Europa Wschodnia. 2 (II), 76-86. [in Polish].
Kornat, M. (2010). Prometeyizm — polʹsʹka viziya perebudovy Skhidnoyi Yevropy (1921—1939). Ukrayina Moderna. 6 (17). 44-53. [in Ukrainian].
Libera, P. (Ed.). (2013). II Rzeczpospolita wobec ruchu prometejskiego. Warszawa. [in Polish].
Libera, P. (2012). Ewolucja ruchu prometejskiego w okresie międzywojennym. Ruch prometejski i walka o przebudowę Europy Wschodniej (1918—1940). Pod red. M. Kornata. 219-244. Warszawa. [in Polish].
Libera, P. (2012). Ormianie i ruch prometejski w pierwszej połowie XX wieku. Zarys problematyki. Nowy Prometeusz. 2, 295-313. [in Polish].
Szymanowicz, A. (2017). Pomiędzy Warszawą a Elbrusem i Moskwą. Aktywność niepodleglośćiowa narodow Połnocnego Kaukazu i polska polityka prometejska. Wrocław. [in Polish].
"“Nowy Prometeusz”. Czasopismo naukowe Studium Europy Wschodniej UW. [in Polish].
"Matveyev, G. F. (1997). Rossiysko-ukrainskiy konflikt v planakh polskoy diplomatii i voyennykh krugov v mezhvoyennyy period. Rossiya — Ukraina: istoriya vzaimootnosheniy / Otv. red: Miller A I. i dr. Moscow. [in Russian].
Iskhakov, S. M. (2004). “Kristallizatsiya” gorskogo osvoboditelnogo dvizheniya. Razmyshleniya B. Baytugana ob istorii musulman Severnogo Kavkaza i Dagestana. Voprosy istorii. 5. [in Russian].
Sotskov, L. F. (2003). Neizvestnyy separatizm. Na sluzhbe SD i Abvera. Iz sekretnykh dosye razvedki. Moscow. [in Russian].
Zdanovich, A. (2019). Polskiy krest sovetskoy kontrrazvedki. Izd. 2-ye dop. i pererabot. Moscow. [in Russian].
Mamulia, G. (2012). Borba za svobodu i nezavisimost Kavkaza (1921—1945). Tbilisi; Parizh. [in Russian].
Mamulia, G. G. (Ed.). (2012). Kavkazskaya Konfederatsiya v ofi tsial’nykh deklaratsiyakh, taynoy perepiske i sekretnykh dokumentakh dvizheniya "Prometey". Sbornik dokumentov. Moscow. [in Russian].
Yagublu, N. (2015). Entsiklopediya Mukhammeda Emina Rasulzade. Moscow. [in Russian].
Snyder, T. (2008). Tajna wojna. Henryk Jozewski i polsko-sowiecka rozgrywka o Ukrainę. Przełożył B. Pietrzyk. Krakow. [in Polish].
Kuromiya, H., Libera, P. (2009). Notatki Włodzimierza Bączkowskiego na temat wspołpracy polsko-japońskiej wobec ruchu prometejskiego (1938). Zeszyty Historyczne. 169, 114-135. Paryż. [in Polish].
Kuromiya, H., Libera, P., Pepłoński, A. (2009). O wspołpracy polsko-japońskiej wobec ruchu prometejskiego raz jeszcze. Zeszyty Historyczne. 170, 230-233. Paryż. [in Polish].
Kuromiya, H., Pepłoński, A. (2009). Między Warszawą a Tokio. Polsko-japońska wspołpraca wywiadowcza 1904—1944. Toruń. [in Polish].
Suleja, W. (1995). Jozef Piłsudski. Krakow. [in Polish].
Łoek, J. (1986). Idea federacyjna Jozefa Piłsudskiego. Libertas. 6. Paryż. [in Polish].
Podowski, B. (1972). Śp. Połkownik Tadeusz Schaetzel, Wspomnienia. Niepodległość. VIII (po wznowieniu). [in Polish].
Charszkiewicz, E. (1955). Przebudowa Wschodu Europy. Materiały do polityki wschodniej Jozefa Piłsudskiego w latach 1893—1921. Niepodległość. 5, 136. Londyn. [in Polish].
Bączkowski, W. (1932). Na marginesie prob tworzenia polskiej racji stanu w kwestii ukraińskiej. Biułetyń Polsko-Ukraiński. 1, 11. [in Polish].
Iskhaki, M.-G. (2004). Istoriko-politicheskiy ocherk Respubliki Idel’-Urala. Podg. S.M. Iskhakov. Voprosy istorii. 9, 18-19. [in Russian].
Bączkowski, W. (1938). Problem problemow Polskich. Biułetyń Polsko-Ukraiński. 1938. 9. 27 lutego. [in Polish].
Hołowko, T. (1927). Kwestia narodowościowa w Polsce. Warszawa. [in Polish].
Paprocki, S. (1949). Kwestia ukraińska. Londyn. [in Polish].
Hołowko, T. (1924). Minimalny program polityki polskiej we wschodniej Galicji i na tzw. “kresach”. Droga. 10. [in Polish].
Wasilewski, L. (1932). O drogi porozumienia. Biułetyń Polsko-Ukraiński. 2, 4. [in Polish].
Krymski, T., Wiśniowski, E. (1933). Racja stanu Polski na Wschodzie. Pod znakiem odpo wiedalności i pracy. Dzisięc wiczorow. Pod red. A. Skwarczyńskiego. 208-226. Warszawa. [in Polish].
Schaetcel. T. (1972). Racja stanu Polski na Wschodzie. Niepodległość. VIII (po wznowieniu). Londyn-Nowy Jork. [in Polish].
Svit, I. (1962). Klub "Prometei" v Kharbini. Ukrainski visti. 20. [in Ukrainian].
Pelc, W. (1934). Mandżu-Go. Wschod-Orient. 1934. 2—3—4 (14—15—16). R. V.: 115. [in Polish].
(1934). Poglądy publicysty włoskiego na kwestje wschodnią. Biułetyń Polsko-Ukraiński. R. III. 3 czerwca. 22 (57), 7. [in Polish].
Pelc, W. (1934). Ukraincy na Dalekim Wschodzie (Ciag dalszy). Biułetyń Polsko-Ukraiński. R. III. 10 czerwca. 23 (58), 4-6. [in Polish].
Volkov, V. K. et al. (Eds). (1999). Vostochnaya Yevropa mezhdu Gitlerom i Stalinym. 1939—1941 gg. Moscow. [in Russian].
(1940). Comment lutter contre la peste et le cholera. La Revue de Promethee. 25 avril. 8-9, 1-4. [in French].
