Просторова модель Української ранньомодерної держави в переконаннях козацької еліти та владної верхівки Московії
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2024.03.077Ключові слова:
ранньомодерна доба, український простір, кордони, Московія, еліти, уявленняАнотація
Мета полягає у з’ясуванні особливостей кореляції переконань московської верхівки та обох тогочасних українських еліт — традиційної (князі й шляхта) й «козацького народу» Гетьманщини.
В основу концептуальної стратегії покладено принцип історизму та методи контекстуального аналізу, компаративістики, систематизації.
Основні результати. З’ясовано, що в ранньомодерній Московії чітко висловлювалися про межі українського простору. При цьому заманіфестовані самодержавною верхівкою уявлення щодо їх конфігурації на всіх напрямках принципово перегукувалися з базовими ідеями українських еліт. Більше того, на рівні офіційної документації (царські грамоти, сенатські укази, дипломатична кореспонденція) фіксується пряме визнання переконань шляхти й козацтва про рубежі українського простору на більшості векторів. У такий спосіб Московія природним кордоном на півдні відкрито визнала узбережжя Чорного моря. На заході до українського простору зараховано Підляшшя й терени до етнографічної українсько-польської межі, на півночі — Північне Придніпров’я (за винятком Смоленщини). На північному сході у правовій площині було легітимізовано колонізацію слобідськими козаками порожніх земель аж до рр. Тулушівка та Підгірна на лівобережжі Дону, а кордон Запорожжя було проведено по Кальміусу, який хоча й відрізав значну частину освоюваних запорожцями земель, але все одно відтінював козацькі здобутки на ниві трансформації уявної межі у фактичну. Практичне значення досягнутих результатів. Отримані результати важливі не тільки для інтенсифікації подальших досліджень українського простору та суміжної проблематики. Вони також сприяють подоланню стереотипів сприйняття просторового виміру України, єства низки історичних регіонів, спростовують концепцію щодо нібито історичної виправданості сучасних територіальних претензій із боку Росії.
Посилання
Vyrskyi, D. (2008). Richpospolytska istoriohrafiia Ukrainy (XVI — seredyna XVII st.). Kyiv. Ch. 2 (Dodatky). [in Ukrainian].
Golovinskii, P. A. (1864). Slobodskie kazachii polki. Saint-Petersburg. [in Russian].
Poltorak, V. (2007). Vzaiemyny zaporozkoho ta donskoho kozatstva periodu Novoi Sichi (1734-1775): polityko-pravovyi i sotsialno-ekonomichnyi aspekty: candidate diss. of the historical sci. Odesa. [in Ukrainian].
Potapenko, S. P. (2015). Do vyvchennya istorychnoi heohrafii Ostrohozhchyny XVIII st. Zapysky Naukovoho tovarystva imeni Shevchenka. Lviv. CCLXVIII: 88-106. [in Ukrainian].
Slusarskii, A. H. (1964). Sotsialno-ekonomicheskoe razvitie Slobozhanshchiny XVII-XVIII vv. Kharkov. [in Russian].
Gral, I., Dygo, M., Nagelskiy, M. (Eds.). (1997). Pamyatniki istorii Vostochnoi Evropy. Istochniki XV-XVII vv. Moscow. T. 2. [in Russian].
Yakovenko, N. (2012). Dzerkala identychnosti: Doslidzhennia z istorii uiavlen ta idei v Ukraini XVI — pochatku XVIII st. Kyiv. [in Ukrainian].
(1872). Akty, otnosiashchiesya k istorii Yuzhnoi i Zapadnoi Rossii. Saint-Petersburg. T. VII: 1657-1663, 1668-1669. [in Russian].
Stepankov, V. (2003). 1648 rik: pochatok Ukrainskoi revolutsii chy domovoi viiny. Ukraina v Tsentralno-Skhidnii Evropi (z naidavnishykh chasiv do kintsya XVIII st.). Kyiv. 3: 369-415. [in Ukrainian].
Brekhunenko, V., Boiko, P., Zayats A. (2023). Prostorovi mezhi ukrainskoho svitu: kompleks uiavlen ta yikhnia realizatsiia v rannomodernii Ukraini (XVI-XVIII cт.). Lviv; Kyiv. [in Ukrainian].
(1863). Akty, otnosiashchiesya k istorii Yuzhnoi i Zapadnoi Rossii. Saint-Petersburg. T. 4: 1657-1658. [in Russian].
(1898). Akty Moskovskogo gosudarstva. T. 1. Saint-Petersburg. [in Russian].
Gurov, V. V. (Ed.). (1884). Sbornik sudebnykh reshenii, sostyazatelnykh bumag, gramot, ukazov i drygikh dokumentov, otnosiashchikhsia k voprosu o starozaimochnom zemlevladenii v mestnosti byvshei Slobodskoi Ukrainy (Materialy iz istorii starozaimochnogo zemlevladeniaya, izvlechennye iz tak nazyvaemykh starozaimochnykh protsessov, proizvodiashchikhsia v sudebnykh uchrezhdeniyakh Kharkovskogo okruga). Kharkiv. [in Russian].
Tairova-Yakovleva, T. (2012). Do pytannia pro istorychni i terytorialni uiavlennia kozatskoi starshyny naprykintsi XVII st. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. 4: 67-73. [in Ukrainian].
Bagalei, D. I. (Ed.). (1890). Materialy dlia istorii kolonizatsii i byta Kharkovskoi i otchasti Kurskoi i Voronezhskoi gub. Kharkiv. [in Russian].
Pirko, V., Lytvynovska, M. (2005). Soliani promysly Donechchyni v XVI-XVIII st. (Istoryko-ekonomichnyi narys i uryvky z dzherel). Donetsk. [in Ukrainian].
Kravchenko, V. (2010). Kharkov / Kharkiv: stolitsa Pogranichya. Vilnius. [in Russian].
Masliichuk, V. (2011). “Vid Ukrainy do Malorosii”: rehionalni nazvy ta natsionalna istoriia. Ukraina. Protsesy natsiotvorennia. Ed. A. Kappeler. Kyiv. 229-245. [in Ukrainian].
Sklokin, V. (2006). “Malorosiiski” ta “velykorosiiski zemli” v Slobidskii Ukraini ostannoi tretyny XVIII st. Zbirnyk Kharkivskoho istoryko-filolohichnoho tovarystva: Nova seriia. Kharkiv. 12: 33-43. [in Ukrainian].
Potapenko, S. (2021). “Zamist sebe viriu v sudi buty…”: advokaty Slobozhanshchyny XVIII st. Kyiv. [in Ukrainian].
Evarnitskiy, D. I. (1903). Istochniki dla istorii zaporozhskikh kazakov: V 2 t. Vladimir. T. 2. [in Russian].
Brekhunenko, V. (2020). Osvoiennia ukrainskymy kozakamy terytorii mizh Dniprom i Donom v uiavlenniakh i praktykakh XVI-XVII st. Narysy z istorii osvoiennia Pivdennoi Ukrainy XV-XVIII st. Kyiv. 109-133. [in Ukrainian].
Poltorak, V. (2008). Zaporozke kozatstvo v Pryazovi vid 1746 do 1768 r. Kozatska spadshchyna: almonach. Kyiv. 4: 79-91. [in Ukrainian].
