"Тепер я дитя війни та баба війни…": Свідчення чернігівчанки N про життя в оточеному місті (24 лютого – 2 квітня 2022 р.)
(запис і публікація О.Воробєй)
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2022.04.175Ключові слова:
війна Росії проти України 2014–2022 рр., вторгнення, повсякдення екстремальних ситуацій, стратегії виживання, ЧернігівАнотація
Мета публікації полягає в показі правдивої історії виживання людини на Чернігівщині під час повномасштабного вторгнення російських військ (24 лютого – 2 квітня 2022 р.).
Застосовувався метод інтерв’ювання мешканки приватного сектора чернігівського мікрорайону Бобровиця.
Результатом дослідження стали свідчення очевидиці активних бойових дій, руйнувань і повернення міста до життя після його звільнення. До стратегії виживання в екстремальних умовах відносяться застарілі або забуті техніки опалення житла, способи щоденного приготування їжі та консервування, дотримання особистої гігієни, а також принципи сусідської взаємодопомоги. Особливого дискомфорту завдавала відсутність централізованого водопостачання. Згадуються способи збору дощової води, використання одного кухля для різних потреб, зокрема особистої гігієни, прибирання, напування домашньої птиці. Попри пережиті важкі події, чернігівчанка не втрачає оптимізму, будує плани на відновлення свого житла, продовжує вирощувати городину. Практичне значення полягає у формуванні джерельної бази для вивчення повсякдення екстремальних ситуацій та спротиву російській аґресії.
