Сучасна історіографія польсько-українських взаємин у Волинському воєводстві II Речі посполитої: освітнє та економічне життя, загострення суспільно-політичної ситуації наприкінці 1930-х рр.
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2025.06.167Ключові слова:
Західна Волинь, Волинське воєводство, Польща, Україна, шкільництво, економіка, загострення суспільно-політичної ситуації, Г. Юзевський, А. Гауке-Новак.Анотація
Мета полягає в аналізі представлення у сучасній історіографії освітнього та економічного питання, а також загострення напередодні Другої світової війни суспільно-політичної ситуації у Волинському воєводстві ІІ Речіпосполитої в контексті польсько-українських взаємин. Методологія ґрунтується на використанні загальнонаукових і спеціально-історичних методів дослідження, в тому числі проблемно-хронологічного, синхронного, діахронного, порівняльно-історичного та ін. Залучено також методи, притаманні історіографічним дослідженням, а саме історіографічного аналізу й типологізації наукових напрямів. Наукова новизна. Здійснено спробу узагальнити висвітлення освітнього та економічного питання, а також загострення суспільно-політичної ситуації на теренах міжвоєнної Волині у вибраних працях українських і польських істориків новітньої доби. Висновки. Робиться висновок, що вітчизняні історики — дослідники питання українського шкільництва у Волинському воєводстві концентрують свою увагу на різного роду обмеженнях із боку польської влади у його функціонуванні. Освітнє питання справедливо подається в контексті полонізаційної політики. Обстоюється думка, що навіть урядування прихильника польсько-українського порозуміння Г. Юзевського не покращило ситуацію з діяльністю українських шкіл. Водночас у польській історіографії доводиться теза, що освітня політика урядів ІІ Речіпосполитої все ж уможливлювала українцям вивчення власної мови як окремої дисципліни. В українській та польській історіографії присутні окремі наукові студії щодо господарського життя краю між двома світовими війнами. Вітчизняні вчені концентрували основну увагу на аграрних перетвореннях, звертаючись до політики осадництва, комасації, парцеляції, меліорації тощо. Погляди авторів щодо цивільного й військового осадництва видаються найбільш контраверсійними. Все ж учені обох країн згодні в тому, що означена полонізаційна політика суттєво загострила польсько-українські стосунки в умовах земельного голоду. Встановлено, що менш досліджені в історіографії сюжети, пов’язані з політикою останнього передвоєнного воєводи А. Гауке-Новака. Недостатньо вивченими видаються проблеми функціонування польського адміністративного апарату, діяльності на Волині новоствореного провладного Табору національної єдності, а також реакції на нову політичну дійсність із боку ОУН та КПЗУ. Оцінки спадщини Волинського воєводства та польсько-українських відносин між двома світовими війнами неоднозначні, часто вони діаметрально протилежні. Водночас низка питань досі залишаються нез’ясованими.
Посилання
Razyhrayev, O. (2025). Suchasna istoriohrafiia polsko-ukrainskykh vzaiemyn u Volynskomu voievodstvi II Rechipospolytoi: pravovyi status ta natsionalna polityka. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. 2 (581): 191-208. [in Ukrainian].
Razyhrayev, O. (2025). Suchasna istoriohrafiia polsko-ukrainskykh vzaiemyn u Volynskomu voievodstvi II Rechipospolytoi: suspilno-politychne zhyttia. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. 4 (583): 165-181. [in Ukrainian].
Gołdyn, P. (2016). Fragment dziejów Publicznej Dokształcającej Szkoły Zawodowej w Łucku w świetle zachowanej korespondencji. Rozprawy z Dziejów Oświaty. LIII: 45-59. [in Polish].
Gołdyn, P. (2017). Józef Smetana — Czech and Polish working Teacher on Volhynia in the Twenty-Year Interwar Period. Czech-Polish historical and pedagogical journal. 9. 1: 28-35. [in Polish]. DOI: https://doi.org/10.5817/cphpj-2017-004
Gołdyn, P. (2018). Zagadnienia wychowawcze i szkolne na łamach „Miesięcznika Diecezjalnego Łuckiego” (1926—1939). Krótkie rozważania wokół problematyki źródeł do dziejów oświaty w II Rzeczypospolitej. Seminare. 39. 1: 91-103. [in Polish]. DOI: https://doi.org/10.21852/sem.2018.1.08
Gołdyn, P. (2021). Ochronki i przedszkola jako element działalności opiekuńczej Polskiej Macierzy Szkolnej na Wołyniu w okresie II RP. Studia Peadagogica Ignatiana. 24. 2: 49-62. [in Polish]. DOI: https://doi.org/10.12775/SPI.2021.2.003
Gołdyn, P. (2022). Wołyń jako miejsce szczególne w biografiach nauczycieli dwudziestolecia międzywojennego. Zarys problemu. Biografistyka Pedagogiczna. 7. 2: 309-328. [in Polish]. DOI: https://doi.org/10.36578/BP.2022.07.43
Kucherepa, M. (2000). Etnodemohrafichni zminy u Volynskomu voievodstvi 1921—1939 rr. Naukovyi visnyk Volynskoho derzhavnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky. Seriia: Istoriia. 3: 97-106. [in Ukrainian].
Razyhrayev, O. (2018). Po obydva boky frontu: Hromadski orhanizatsii na Volyni v roky Velykoi viiny: 1914—1918. Lutsk. [in Ukrainian].
Martyniuk, Ya. (2000). Osvitnia diialnist i sotsialna opika yak formy roboty samouprav na Volyni u mizhvoiennyi period (1921—1939 rr.). Naukovyi visnyk Volynskoho derzhavnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky. Seriia: Istoriia. 3: 83-86. [in Ukrainian].
Maleonchuk, H. (2022). Mizhvoiennyi Lutsk: suspilno-politychnyi, sotsialno-ekonomichnyi, kulturnyi rozvytok (1919—1939). Lutsk. [in Ukrainian].
Kramar, Yu. (1997). Ukrainske pochatkove shkilnytstvo na Volyni u 1921—1926 rr. Naukovyi visnyk VDU. Seriia: Istoriia. 3: 43-46. [in Ukrainian].
Kramar, Yu. (2015). Zakhidna Volyn 1921—1939 rr.: natsionalno-kulturne ta relihiine zhyttia. Lutsk. [in Ukrainian].
Panasiuk, V. (2000). Rezhym dvomovnosti u shkilnytstvi na Volyni u 1920—1930-kh rr. Naukovyi visnyk VDU. Seriia: Istoriia. 1: 69-79. [in Ukrainian].
Kucherepa, M. (2001). Natsionalna polityka Polshchi shchodo ukraintsiv naperedodni Druhoi svitovoi viiny. Naukovyi visnyk Volynskoho derzhavnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky. Seriia: Istoriia. 11: 27-34. [in Ukrainian].
Demianiuk, O. (2023). Volynske voievodstvo (1921—1939 rr.) u skladi Druhoi Rechi Pospolytoi. Pedahohichnyi poshuk. 3: 10-16. [in Ukrainian].
Kęsik, J. (1997). Województwo wołyńskie 1921—1939 w świetle liczb i faktów. Przegląd Wschodni. IV. 1 (13): 99-137. [in Polish].
Kramar, Yu. (2016). Likvidatsiia tovarystva «Prosvita » na zakhidnovolynskykh zemliakh (1928—1932 rr.): prychyny ta naslidky. Naukovyi visnyk Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky. Istorychni nauky. 3 (328): 58-63. [in Ukrainian].
Mędrzecki, W. (1988). Województwo wołyńskie (1921—1939): Elementy przemian cywilizacyjnych, społecznych i politycznych. Wrocław : Zakład Narodowy im. Ossolińskich. [in Polish].
Czuchryta, A. (2016). Gospodarka województwa wołyńskiego 1921—1939. Lublin: Wydawnictwo UMCS. [in Polish].
Panyshko, H. (1997). Osadnytstvo yak zasib provedennia zemelnoi reformy na Volyni uriadom Druhoi Rechi Pospolytoi. Naukovyi visnyk VDU. Seriia: Istoriia. 3: 48-50. [in Ukrainian].
Panyshko, H. (1998). Novi ekonomichni umovy hospodariuvannia u pomishchytskykh maietkakh Volynskoho voievodstva u 20—30-kh rr. XX st. Naukovyi visnyk VDU. Seriia: Istoriia. 1: 56-60. [in Ukrainian].
Shabala, Ya., Franchuk, Ye. (1997). Polske osadnytstvo na Volyni u 20—30-kh rr. XX st. Naukovyi visnyk VDU. Seriia: Istoriia. 2: 44-48. [in Ukrainian].
(1998). Ukraina — Polshcha: vazhki pytannia: Materialy III Mizhnarodnoho naukovoho seminaru «Ukrainsko-polski vidnosyny v roky Druhoi svitovoi viiny». Lutsk, 20—22 travnia 1998 r. 3. Warszawa. [in Ukrainian].
Hryciuk, G. (2005). Przemiany narodowościowe i ludnościowe w Galicji Wschodniej i na Wołyniu w latach 1931—1948. Toruń: Adam Marszałek. [in Polish].
Halukha, V. (2001). Z istorii ahrarnykh reform na Volyni: komasatsiia zemelnykh uhid u 20—30-kh rr. XX st. Naukovyi visnyk VDU. Seriia: Istoriia. 5: 144-148. [in Ukrainian].
Halukha, V. (2001). Osoblyvosti komasatsii u poliskykh povitakh Volynskoho voievodstva. Naukovyi visnyk VDU. Seriia: Istoriia. 11: 65-70. [in Ukrainian].
Shabala, Ya. (1997). Reorhanizatsiia zemelnoho ustroiu u Volynskomu voievodstvi v 1921—1939 rr.: Komasatsiia. Naukovyi visnyk VDU. Seriia: Istoriia. 3: 50-54. [in Ukrainian].
Shabala, Ya. (2001). Zminy u strukturi selianskykh hospodarstv Volynskoho voievodstva u 1921—1939 rr. Naukovyi visnyk VDU. Seriia: Istoriia. 10: 119-123. [in Ukrainian].
Shabala, Ya., Pashchuk, L. (1998). Diialnist silskohospodarskykh tovarystv u Volynskomu voievodstvi u 1921—1939 rr. Naukovyi visnyk VDU. Seriia: Istoriia. 1: 60-63. [in Ukrainian].
Shabala, Ya. (2012). Ahrarni reformy na Volyni u XX — na pochatku XXI st.: peredumovy, perebih, naslidky. Lutsk. [in Ukrainian].
Svynchuk, A. (2000). Ahrarna polityka polskoho uriadu shchodo Volyni u 1920—1930-i rr. XX st. Naukovyi visnyk VDU. Seriia: Istoriia. 1: 100-105. [in Ukrainian].
Lytvyniuk, V. (1998). Rozvytok zovnishnoi ta vnutrishnoi torhivli u Volynskomu voievodstvi (1921—1939 rr.). Naukovyi visnyk VDU. Seriia: Istoriia. 1: 54-56. [in Ukrainian].
Lytvyniuk, V. (2000). Rozvytok remesla u Volynskomu voievodstvi u 1921—1939 rr. Naukovyi visnyk VDU. Seriia: Istoriia. 3: 79-82. [in Ukrainian].
Durka, J. (2017). Wystawa wołyńska 1928 roku — organizacja i znaczenie. Między mitem a rzeczywistością: Kresy Wschodnie w XIX i XX w. Red. A. Dawid, J. Lusek. Bytom; Opole: Muzeum Górnośląskie i Uniwersytet Opolski. 337-351. [in Polish].
Kęsik, J. (1992). Dokumenty w sprawie polityki narodowościowej władz polskich na kresach wschodnich w latach 1937—1939. Dzieje Najnowsze. 1-2: 180-194. [in Polish].
Komar, V. (1998). Ukrainske pytannia v natsionalnii politytsi Polshchi (1935—1939 rr.) (Extended abstract of Candidate’s thesis). Chernivtsi. [in Ukrainian].
Komar, V. (2003). Rol polskoho viiska v natsionalnii politytsi na Volyni u druhii polovyni 30-kh rr. XX st. U poshukakh pravdy: Zb. materialiv mizhnar. nauk. konf. «Ukrainsko-polskyi konflikt na Volyni v roky Druhoi svitovoi viiny: henezys, kharakter, perebih i naslidky», Lutsk, 20—23 trav. 2003 r. V.K. Baran, M.M. Kucherepa, M.V. Moklytsia (Eds.). Lutsk: VDU. [in Ukrainian].
Kucherepa, M. (2003). Do henezy konfliktu: ukrainsko-polski vidnosyny na Volyni naperedodni Druhoi svitovoi viiny. U poshukakh pravdy: Zb. materialiv mizhnar. nauk. konf. «Ukrainsko-polskyi konflikt na Volyni v roky Druhoi svitovoi viiny: henezys, kharakter, perebih i naslidky», Lutsk, 20—23 trav. 2003 r. V.K. Baran, M.M. Kucherepa, M.V. Moklytsia (Eds.). Lutsk: VDU. [in Ukrainian].
Kramar, Yu. (2001). Aktsiia okatolychennia ukraintsiv Volyni 1938 r.: prychyny, khid ta naslidky. Naukovyi visnyk VDU. Seriia: Istoriia. 5: 127-131. [in Ukrainian].
Svynchuk, A. (1999). Tserkovno-relihiina polityka polskoho uriadu shchodo Volyni u 30-kh rr. XX st. Naukovyi visnyk VDU. Seriia: Istoriia. 5: 83-86. [in Ukrainian].
Mironowicz, A. (2005). Kościół prawosławny na ziemiach polskich w XIX i XX w. Białystok: Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku. [in Polish]. DOI: https://doi.org/10.15290/elpis.2006.08.09
Onishchuk, V. (2000). Pravoslavna tserkva na Volyni u druhii polovyni 30-kh rr. XX st. Naukovyi visnyk Volynskoho derzhavnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky. Seriia: Istoriia. 1: 117-122. [in Ukrainian].
Razyhrayev, O. (2023). Svit za gratamy: Penitentsiarna systema na Volyni ta v Halychyni u 1918—1939 rr. Drohobych. [in Ukrainian].
Razyhrayev, O. (2014). Życie religijne w łuckim więzieniu w latach 1919—1939. Państwo-religia: Instytucje państwowe i obywatele wobec religii w Europie Środkowo-Wschodniej w XX w. Pod red. J. Durki. Kalisz : Kaliskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk. 1: 61-74. [in Polish].
Motyka, G. (2013). Vid volynskoi rizanyny do operatsii „Visla”: polsko-ukrainskyi konflikt 1943—1947 rr. [avtoryz. per. z pol. A. Pavlyshyna]. Kyiv. [in Ukrainian].
Kramar, Yu. (2013). Polityka “volynskoho rehionalizmu”: evoliutsiia problemy (1921—1939 rr.). Naukovyi visnyk Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho universytetu im. Lesi Ukrainky. Seriia: Istorychni nauky. 21 (269): 60-66. [in Ukrainian].
Polit, I. (1999). Program wołyński wojewody Aleksandra Hauke-Nowaka 1938—1939. Przegląd Wschodni. V. 4 (20): 701-712. [in Polish].
Kotys, O. (2020). Na Skhodi Yevropy: mizhvoiennyi rozkvit Volyni. Lutsk. [in Ukrainian].
Zaitsev, O. (2022). Ukraintsi v Seimi ta Senati Polshchi. Lviv: Vyd-vo UKU. [in Ukrainian].
Viatrovych, V. (2011). Druha polsko-ukrainska viina 1942—1947. Kyiv: VD «Kyievo-Mohylianska akademiia». [in Ukrainian].
