Глузуючи з ВНК—ОДПУ—НКВС: радянські органи держбезпеки в анекдотах (1920—1930-ті рр.)
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2023.05.151Ключові слова:
політичні анекдоти, репресії, терор, ВНК—ОДПУ—НКВСАнотація
Мета полягає в аналізі політичних анекдотів, що функціонували у радянському соціокультурному середовищі в 1920—1930-х рр., головним чином в умовах посилення репресій і терору, та стосувалися органів державної безпеки СРСР.
Методологічну основу становлять три класичні теорії гумору — невідповідності (жарти з подвійним смислом чи з перестановкою соціальних ролей), зневаги (реакція слабких на сильних), полегшення (зняття соціальної напруги).
Наукова новизна. Вперше виявлено, систематизовано та інтерпретовано радянські політичні анекдоти 1920—1930-х рр., присвячені ВНК—ОДПУ—НКВС.
Висновки. Радянські анекдоти розглядаються як частина неофіційної сміхової культури. У виявлених зразках відсутні специфічні українські риси, оскільки це були адаптовані для українського споживача теми, жанри тощо. Обивательський політичний гумор був рефлексією тих соціально-політичних подій, що відбувалися у СРСР у 1920—1930-х рр. У «країні Рад» політичний анекдот перебував у фокусі пильної уваги владних структур, оскільки кваліфікувався як прояв «контрреволюційної діяльності» з відповідними наслідками. З одного боку, органи внутрішньої розвідки СРСР фіксували політичні анекдоти, з іншого — стали об’єктом іронії та жартів. Якщо у 1920-х рр. анекдоти за участю ОДПУ стосувалися теми боротьби зі спекуляцією, «непманами», то в 1930-х рр. сюжети змінилися. Діяльність НКВС, що пов’язувалася з нічними обшуками, арештами, катуваннями, політичними репресіями і процесами над «ворогами народу», дала привід для появи політичних жартів у період Великого терору. Обивательський гумор у тих умовах виконував декілька функцій. За допомогою сміху долався страх перед владою та агресією. Політичні анекдоти про чекістів були прикладом рутинного спротиву. Такий гумор мав на меті розважити. Політичний анекдот виступав своєрідним маркером настроїв населення СРСР, утім його не можна розглядати як форму політичної боротьби.
Посилання
Davies, C. (2014). Political ridicule and humour under socialism. European Journal of Humour Research. 2 (3): 1-27. doi: http://dx.doi.org/10.7592/EJHR2014.2.3.davies
Akrhipova, A. (2001). Anekdot v zarubezhnykh issledovaniyakh. Zhivaya starina. 1: 30-32. [in Russian].
Thurston, R. (1991). Social Dimensions of Stalinist Rule: Humor and Terror in the USSR, 1935—1941. Journal of Social History. (24) 3: 543-562. doi: https://doi.org/10.1353/jsh/24.3.541
Davies, C. (2007). Humour and Protest: Jokes under Communism. International Review of Social History. 52 (S15): 291-305. doi: https://doi.org/10.1017/S0020859007003252
Fitspatrik, Sh. (2008). Povsednevnyj stalinizm. Sotsialnaya istoriya Sovetskoj Rossii v 1930-e gody: gorod. Moscow. [in Russian].
Lauchlan, I. Laughter in the Dark: Humour under Stalin. In: Duncan A. (ed.). Le rire europeen. Perpignan, 2009.
Chornopyskyi, M. (2001). Folklorna politychna satyra 20-kh rr. XX st. u zapysakh Serhiia Yefremova. Lviv. [in Ukrainian].
Holovetska, N. (2007). Ukrainskyi politychnyi anekdot na storinkakh “Shchodennykiv. 1923—1929” Serhiia Yefremova. Narodna tvorchist ta etnolohiia. 5: 3-26. [in Ukrainian].
Stiazhkina, O. (2001). Smikhova kultura Ukrainy druhoi polovyny XX st.: osvoiennia zhinochoho obrazu. Etnichna istoriia narodiv Yevropy. 10: 21-29. [in Ukrainian].
Deliia, O. (2013). Humorystychnyi folklor yak fenomen ukrainskoi radianskoi povsiakdennosti 20—30-kh rr. Hileia: naukovyi visnyk. 72: 115-118. [in Ukrainian].
Kahanov, Yu. (2012). “Smikh kriz slozy”: Radianska Ukraina v dzerkali politychnoho anekdotu. Naukovi pratsi istorychnoho fakultetu Zaporizkoho natsionalnoho universytetu. XXXIV: 106-109. [in Ukrainian].
Yeremieieva, K. (2015). Radianska vlada ta rosiiany v radianskykh politychnykh anekdotakh na ukrainsku tematyku. Aktualni problemy vitchyznianoi ta vsesvitnoi istorii. 14: 82-93. [in Ukrainian].
Yeremieieva, K., Kulikov, V. (2011). Radianskyi politychnyi anekdot yak forma povsiakdennoho sprotyvu. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu im. V.N. Karazina. Ser.: Istoriia. (982) 44: 228-239. [in Ukrainian].
Kyrchiv, R. (2008). Etiudy do studii nad ukrainskym narodnym anekdotom. Lviv. [in Ukrainian].
"Yeremieieva, K. (2016). Politychnyi humor Radianskoi Ukrainy u 1941—1991 rr. (na prykladi zhurnalu “Perets”). Kharkiv. [in Ukrainian].
Stiazhkina, O. (2020). Soviet Russian: translation losses as a weapon of information warfare against Ukraine (2013—2020). Ukraina XX st.: kultura, ideolohiia, polityka. 25: 5-42.
Masenko, L. (2017). Mova radianskoho totalitaryzmu. Kyiv. [in Ukrainian].
"Zabuzhko, O. (1990). Mova i vlada. Dnipro. 11. [in Ukrainian].
"Shylo, O. (Comps.) Sovetski anekdoty. [in Ukrainian].
Senko, H. (1956). Pidsovietski anekdoty. Buenos-Aires. [in Ukrainian].
Semenko, Yu. (Comps.). (1964). Narodnie slovo. Zbirnyk suchasnoho ukrainskoho folkloru. Munchen. [in Ukrainian].
Chemerys, V. L. (Comps.). (1995). Ukrainski anekdoty. Vid kozatskykh chasiv do nashykh dniv. Kyiv. [in Ukrainian].
"Yuryk, P. (Comps.). (2003). Tilky Stalin na stini. Folklor epokhy sotsializmu ta budivnytstva komunizmu. Zaporizhzhia. [in Ukrainian].
Melnichenko, M. (2014). Sovetskij anekdot (ukazatel syuzhetov). Moscow. [in Russian].
"Sandler, A. S., Etlis, M. M. (1991). Sovremenniki GULAGa: Kniga vospominanij i razmyshlenij. Magadan. [in Russian].
Solonevich, B. (1937). Molodezh i GPU (ZHizn i borba sovetskoj molodezhi). Sofia. [in Russian].
Yefremov, S. (1997). Shchodennyky, 1923—1929. Kyiv. [in Ukrainian].
Graham, S. (2003). A cultural analysis of the russo-soviet anekdot (Ph. D. dissertation). University of Pittsburgh.
Kuipers, G. (2008). The sociology of humor. In: Raskin V., Ruch W. (ed.). The primer of humor research. Berlin; New York. doi: https://doi.org/10.1515/9783110198492.361
Zlobin, N. (1996). Humour as a political protest. Demokratizatsiya. 4: 223-231.
Dmitriev, A. (1996). Sotsiologiya yumora: Ocherki. Moscow. [in Russian].
Peters, Ya. H. (1924). Vospominaniya o rabote v VCHK v pervyj god revolyutsii. Proletarskaya revolyutsiya. Istoricheskij zhurnal. Moscow. 10 (33): 5-32. [in Russian].
Arkhipova, A. (2008). VKHOD i KOT kak anekdot: yazykovye igry v folklore 20-kh gg. XX v. In: Westeijn W. (Ed.). The case of the Avangarde. Amsterdam. 413-447. [in Russian].
Agabekov, G. S. (1996). Sekretnyj terror: Zapiski razvedchika. Moscow. [in Russian].
Belozerskaya-Bulgakova, L. E. (1990). Vospominaniya. Moscow. [in Russian].
Norman, B. Yu. (2006). Igra na granyakh yazyka. Moscow. [in Russian].
Melgunov, S. P. (1995). Krasnyj terror v Rossii. Moscow. [in Russian].
Kostomarov, V. (1999). Yazykovoj vkus epokhi. Moscow. [in Russian].
Kupina, N. (1995). Totalitarnyj yazyk: slovar i rechevye reaktsii. Ekaterinburg; Perm. [in Russian].
Shapoval, Yu., Zolotarov, V. (2010). Yevrei v kerivnytstvi orhaniv DPU—NKVS USRR—URSR u 1920—1930-kh rr. Z arkhiviv VUChK—HPU—NKVD—KHB. 1: 53-93. [in Ukrainian].
Tumshis, M., Zolotaryov, V. (2017). Evrei v NKVD SSSR. 1936—1938 gg. Opyt biograficheskogo slovarya. Moscow. [in Russian].
Pertsov, V. (1927). Anekdot. (Opyt sotsiologicheskogo analiza). Novyj LEF. 3: 41-43. [in Russian].
Bakhtin, M. (1990). Tvorchestvo Fransua Rable i narodnaya kultura srednevekovya i Renessansa. Moscow. [in Russian].
Ungor U., Verkerke V. (2015). Funny as hell: The functions of humour during and after genocide. European Journal of Humour Research. 3 (2/3): 80-101. doi: http://dx.doi.org/10.7592/EJHR2015.3.2.3.ungor
Berhson, A. (1994). Smikh. Narysy pro znachennia komichnoho. Kyiv. [in Ukrainian].
Yakovlev, A. N. (Ed.), Khaustov, V. N., Naumov, V. P. Plotnikova, N. S. (Comps.). (2004). Lubyanka. Stalin i Glavnoe upravlenie gosbezopasnosti NKVD. Arkhiv Stalina. Dokumenty vysshikh organov partijnoj i gosudarstvennoj vlasti. 1937—1938. Moscow. [in Russian].
Shinkarchuk, S. (1998). Politicheskij anekdot 1920—1930-kh gg. i obshchestvennoe mnenie naseleniya Sovetskoj Rossii. Klio. 2: 92-96. [in Russian].
