КОМПЛЕКСНИЙ ВПЛИВ ІНГІБІТОРА АЛЬДЕГІДДЕГІДРОГЕНАЗИ DEAB І СПЕРМІНУ НА АНДРОГЕНРЕЗИСТЕНТНІ КЛІТИНИ РАКУ ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ

Анотація

Визначені зміни ряду показників андрогенрезистентних клітин раку передміхурової залози людини (РПЗ), що відбуваються під впливом 4-(діетиламіно)бензальдегіду (DEAB) та його комбінації зі сперміном (Spn) in vitro. DEAB є зворотним інгібітором альдегіддегідрогенази (ALDH) і використовується в біології і медицині. Дана робота продовжує дослідження, які доводять підсилення цитотоксичної і проапоптотичної дії Spn за умови паралельного пригнічення активності ALDH у пухлинних клітинах. Мета: вивчення в культурі андрогенрезистентних клітин РПЗ змін життєздатності, ζ-потенціалу, знаку і величини сумарного поверхневого заряду (СПЗ), цитоморфологічних характеристик, а також – модифікацій профілю основних та ацетильованих поліамінів (ПA), викликаних впливом DEAB або його комбінації зі Spn. Об`єкт і методи: об`єктами досліджень були культури низькодиференційованих андрогенрезистентних клітин РПЗ лінії DU-145. Виживаність клітин визначали з застосуванням трипанового синього, рівень проліферації – кристалічного фіолетового. ζ-потенціал та щільність сумарного поверхневого заряду (СПЗ) при pH 7,4 обчислювали на основі лінійної швидкості руху клітин в електричному полі, знак – за його напрямом. Цитоморфологічні зміни досліджували на фіксованих препаратах клітин, вирощених на покривних скельцях і забарвлених гематоксиліном та еозином. Профіль основних ПA – путресцину (Put), спермідину (Spd), сперміну та їх ацетильованих форм – визначали методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ). Результати: показано, що у випадку застосування сполук у монорежимі ІС₅₀ DEAB = 4,0 мМ, ІС₅₀ Spn = 5,0 мМ; в разі комбінованого впливу ІС₅₀ DEAB = 1,0 мМ, ІС₅₀ Spn = 2,5 мМ. DEAB і Spn, застосовані як окремо, так і в комбінації, викликали інверсію знаку СПЗ з негативного на позитивний. Чистий DEAB знижував ζ-потенціал клітин лінії DU-145 на 68,5%, водночас як чистий Spn – тільки на 21,2%, тому що позитивний СПЗ клітин під дією Spn набував в середньому у 2,5 рази більшої величини, ніж позитивний заряд клітин, які зазнали впливу DEAB. Комбінація DEAB зі Spn в інгібуючих концентраціях повертала величину ζ-потенціалу до контрольних значень. Показано переважну роль Spn у цій комбінації, як це різною мірою притаманне поєднаній дії Spn з іншими інгібіторами ALDH. DEAB справляв цитотоксичну і проапоптотичну дію на клітини лінії DU-145. Одночасне додавання Spn і DEAB мало менш виражений цитотоксичний ефект, але викликало появу більшої кількості клітин з апоптотичними змінами. DEAB у концентрації 4,0 мМ практично не впливав на вміст Put, рівні Spd і Spn зростали на14,5% і 40,9% відповідно. Також відмічалося зменшення вмісту N¹-AcSpd та N¹-AcSpn на 18–19%. Суміш DEAB та Spn викликала значне зниження рівнів всіх ПА в 1,2–4,0 рази. Висновки: чистий DEAB інвертував знак СПЗ з від`ємного на позитивний, як і його суміш зі Spn. При комбінованій дії даних сполук кількісно більш значущу роль відігравав Spn, конкуруючи з DEAB за ділянки зв`язування з клітинною поверхнею. Чистий DEAB справляв цитотоксичну і проапоптотичну дію на андрогенрезистентні клітини РПЗ. Комбінована дія Spn і DEAB спричиняла менш виражений цитотоксичний і більш виражений проапоптотичний ефекти. Відмічено зростання вмісту Spd і, більшою мірою, Spn на тлі стабільно невисокого рівня Put. Зниження рівнів всіх ПА при комбінованому впливі Spn і DEAB свідчило про пригнічення їх синтезу, що негативно відбивалося на проліферації і виживаності пухлинних клітин. Інгібітори ALDH, зокрема DEAB, можуть бути використані в якості препаратів супроводу при хіміотерапії РПЗ.