Райці волинських міст XVI – першої половини XVII ст.: чисельність, персоналії, повноваження
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2018.03.023Ключові слова:
райці, рада, місто, маґдебурзьке право, Волинь.Анотація
Розглядається функціонування у волинських містах головного органу міського самоврядування – ради. Остання з’явилася разом із запровадженням маґдебурзького права й була покликана займатися проблемами життєдіяльності міста. На конкретних прикладах показано, коли та як проходили вибори райців, адже усталеної процедури у цьому питанні не було. З’ясовано, що зазвичай чисельність райців становила чотири, але в окремих випадках згадується одночасно п’ять – шість осіб. Установлено, що час перебування райців на своїх урядах не завжди обмежувався одним роком – дехто виконував ці обов’язки впродовж триваліших строків. Джерела дозволили простежити суміщення урядів райців з обов’язками лентвійтів та війтів. На ці ж уряди райці нерідко переходили після закінчення роботи в раді. Перебування в міській раді було вигідним для міщан, але траплялися випадки відмови їх від цього почесного обов’язку, що мотивувалося, як правило, або поганим станом здоров’я й похилим віком, або ж матеріальною незацікавленістю. Функціональні обов’язкирайців передбачали, окрім судових повноважень, захист міщан ратушної юрисдикції від конкуренції міщан замкової та духовної юрисдикцій. Райці реґламентували ремісничі й торговельні заняття міщан, розпоряджалися зібраними коштами і звітували про їх використання, пильнували порядок у місті й виставляли міську сторожу, опікувалися протипожежною безпекою, відсилали своїх колеґ до короля та сейму лобіювати міські інтереси. Удалося виявити в окремих випадках суперництво і протистояння райців між собою. Активно займалися вони підприємницькою діяльністю. Маючи у своїх руках реальну владу, райці часом зловживали нею.
Посилання
Bilous N. (2015). Nasylstvo nad zhinkamy: siuzhety z mishchanskoho i selianskoho povsiakdennia Volyni XVI – pochatku XVIII st. Sotsium. Almanakh sotsialnoi istorii – Socium. Almanac of Social History, 11–12, 135–146 [in Ukrainian].
Bilous, N. (2006). «Virnist» i «zrada» u svitospryiniatti mishchanstva Kyivshchyny ta Volyni v XVI – pershii polovyni XVII st. Sotsium. Almanakh sotsialnoi istorii – Socium. Almanac of Social History, 6, 141–160 [in Ukrainian].
Bilous, N. (2006). Miskyi uriad Olyky na pochatku XVII st. Mynule i suchasne Volyni i Polissia. Olyka i Radzyvilly v istorii Volyni ta Ukrainy, 18, 64–67 [in Ukrainian].
Bilous, N. (2009). Mahdeburzki pryvilei Krementsia XV–XVI stolit. Studii i materialy z istorii Volyni. 2009. Kremenets. 33–40 [in Ukrainian].
Biłous, N. (2017). Urzędnicy miejscy Łucka w XV–XVII wieku. Spisy. Toruń [in Polish].
Bortnikova, A.V. (2013). Derzhavna vlada ta mistseve samovriaduvannia na Volyni (kinets XIV – seredyna XVII st.). Lutsk [in Ukrainian].
Hoshko, T. (2002). Narysy z istorii mahdeburzkoho prava v Ukraini (XIV – pochatok XVII st.). Lviv [in Ukrainian].
Kobyletskyi, M. (2008). Mahdeburzke pravo v Ukraini (XIV – persha polovyna XIX st.): istoryko-pravove doslidzhennia. Lviv [in Ukrainian].
Kravchenko, V. (2007). Knyhy hrodskykh sudiv Volodymyra i Lutska do istorii Krementsia ta yoho zamku. Relihiia i tserkva v istorii Volyni. Kremenets. 40–45 [in Ukrainian].
Kravchenko, V. (2009). Ratusha u samovriadnomu zhytti hromady mista Volodymyra v kintsi XVI stolittia. Ukrainskyi arkheohrafichnyi shchorichnyk – Ukrainian Archeographic Year Book, 13/14, 417–455 [in Ukrainian].
Kravchenko, V. (2009). Struktura miskoi vlady Krementsia druhoi polovyny XVI st. Studii i materialy z istorii Volyni. 2009. Kremenets. 41–50 [in Ukrainian].
Kravchenko, V. (2012). Dokumenty do istorii ratushi v misti Koveli 30-kh – 40-kh rokiv XVII stolittia. Ukrainskyi arkheohrafichnyi shchorichnyk – Ukrainian Archeographic Year Book, 16/17, 337–362 [in Ukrainian].
Kulakovskyi, P. (2002). Kantseliariia Ruskoi (Volynskoi) metryky. 1569–1573 rr. Studii z istorii ukrainskoho rehionalizmu v Rechi Pospolytii. Ostroh, Lviv [in Ukrainian].
Sas, P.M. (1989). Feodalnyye goroda Ukrainy v kontse XV – 60-kh godakh XVI v. Kiyev [in Russian].
Shtanko, O. (2010). Miska rada Lutska: yurysdyktsiia ta diialnist u XVI – pershii polovyni XVII st. Istorychni studii Volynskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky, 4, 31–36 [in Ukrainian].
Shtanko, O. (2011). Uriadnyky Lutskoho magistratu XVI st.: rekonstruktsiia personalnoho skladu. Visnyk Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka. Istorychni nauky – 4, 297–305 [in Ukrainian].
Shtanko, O. (2012). 1566: odyn rik z istorii Lutskoho magistratu. Naukovi zapysky: zbirnyk prats molodykh vchenykh ta aspirantiv (Instytut ukrainskoi arkheohrafii ta dzhereloznavstva im. M.S.Hrushevskoho NAN Ukrainy) – 25, 90–109 [in Ukrainian].
Shtanko, O. (2013). Vybory miskoi vlady u Lutsku (za materialamy magistratskoi knyhy 1638–1640 rr.). Druhi politolohichni chytannia imeni profesora Bohdana Yarosha. Lutsk. 188–190 [in Ukrainian].
Starchenko, N. (2003). Konflikt u Volodymyri 1566 r.: variant mikroistorychnoho prochytannia. Sotsium. Almanakh sotsialnoi istorii – Socium. Almanac of Social History, 3, 65–98 [in Ukrainian].
