Становище жінки-селянки на Галичині в роки Першої світової війни (на основі аналізу шлюбно-сімейної сфери)
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2024.04.084Ключові слова:
сільська жінка, Галичина, Перша світова війна, шлюб, сім’яАнотація
Мета — на основі архівних джерел дослідити становище, дії, життєві стратегії, ціннісні орієнтири сільських жінок Галичини в період Першої світової війни; з’ясувати зміни, яких вони зазнали в повсякденному й родинному житті під впливом воєнних подій.
Методологія базується на принципі історизму, а також на загальнонаукових і спеціальних наукових методах, передусім на порівняльно-історичному. Здебільшого аналізувалися архівні справи фонду Львівської греко-католицької митрополичої консисторії, а також сучасна наукова література й періодичні видання.
Наукова новизна. Вперше проаналізовано становище та щоденні життєві стратегії, способи виживання української сільської жінки Галичини в роки світової війни крізь призму аналізу шлюбно-сімейних відносин.
Висновки. Швидкі зміни суспільного життя, соціальна невизначеність, економічна нестабільність, російська окупація під час війни, асиміляційні заходи польської влади в повоєнні роки мали б призвести до змін у традиційних цінностях. Проте для галицької сільської жінки ці зміни не були швидкими й радикальними. Для більшості жінок-селянок основними пріоритетами залишалися економічна стабільність, фізична безпека, опікування домашнім господарством, догляд за дітьми, хворими літніми батьками тощо. Проблемним є питання післявоєнної адаптації жінок. Їхні життєві стратегії у шлюбно-сімейній сфері були індивідуальними, позаяк зводилися до наступних варіантів: відновити стосунки у сім’ї після повернення чоловіка з фронту чи з полону; ініціювати розлучення з чоловіком; укласти повторний шлюб або, у випадку неможливості подолати канонічні перешкоди, жити з новим чоловіком «на віру»; перебратися на роботу в місто; добровільно чи примусово стати коханкою російського військовика та виїхати з ним до Росії. Вибір тієї чи іншої стратегії, мабуть, більше залежав від зовнішніх чинників — пліток, впливу та осуду громади, авторитету священника, підтримки / непідтримки своєї родини.
Посилання
Baidak, M. (2021). Viina yak vyklyk i mozhlyvist: ukrainky v roky Pershoi svitovoi viiny. Lviv. [in Ukrainian].
Bezhuk, O. (2011). Blahodiina diialnist ukrainskoho zhinotstva u roky Pershoi svitovoi viiny ta pisliavoiennyi period. Visnyk Lvivskoi komertsiinoi akademii. Seriia “Humanitarni nauky”. 10: 271-278. [in Ukrainian].
Diadiuk, M. (2011). Ukrainskyi zhinochyi rukh u mizhvoiennii Halychyni: mizh hendernoiu identychnistiu ta natsionalnoiu zaanhazhovanistiu. Lviv. [in Ukrainian].
Kos, A. (2005). Heroinia Ukrainy Olena Stepaniv. Lviv. [in Ukrainian].
Pavlyshyn, O. (2016). Emansypatsiia zhinky-selianky v roky Pershoi svitovoi viiny: “Babska revoliutsiia” 1918 r. u Skhidnii Halychyni. Ukraina moderna. 23: (Persha svitova: ukrainska perspektyva): 152-170. [in Ukrainian]. doi: https://doi.org/10.15181/ab.v23i0.1303
Holyk, R. (2014). Mizh emansypatsiieiu i narodnoiu tradytsiieiu: zhinka, stereotypy ta povsiakdenne zhyttia na storinkakh lvivskoi periodyky 20-30 rr. XX st. Narodoznavchi zoshyty. 1 (115): 29-37. [in Ukrainian].
Khoma, V. (2023). Prostytutsiia yak sposib vyzhyvannia u roky Pershoi svitovoi viiny na pryfrontovii terytorii Skhidnoho frontu. Naukovyi i kulturno-prosvitnii kraieznavchyi chasopys “Halychyna”. 36: 203-210. [in Ukrainian]. doi: https://doi.org/10.15330/gal.36.203-210
Halko, O. (2001). Tradytsii ukladennia shliubu boikiv Karpat (kinets XIX — persha polovyna XX stolittia). Etnichna istoriia narodiv Yevropy. 10: 40-44. [in Ukrainian].
Semenchuk, P. (1994). Starhorod: Deshcho z osobystykh spohadiv. Nadbuzhanshchyna: Sokalshchyna, Belzchyna, Radekhivshchyna, Kaminechchyna, Kholmshchyna i Pidliashshia: Istorychno-memuarnyi zbirnyk. New York; Paris; Sydney; Toronto. 3: 335-338. [in Ukrainian].
Romaniv, S. (1989). Revoliutsiina Sokalshchyna v moikh spohadakh. Nadbuzhanshchyna. Sokalshchyna, Belzchyna, Radekhivshchyna, Kaminechchyna, Kholmshchyna i Pidliashshia: istorychno-memuarnyi zbirnyk. New York; Paris; Sydney; Toronto: 2: 108-124. [in Ukrainian].
Kacharaba, S. (2003). Emihratsiia z Zakhidnoi Ukrainy (1919-1939). Lviv. [in Ukrainian].
Svyripa, F. (2010). Henderni stosunky, selianski priorytety ta moralni tsinnosti v ukrainskomu seli v Skhidnii Halychyni, 1900-1944 rr. Narodoznavchi zoshyty. 3-4: 407-417. [in Ukrainian].
Rudyi, N. (2012). Instytut opiky i pikluvannia v Ukraini: istoryko-pravove doslidzhennia. Lviv. [in Ukrainian].
Horyn, H. (1993). Hromadskyi pobut silskoho naselennia Ukrainskykh Karpat (XIX — 30-ti roky XX st.). Kyiv. [in Ukrainian].
Hoshko, Yu. (1999). Zvychaieve pravo naselennia Ukrainskykh Karpat ta Prykarpattia XIV-XIX st. Lviv. [in Ukrainian].
"Cherchovych, I. (2015). Podruzhni zrady v halytskykh simiakh kintsia XIX — pochatku XX st. 14.12.2015. Ukraina moderna. [in Ukrainian].
Kvit, O. (1937). Riatuimo silskykh divchat u misti. Nyva: Tserkovno-suspilnyi chasopys. 9-10: 353-365. [in Ukrainian].
