"Перчити і приперчувати!": завдання радянських сатиричних видань (на прикладі журналу "Перець")
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2018.01.126Ключові слова:
«Перець», радянська сатира, преса, гумор.Анотація
Уперше простежено залежність специфіки формулювання завдань сатиричних видань від контексту її висловлювання. Здійснено порівняльний аналіз сприйняття завдань діяльності журналу «Перець» представниками влади, членами редколеґії видання, штатними та позаштатними авторами. Проаналізовано, як пояснювали роль часопису його читачам. Зроблено висновок, що зміст видання можна розділити на викривальний гумор, спрямований на критику суспільних вад, та на гумор, націлений передусім на досягнення сміхового ефекту. З’ясовано, що чим більш офіційним був контекст формулювання завдань діяльності «Перцю», тим більша перевага надавалася першому різновиду гумору, тобто «гумору-зброї». Але прагнення відповідати читацьким уподобанням штовхало авторів журналу використовувати також і «гумор-розвагу». Дослідження дозволяє зрозуміти специфіку сміхової культури в радянському суспільстві. З’ясовується, яке місце займав гумор в офіційній культурі. Також порушується питання специфіки реалізації партійних настанов працівниками преси. Зроблено висновок, що поступово сатирики почали більше орієнтуватися на читацькі вподобання й питома вага «гуморурозваги» збільшилася.
Посилання
Akhijezer, A. (1991). Rossija: kritika istoricheskogo opyta. Moscow: Filosofskoje obshchestvo. [in Russian].
"Althusser, L. (1971). Ideology and Ideological State Apparatuses.
Bakhtin, M. (2010). Tvorchestvo Fransua Rable i narodnaja kul’tura srednevekovja i Renessansa. Bakhtin M. Sobr. soch. V 7 t. Moscow: Russkie slovari, T. 4 (2). [in Russian].
Bogdanov, K. (2009). Vox populi: Fol’klornyje zhanry sovetskoj kul’tury. Kyiv, Moscow: Novoe literaturnoe obozrenie. [in Russian].
Halas’, I. (2011). Periodychni ta prodovzhuvani vydannia (zhurnaly), vypushcheni na tereni Ukraiiny v 1944–1949 rr. Visnyk Knyzhkovoi Palaty, N 12, pp.1–6. [in Ukrainian].
"Kalinin, I. (2013). Smekh kak trud i smekh kak tovar (stakhanovskoje dvizhenije i kapitalisticheskij konvejer. Novoe Literaturnoe Obozrenie. (Vol.121). [in Russian].
Kopylkova, Ye. (2009). Psikhologija evrejskogo anekdota. Moscow: Dom evrejskoj knigi. [in Russian].
Kulik, V. (2010). Dyskurs ukrains’kykh medii: identychnosti, ideolohii, vladni stosunky. Kyiv: Krytyka. [in Ukrainian].
Lauchlan, L. (2009). Laughter in the Dark: Humour under Stalin. Le rire européen / European Laughter. Perpignan University Press.
Lõhmus, M. (2012). Political correctness and political humour in Soviet Estonia and beyond. Folklore. doi: https://doi.org/10.7592/EP.1.lohmus
Martin, R. (2009). Psikhologija jumora / Per. s angl. pod red. L.V.Kulikova. SPb: Piter. [in Russian].
Reddy, W. (2001). The Navigation of Feeling: A Framework for the History of Emotions. N.Y. doi: https://doi.org/10.1017/CBO9780511512001
Romanyshyna, N. (1999). Zhanr literaturnoho feiletonu v tvorchosti O.Chornohuza, Ukrains’ka literatura v zahal’noosvitnii shkoli: Naukovo-metodychnyi zhurnal, K., Z, pp.8–12. [in Ukrainian].
Tikhomirov, A. (2013). The Regime of Forced Trust: Making and Breaking Emotional Bonds between People and State in Soviet Russia, 1917–1941. Slavonic and East European Review (Vol. 91, 1, 79–118). doi: https://doi.org/10.5699/slaveasteurorev2.91.1.0078
Ushakin, S. (2013). „Smekhom po uzhasu”: o tonkom oruzhii shutov proletariata. Novoe literaturnoe obozrenie. (Vol.3, 130–162). [in Russian].
Vynnykova, N. (2010). Ukrains’ka literaturna parodiia u periodychnykh vydanniakh 40–50-kh rr., Filolohichni traktaty, T.2, N2, pp. 65–71. [in Ukrainian].
Yeremieieva, K. (2016). Politychnyi humor Radians’koi Ukrainy u 1941–1991 rokakh (na prykladi zhurnalu „Perets’”). Avtoreferat dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. istorychnykh nauk: spets. 07.00.01 „Istoriia Ukrainy”. Kharkiv: Kharkivs’kyi natsional’nyi universytet imeni V.N.Karazina. [in Ukrainian].
