Від війни між імперіями до геополітичної революції у Центрально-Східній Європі
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2019.02.172Ключові слова:
геополітична революція, Перша світова війна, ЦентральноСхідна Європа, Брестський мир, Польща, Україна, «14 пунктів» Вільсона.Анотація
Розглядаються передумови та процес геополітичних трансформацій, що охопив Центрально-Східну Європу під час і після Першої світової війни 1914–1918 рр. Проаналізовано історіографічний вимір поняття «геополітична революція», запропонованого відомим польським істориком В.Сукенницьким, а також висвітлено актуалізацію «польського питання» під час Великої війни, візію провідних держав того часу на його розв’язання. Суть геополітичної революції уЦентрально-Східній Європі полягала в одночасному падінні імперій. Значення Брестського миру 1918 р. представлено як спробу реалізації доктрини «Серединної Європи», що могла бути втіленою вреґіоні. Утім Брестська система ніколи не стала політичною реальністю. Із польської позиції це був добрий шанс, для українців він був втрачений. Окремо розглянуто процес українського державотворення та його сприйняття серед польських,європейських, американських еліт.Підкреслюється вагомість розуміння долі Польщі та ролі «нової» Росії в післявоєнній перебудові Європі серед французького, британського та американського істеблішменту. Більше того, в американських дискусіях про майбутній світ не було місця для визнання за українським народом права на незалежність. Значення Варшавської угоди 1920 р., названої пактом Пілсудського – Петлюри, та битви від Варшавою визнано основними факторами, що детермінували східну політику відродженої Польщі. Звідси окреслення ролі «українського питання» як чинника деімперіалізації Росії. Геополітична революція надала добрий шанс для національного та соціального звільнення українського народу, проте тоді не виникла кон’юнктура для України як держави. «Українське питання» після 1921 р. продовжувало залишатися міжнародною проблемою. Українську національну революцію слід розглядати в контексті геополітичної революції у Центрально-Східній Європі, що виникла як реакція на Першу світову війну.
Посилання
Black, J. (1994). British Foreign Policy in the Age of Revolutions 1783–1793. Cambridge.
Borzęcki, J. (2008). The Soviet-Polish Peace of 1921 and the Creation of Interwar Europe. New Haven. doi: https://doi.org/10.12987/yale/9780300121216.001.0001
Budurowycz, B. (1962). Polish-Soviet Relations 1932–1939. doi: https://doi.org/10.7312/budu92350
Czubiński, A. (2002). Walka Józefa Piłsudskiego o nowy kształt polityczny Europy Środkowo-Wschodniej w latach 1918–1921. Toruń. [in Polish].
Davion, I. (2015). Les Experts français et les frontières d’Après-guerre. Les procès-verbaux du comité d’études 1917–1919. Paris. [in French].
Gelfand, L.E. (1963). The Inquiry: American Preparations for Peace 1917–1919. Yale, New Haven.
Hodgson, G. (2008). Woodrow Wilson’s Right Hand: The Life of Colonel Edward M. House. New Haven; London.
Hubatsch, W. (1963). Germany and the Central Powers in the Word War 1914–1918. Kansas.
Jaworski, W.L. (1997). Diariusz 1914–1918. Warszawa. [in Polish]
Korbel, J. (1963). Poland between East and West: Soviet and German Diplomacy toward Poland 1919–1933. Princeton. doi: https://doi.org/10.1515/9781400876587
Kornat, M. (2004). Rafał Lemkin (1900–1959) – studium biograficzne. Zeszyty Historyczne, 147, 107–157. [in Polish].
Kornat, M. (2016). Co dał narodowi polskiemu Akt Piątego Listopada? Perspektywa międzynarodowa. Akt 5 listopada 1916 roku i jego konsekwencje dla Polski i Europy, (eds.) J.Kłaczkow, K.Kania, Z.Girzyński. Toruń, 215–234. [in Polish].
Krüger, P. (1993). Deutsche Aussenpolitik zwischen Revisionismus und Friedenssicherung. München. [in German].
Libiszowska, Z. (1970). Edmund Burke a Polska. Kwartalnik Historyczny, 77/1, 64– 65. [in Polish].
Lowe, C.J., Dockrill, M.L. (1972). The Mirage of Power, Vol.2: British Foreign Policy, 1914–22. Boston.
MacMillan, M. (2002). Paris 1919: Six months that changed the World. New York.
Malia, M. (1984). Wiecznie powracająca Polska. Zeszyty Historyczne, 70. [in Polish].
Mania, A. (2003). Europa Środkowa w celach polityki USA w latach I wojny światowej: 14 punktów prezydenta Wilsona. Państwa europejskie na drodze do niepodległości (w drugiej połowie XIX i XX wieku): Studia ofiarowane Profesorowi Marianowi Zgórniakowi (eds.) I.Stawowy-Kawka, W.Rojek. Kraków, 159–176. [in Polish].
Mazurek, M. (1988). Great Britain, the United States and the Polish-Soviet Peace Treaty of Riga 1920–1921. Niepodległość, XXI, 55–122.
Nowak, A. (1996). Stosunki polsko-rosyjskie i polsko-sowieckie (1919–1921) a ład wersalski. Od Wersalu do Poczdamu: Sytuacja międzynarodowa Europy Środkowo- Wschodniej 1918–1945 (ed.) A.Koryn, Warszawa, 30–42. [in Polish].
Sukiennicki, W. (1984). East Central Europe during World War I: from foreign domination to national independence, (ed.) M.Siekierski. 2 volumes. New York.
Wandycz, P. (1964). O polskiej polityce zagranicznej Dwudziestolecia. Kultura, 1/2, 199–208. [in Polish].
Wandycz, P. (1967). Z zagadnień współpracy polsko-ukraińskiej w latach 1919–1920. Zeszyty Historyczne, 12, 1967. [in Polish].
Wolff-Powęska, A. (1979). Doktryna geopolityki w Niemczech. Poznań. [in Polish].
