КЛІНІКО-МОРФОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПАЦІЄНТОК З КАРЦИНОСАРКОМОЮ ЕНДОМЕТРІЮ, РЕЖИМИ ЛІКУВАННЯ ТА ВИЖИВАНІСТЬ
DOI:
https://doi.org/10.15407/oncology.2026.01.043Ключові слова:
карциносаркома ендометрію, гомологічний компонент, гетерологічний компонент, мезенхімальний компонент, виживаність, ад’ювантне лікуванняАнотація
Мета: дослідити вікову структуру, частоту та характер супутньої патології, розподіл за стадіями захворювання, ступенем диференціації пухлини, варіанти мезенхімального компонента, проаналізувати хірургічну тактику та види ад’ювантного лікування, а також показники загальної та безрецидивної виживаності пацієнток із карциносаркомою ендометрію (КЕ) для визначення чинників що впливають на ефективність лікування. Об’єкт і методи: проведено ретроспективний аналіз даних 51 пацієнтки з КЕ І–IV стадій, які отримували комплексне лікування у Прикарпатському клінічному онкологічному центрі в 2013–2024 рр. Оцінювали вік пацієнток, наявність супутніх захворювань, анамнез щодо замісної гормонотерапії понад 5 років, тип мезенхімального компонента, ступінь диференціації пухлини, стадію за FIGO-2023, а також обсяг хірургічного лікування та призначення ад’ювантної терапії. Результати: середній вік пацієнток становив 66,3 ± 1,2 року; найбільшу частку (43%) становили жінки віком 61–69 років. Переважали пізні стадії захворювання: ІІІА–ІІІС – 35%, IVА–IVB – 30%. Серед коморбідної патології домінували метаболічний синдром (68%), цукровий діабет ІІ типу (34%) та артеріальна гіпертензія (23%). G3 пухлини було діагностовано у 49%, гомологічний мезенхімальний компонент виявлено у 82% випадків. Ад’ювантну хіміотерапію отримали 53% пацієнток, комбіновану хіміопроменеву терапію – 47%. Загальна виживаність становила 49, безрецидивна – 47 місяців. Висновки: карциносаркома ендометрію характеризується пізнім виявленням, агресивним перебігом і низькими показниками виживаності. Отримані результати підкреслюють необхідність оптимізації методів лікування та поглибленого вивчення прогностичних маркерів.
Посилання
Bogani G, Ray-Coquard I, Concin N, et al. Endometrial carcinosarcoma. Int J Gynecol Cancer 2023; 33 (2): 147–74. https://doi.org/10.1136/ijgc-2022-004073.
Siegel RL, Miller KD, Fuchs HE, et al. Cancer statistics, A Cancer J for Clin 2022; 72 (1): 7–33. https://doi.org/10.3322/caac.21708.
Lu KH, Broaddus RR, Endometrial cancer. New Еngland J of Med 2020; 383: 2053–64. https://doi.org/10.1056/NEJMra1514010.
Sağnıç S, Tuncer SF, Iltar E, et al. Uterine carcinosarcoma: Adaptation to new FIGO 2023 staging system through clinical profile and oncologic outcomes. J of Clin Med 2025; 14: 2299. https://doi.org/10.3390/jcm14072299
Raffone A, Travaglino A, Raimondo D, et al. Uterine carcinosarcoma vs endometrial serous and clear cell carcinoma: A systematic. Intern J of Gynecol & Obstetrics 2022; 158: 520–27. https://doi.org/10.1002/ijgo.14033.
Toboni MD, Crane EK, Brown J, et al. Uterine carcinosarcomas: from pathology to practice. Gynecol Oncol 2021; 162: 235–41. https://doi.org/10.1016/j.ygyno.2021.05.003.
Denschlag D, Thiel FC, Ackermann S, et al. Sarcoma of the Uterus. Guideline of the DGGG (S2k-Level, AWMF Registry No. 015/074, August 2015). Geburtshilfe Frauenheilkd 2015; 75: 1028–42. https://doi.org/10.1055/s-0035-1558120.
Penson RT, Goodman A, Growdon WB, et al. Case records of the Massachusetts General Hospital. Case 14-2013. A 70-year-old woman with vaginal bleeding. New England J of Med 2013; 368: 1827–35. https://doi.org/10.1056/NEJMcpc1209276.
Rosati A, Vargiu V, Certelli C, et al. Is the sarcomatous component (homologous vs heterologous) the prognostic "driving force" in early-stage uterine carcinosarcomas? A retrospective multicenter study. J Cancer Res Clin Onc 2023; 149 (9): 6479-88. https://doi.org/10.1007/s00432-023-04594-5.
Can B, Karataşli V, Çakir İ, et al. The prognostic significance of the heterologous component in uterine carcinosarcomas. Rev Assoc Med Bras 2023; 69 (9): e20230517. https://doi.org/10.1590/1806-9282.20230517