Мінусники у просторі радянського терору (1917–1953 рр.)
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2020.01.08Ключові слова:
терор, репресії, дискримінація, примусове виселення, мінусники, ізоляція, соціальна інженерія, режимні території, простір тероруАнотація
Мінусники – це вербальний та соціальний витвір радянської держави, яка через репресії, дискримінацію й контроль створювала спільноти «своїх» і «чужих», тавруючи останніх каральними методами та формуючи специфічну мову для їх позначення. У статті йдеться про особливу категорію громадян «країни Рад», яких було визнано «соціально небезпечними» й покарано забороною селитися в низці місцевостей СРСР після примусового «видалення» з місць постійного проживання, а також відбуття покарання у системі ҐУЛАҐ. Репресовані в такий спосіб люди отримували припис, де заборонені для них території позначалися як «мінус 6», «мінус 12» (цифри означали кількість визначених місцевостей, а слово «мінус» увійшло в радянську новомову як коренева конструкція поняття, що позначало репресовану та дискриміновану в такий спосіб спільноту).
Метою статті є оприявлення мінусників, тривалий час практично «невидимої» для дослідників категорії репресованих. Зумовлені метою дослідницькі завдання полягають в аналізі процесу конструювання більшовицької концепції географічної ізоляції «нелояльних», практичного запровадження цього виду покарання, визначення логіки творення радянського простору як простору заборон.
Методологія дослідження поєднує інструментарій історико-правового аналізу, соціальної антропології та концепції соціального творення простору.
Наукова новизна полягає не лише у включенні до дослідницького тезаурусу нового поняття «мінусники», а й у розширенні загального уявлення про політичний терор і його наслідки. Режимність радянських територій аналізується не як прояв сталінської репресивної політики, а як органічна частина існування тоталітарного механізму, перші оберти якого відбулися одночасно із захопленням влади більшовиками. Подаються соціальнополітичні портрети мінусників та причини набуття ними такого статусу. Простежується трансформація «карти заборонених просторів», з’ясовується логіка й парадигмальні зміни у творенні символічної радянської географії.
Висновки. Доведено, що в арсеналі тотального терору, окрім добре відомих форм репресування (фізичне знищення, позбавлення волі, заслання), широко використовувалося «очищення» суспільства цільовою географічною ізоляцією громадян, визнаних «соціально небезпечними», а також колишніх в’язнів системи ҐУЛАҐ. Вислання й заборона на проживання в окремих місцевостях ставали ефективним механізмом соціальної інженерії пролонґованої дії. Створення великого загону мінусників було складовою процесу атомізації суспільства, конструювання просторової ієрархії, соціального відчуження людей і територій.
Посилання
Alexopoulos, G. (2003). Stalin’s Outcasts: Aliens, Citizens, and the Soviet State, 1926–1936. Ithaca: Cornell University Press.
Bauman, Z. (1991). Modernity and the Holocaust. New York: Cornell University Press.
Blyakher, L.E. and Yarulin, I.F. (2016). Kto takie basmachi? (Sovetskoe mifotvorchestvo i stigmatizatsiya grazhdanskoi voiny v Srednei Azii). Politiya: Analiz. Khronika. Prognoz, 2(81), 109–123. [in Russian]. doi: https://doi.org/10.30570/2078-5089-2016-81-2-109-123
Conquest, R. (1990). The Great Terror: A Reassessment. New York: Oxford University Press.
Epplbom, E. (2006) Istoriia HULAHu. Kyiv: Vyd. dim “Kyievo-Mohylianska akademiia”. [in Ukrainian].
Etkind, A. (2018). Krivoe gore: Pamyat’ o nepogrebennykh. Moskva: Novoe literaturnoe obozrenie. [in Russian].
Felshtinskii, Yu.K. (1991). Istorii nashei zakrytosti: Zakonodatelnye osnovy sovetskoi immigratsionnoi i emigratsionnoi politiki. Moskva: Terra. [in Russian].
Gernet, M.N. (1960). Istoriya tsarskoi tyurmy (vol.1–5). Moskva: Gosyurizdat. [in Russian].
Getty, J., Naumov, O. (1999). The Road to Terror: Stalin and the Self-Destruction of the Bolsheviks, 1932–1939. New Haven: Yale University Press.
Giddens, A. (1990). The Consequences of Modernity. Publisher: Stanford University Press.
Ginzburg, E.S. (1990). Krutoi marshrut: Khronika vremen kulta lichnosti. Moskva: Sov. pisatel. [in Russian].
Hagenloh, P. (1999). Police, Crime, and Public Order in Stalin’s Russia, 1930–1941. Texas: University of Texas Publisher.
Holquist, P. (2003). Violent Russia, Deadly Marxism? Russia in the Epoch of Violence, 1905–1921. Kritika: Explorations in Russian and Eurasian History, vol.4, N3, 627–652. doi: https://doi.org/10.1353/kri.2003.0040
Hrushevskyi, M. (1991). Khto taki ukraintsi i choho vony khochut. Kyiv: T-vo «Znannia» Ukrainy. [in Ukrainian].
Ivanova, G.M. (2006). Istoriya GULAGa, 1918–1958: sotsialno-ekonomicheskii i politiko-pravovoi aspekty. Moskva: Nauka. [in Russian].
Kenez, P. (1985). The Birth of the Propaganda State: Soviet Methods of Mass Mobilization, 1917–1929. Cambridge University Press. doi: https://doi.org/10.1017/CBO9780511572623
Kolosov, V.A., Polyan, P.M. (2009). Ogranichenie territorialnoi mobilnosti i konstruirovanie prostranstva ot stalinskoi epokhi do nashikh dnei. Rezhimnye lyudi. Moskva: ROSSPEN. [in Russian].
Kondrateva, T.S., Sokolov, A.K. (Eds.). (2009). Rezhimnye lyudi v SSSR. Moskva: ROSSPEN, Fond Pervogo Prezidenta Rossii B.N.Eltsina. [in Russian].
Lytvyn, N. (2010). Vyslannia profesury 1922 r. yak ideolohichnyi chynnyk borotby z ukrainskoiu intelihentsiieiu. Forum istorychnykh nauk, 3, 119–126. [in Ukrainian].
"Mazypchuk, M. (2019). Fenomen «povorotivstva»: chomu ukrainski emihranty povertalys do SRSR. Istorychna pravda. [in Ukrainian].
Metyuz, M. (1994). Ogranichenie svobody prozhivaniya i peredvizheniya v Rossii (do 1932 g.). Voprosy istorii, 4, 22–34. [in Russian].
Mozokhin, O.B. (2006). Pravo na repressii: vnesudebnye polnomochiya organov gosudarstvennoi bezopasnosti, 1918–1953. Moskva; Zhukovskii: Kuchkovo pole. [in Russian].
Muan, N. (2005). Pasportnaya sistema i vybor mesta zhitelstva v Rossii i Sovetskom Soyuze. Neprikosnovennyi zapas, 4(42). [in Russian].
Muzychenko, P. (2006) Istoriia derzhavy i prava Ukrainy. Kyiv. [in Ukrainian].
Obraztsova, E.N. (2014). “Minusniki” (politicheskie repressii v otnoshenii predstavitelei “byvshikh” soslovii v Kalininskoi (Tverskoi) oblasti v 1930-e gody. Ravnina russkaya: Opyt dukhovnogo soprotivleniya. Moskva. [in Russian].
Okipniuk, V.T. (2002). Derzhavne politychne upravlinnia USRR (1922–1934): Istoryko-yurydychnyi analiz. Kyiv: NA SBU. [in Ukrainian].
Pashchenko, D.A. (2019). Stanovlennia ta evoliutsiia rezhymnoi systemy v radianskii Ukraini (1917–1953 rr.). Vinnytsia. [in Ukrainian].
Pastushenko, T. (2011). “Vizd repatriantiv do Kyieva zaboroneno…”: povoienne zhyttia kolyshnikh ostarbaiteriv ta viiskovopolonenykh v Ukraini. Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy. [in Ukrainian].
Peregudova, Z.I. (2000). Politicheskii sysk v Rossii (1880–1917 gg). Moskva: ROSSPEN. [in Russian].
Petrus, K. (1996). Uzniki kommunizma. Moskva: Izd-vo im. svyatitelya Ignatiya Stavropolskogo. [in Russian].
Polyan, P. (2015). Geografiya nesvobody: ob infrastrukture deportatsii i sovetskoi rezhimnosti. Demoskop, 651–652. [in Russian].
Polyan, P.M. (2001). Ne po svoei vole: Istoriya i geografiya prinuditelnykh migratsii v SSSR. Moskva: OGI – Memorial. [in Russian].
Popov, V.P. (1995). Pasportnaya sistema v SSSR (1932–1976 gg.). Sotsis, 8, 3–14. [in Russian].
Pylev, A.I. (2007). Basmacheskoe dvizhenie v Srednei Azii (1918–1934): Obshchie cherty i regionalnye osobennosti. Doctor’s thesis. Sankt-Peterburg. [in Russian].
Rogovin, V. (1993). Vysylka Trotskogo. Vlast i oppozitsii. Moskva. [in Russian].
Scott, J. (1998). Seeing Like a State: How Certain Schemes to Improve the Human Condition Have Failed. New Haven: Yale University Press.
Shirer, D.R. (2014). Stalinskii voennyi sotsializm: repressii i obshchestvennyi poryadok v Sovetskom Soyuze, 1924–1953 gg. Moskva: ROSSPEN. [in Russian].
Solzhenitsyn, A. (2014). Arkhipelag GULAG: 1918–1956. Opyt khudozhestvennogo proizvedeniya. Kharkov; Belgorod: Klub semeinogo dosuga. [in Russian].
Tokareva, S. (2009). Politseiskii nadzor v Rossiiskoi imperii. Voprosy istorii, 6, 94–104. [in Russian].
Vynnychenko, I. (1994). Ukraina 1920–1980-kh: deportatsii, zaslannia, vyslannia. Kyiv: Rada. [in Ukrainian].
Vronska, T. (1997). Rezhymno-obmezhuvalni zakhody orhaniv vlady na vyzvolenii terytorii Ukrainy pid chas Velykoi Vitchyznianoi viiny ta v pershi povoienni roky. Storinky voiennoi istorii Ukrainy, 1, 125–143. Kyiv. [in Ukrainian].
Vronska, T. (2013). Upokorennia strakhom: simeine zaruchnytstvo u karalnii praktytsi radianskoi vlady (1917–1953 rr.). Kyiv: Tempora. [in Ukrainian].
Vronska, T. (2019). Povtornyky: pryrecheni brantsi HULAHu (1948–1953 pp.). Kyiv: Tempora. [in Ukrainian].
Vynnychenko, I. (1994). Ukraina 1920–1980-kh: deportatsii, zaslannia, vyslannia. Kyiv: Rada [in Ukrainian].
