Спільнота Уманського повіту Київської губернії у Січневому повстанні 1863—1864 рр.
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2023.03.119%20Ключові слова:
шляхта, російська адміністрація, селянство, церква, Січневе повстання, Уманський повіт, Київська губерніяАнотація
Мета — спроба висвітлення подій Січневого повстання на регіональному рівні крізь призму протистояння/взаємодії шляхти, селянства, церкви та імперської влади.
Методологія ґрунтується на застосуванні загальнонаукових і спеціально-історичних методів дослідження, зокрема проблемно-хронологічного, історико-біографічного, порівняльно-історичного.
Наукова новизна. На основі нововиявлених та вже відомих архівних документів зроблено спробу переосмислити події Січневого повстання на Уманщині.
Висновки. Уманський повіт був одним із найбільших у Київській губернії, а позиції польської шляхти щодо впливу на місцеве життя після придушення повстання 1830—1831 рр., попри репресивні заходи російської влади, не послабилися. Аналіз джерел спростовує твердження про значну активність повстанців на території повіту, проте водночас підтверджує, що місцева шляхта підтримувала польський рух і Січневе повстання (таємні наради, переховування зброї та набоїв, долучення окремих осіб до загонів), а деякі російські чиновники були до поляків ліберально налаштовані. Ставлення християнських церков до подій повстання було своєрідним віддзеркаленням ставлення імперської влади до правобережної шляхти, яка переважно сповідувала римо-католицизм. Застосовані репресивні заходи царату лише дещо зменшили польські впливи в економічному, суспільному та культурному житті повіту.
Посилання
Shcherbak, N. O. (2005). Natsionalne pytannia u politytsi tsaryzmu v Pravoberezhnii Ukraini (kinets XVIII — pochatok XX stolittia). Kyiv. [in Ukrainian].
Lisevych, I. (1993). U zatinku dvohlavoho orla (Polska natsionalna menshyna na Naddniprianskii Ukraini v druhii polovyni XIX st. — na pochatku XX st.). Kyiv. [in Ukrainian].
Shandra, V. (2005). Heneral-hubernatorstva v Ukraini: XIX — pochatok XX stolittia. Kyiv. [in Ukrainian].
Zemskyi, Yu. (2011). Polska, rosiiska ta ukrainska elity v zmahanniakh za Pravoberezhnu Ukrainu seredyny XIX st. Khmelnytskyi. [in Ukrainian].
Hud, B. (2017). Z istorii etnosotsialnykh konfliktiv. Ukraintsi yi poliaky na Naddniprianschyni, Volyni yi u Skhidnii Halychyni v XIX — pershij polovyni XX st. Kharkiv. [in Ukrainian].
Kazmyrchuk, M. (2011). Sotsialno-ekonomichnyi rozvytok Kyivskoi hubernii (1861-1917 rr.). Kyiv. [in Ukrainian].
Sumyshyn, Ya. (2022). Polska identychnist ta rosiiske samoderzhavstvo. Podilskyi zriz. Kamianets-Podilskyi. [in Ukrainian].
Kryvosheia, I., Moravets, N. (Ed.) (2014). Polske natsionalne povstannia 1863-1864 rr. na Pravoberezhnii Ukraini: vid mifiv do faktiv: kol. monohrafiia. Uman. [in Ukrainian].
Wiech, S. (2018). Depolonizacja Ziem Zabranych (1864-1914). Koncepcje — mechanizmy decyzyjne — realizacja. T. 1. Litwa i Białoruś. Od Murawjowa do Baranowa (1864-1868). Kielce. [in Polish].
Legieć, J., Latawiec, K. (2018). Depolonizacja Ziem Zabranych (1864-1914). Koncepcje — mechanizmy decyzyjne — realizacja. T. 2. Prawobrzeżna Ukraina. Czasy Annienkowa i Bezaka (1864-1868). Kielce. [in Polish].
Wiech, S. (Ed.). (2021). Depolonizacja Ziem Zabranych (1864-1914). Koncepcje — mechanizmy decyzyjne — realizacja. T. 3. Stanisław Wiech, Litwa i Białoruś. Rządy Potapowa (1868-1874). Kielce. [in Polish].
Caban, W. (2011). Powstanie styczniowe. Polacy i Rosjanie w XIX wieku. Wybór studiów z okazji czterdziestolecia pracy naukowej i 65. rocznicy urodzin. Kielce. [in Polish].
Legieć, J. (2021). Sprawozdania kijowskich generałów-gubernatorów jako źródło do dziejów polityki rosyjskiej w Kraju Południowo-Zachodnim w pierwszych latach po powstaniu styczniowym (1864-1868). Źródła z Królestwa Polskiego, Litwy i Rusi. Warsztat edytora. Warszawa. [in Polish]. doi: https://doi.org/10.31338/uw.9788323552277.pp.91-108
Górak, A., Latawiec, K. (2012). Kancelaria organów władzy w Galicji. Wybór źródeł. Lublin. [in Polish].
Bogdanov, S., Górak, A., Latawiec, K., Legieć, J. (2015). Naczelnicy organów rosyjskiej administracji specjalnej w Królestwie Polskim w latach 1839-1918. Tom I: Ministerstwo Oświecenia Publicznego. Lublin. [in Polish].
Bovua, D. (2020). Trykutnyk Pravoberezhzhia: tsarat, shliakhta i narod. 1793-1914 rr. Kyiv. [in Ukrainian].
Kuznets, T. V. (2005). Naselennia Umanschyny XIX — pochatku XX stolittia. Kyiv. [in Ukrainian].
Kryvosheia, I., Moravets, N. (Ed.). (2017). Polske natsionalne povstannia 1830-1831 rr. na Pravoberezhnii Ukraini: vid mifiv do faktiv: kol. monohrafiia. Kyiv. [in Ukrainian].
Kryvosheia, I. I. (2014). Shliakhta Umanschyny v Sichnevomu povstanni. In: Polske natsionalne povstannia 1863-1864 rr. na Pravoberezhnii Ukraini: vid mifiv do faktiv. Uman. 65-80. [in Ukrainian].
Marahov, G. I. (1967). Polskoe vosstanie 1863 g. na Pravoberezhnoy Ukraine. Kiev. [in Russian].
Bovua, D. (1998). Bytva za zemliu v Ukraini. 1863-1914. Poliaky v sotsio-etnichnykh konfliktakh. Kyiv. [in Ukrainian].
Kenevich, S., Konarskiy, K., Korolyuk, V. (Ed.). (1964). Obshchestvenno-politicheskoe dvizhenie na Ukraine v 1856-1862 gg. Seriya “Vosstanie 1863 g.: Materialy i dokumenty”. T. 1. Kiev. [in Russian].
Getmanskiy, A. E. (2004). Politika Rossii v polskom voprose (60-e gody XIX veka). Voprosy istorii. 5: 24-45. [in Russian].
Kenevich, S., Konarskiy, K., Korolyuk, V. (Ed.). (1964). Vosstanie 1863 g. Seriya “Vosstanie 1863 g.: Materialy i dokumenty”. T. 2. Kiev. [in Russian].
Kryvosheia, I. I. (2009). Umanskyi vasylianskyi monastyr. 1765-1834. Uman. [in Ukrainian].
Khikhlach, B. (2015). Uniatska tserkva na Podilli (1700-1840): vikhy istorii ta sotsiokulturnyi portret. Vinnytsia. [in Ukrainian].
Snaider, T. (2017). Peretvorennia natsii. Polsccha, Ukraina, Lytva, Bilorus. 1569-1999. Kyiv. [in Ukrainian].
Pokhilevich, L. (1864). Skazaniya o naselennyh mestnostyah Kievskoy gubernii, ili Statisticheskie, istoricheskie i tserkovnye zametki o vseh derevnyah, selah, mestechkah i gorodah, v predelah gubernii nahodyashchihsya. Kiev. [in Russian].
Bilousov, Yu. (2000). Kyivsko-Zhytomyrska rymsko-katolytska yeparkhiia: Istorychnyi narys. Zhytomyr. [in Ukrainian].
(1894. 10 avg.). Putnik. Po trem uezdam. Kievskoe slovo. [in Russian].
(1894. 13 avg.). Putnik. Po trem uezdam. Kievskoe slovo. [in Russian].
Podhorski, Z. (1980). Wspomnienia. Pamiętnik Kijowski. London. 4: 39-88. [in Polish].
Kappeler, A. (2005). Rosiia yak polietnichna imperia: Vynyknennia. Istoriia. Rozpad. Lviv. [in Ukrainian].
Dyakov, V. A. (1967). Deyateli russkogo i polskogo osvoboditelnogo dvizheniya v tsarskoy armii 1856-1863 gg.: Bibliograficheskiy slovar. Moskow. [in Russian].
Polnoe sobranie zakonov Rossiyskoy imperii nachinaya s 1649 g. N 39359. [in Russian].
