Вікові особливості першошлюбності населення Лівобережжя України за матеріалами метричних книг і церковних обшуків 1783–1820 та 1836–1860 рр.
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2020.02.078Ключові слова:
наречені, метричні книги, середній шлюбний вік, середній вік осіб, які вперше одружилися, церковні обшуки, шлюбАнотація
Мета дослідження. За матеріалами метричних книг 1783–1820, 1838–1856 й церковних обшуків 1836–1860 рр. двадцяти трьох парафій Лівобережної України обрахувати та проаналізува ти за статевою ознакою показники середнього віку осіб, які вперше одружилися.
Методологія дослідження. Змістове наповнення документації та мета дослідження зумовили використання, окрім загальнонаукових, спеціально-історичних методів. Із-поміж останніх застосовано історико-порів няльний, методи критичного аналізу, деконструкції, візуалізації тощо.
Наукова новизна. Відомос ті джерел церковного обліково-статистичного спрямування створили можливості для поєднання компаративного та історико-демографічного підходів у вивченні проблеми вікових особливостей першошлюбності.
Основні результати. Отримані квантитативні дані віку першовінчаних осіб пред ставлено в таблицях та унаочнено у графіках, виокремлено вікові відмінності чоловіків і жінок, окре мо міських, сільських наречених, зіставлено з подібними показниками в різних реґіонах Європи й Азії. Середній вік наречених 1783–1800 рр., які вперше брали шлюб, для чоловіків визначено у 22,1, а для жінок – у 19,4 роки. Відповідні показники 1801–1820 рр. демонструють маскулінне (чоловіче) значення першошлюбності в межах 21,7, фемінне (жіноче) – 19,5 роки. Зі збільшенням шлюбного віку відповідно до указу 1830 р. помітне зростання середньовікових показників першовінчаних осіб упродовж 1836–1860 рр. За даними метрик, чоловіки вперше вінчалися у середньому у 23,8, а жінки – у 21,9 роки. Подібні обрахунки за матеріалами церковних обшуків становили 23,4 та 21,5 роки. Чоло віки у середньому на два – три роки пізніше одружувалися. Середньовікові значення першовінчаних осіб були вищими на 1–3 роки серед міських наречених порівняно з сільськими. Упродовж кінця XVIII – першої половини ХІХ ст. чоловіки загалом вінчалися після 20-річного віку. Українські жінки в 1783–1820 рр. переважно виходили заміж до 20 років, а у 1836–1860 рр. – старшими за вказаний вік.
Посилання
Anri, L., Blyum, A. (1997). Metodika analiza v istoricheskoy demografii [per. s fr. S.Khoka i Yu.Yegorovoy]. Moskva: RGGU. [in Russian].
Borodenko, E.A. (2013). Devichia brachnost v Levoberezhnoy Ukraine: khristianskiye normy i praktika sotsiuma. European Social Science Journal [Evropeyskiy zhurnal sotsialnykh nauk]. Moskva: Mezhdunarodnyy issledovatelskiy institut, 12(39), II, 357–364. [in Russian].
Borodenko, O.A. (2012). Shliubnist ta shliubnyi vik u selakh Poltavskoho polku druhoi polovyny XVIII st. Naukovi zapysky: Zbirnyk prats molodykh vchenykh ta aspirantiv. Kyiv: Instytut ukrainskoi arkheohrafii ta dzhereloznavstva im. M.S.Hrushevskoho NAN Ukrainy, 25, 245–257. [in Ukrainian].
Bellingham, R. (Autumn 1998). Age at marriage in the late-eighteenth century. Local Population Studies, 61, 54–56.
Fedorova, N.A., Karimova, L.M. (2012). Istoricheskaya demografiya: teoriya i metod. Kazan: Izd-vo Kazanskogo universiteta. [in Russian].
Khadzhnal, D. (1979). Yevropeyskiy tip brachnosti v retrospective. Brachnost, rozhdayemost, semia za tri veka. Eds. A.G.Vishnevskiy, I.S.Kon. Moskva: Statistika. [in Russian].
Kim Kuen-Tae. (2005). Eighteenth-century Korean marriage customs: the Tansoˇng census registers. Continuity and Change, 20(2), 193–209. Cambridge University Press. doi: https://doi.org/10.1017/S0268416005005527
Kuklo, C. (2009). Demografia Rzeczypospolitej przedrozbiorowej. Warszawa. [in Polish].
Kwapulińska, P. (2001). Rodzina w parafii kochłowickiej w XIX w. Śląskie studia demograficzne. Rodzina [Ed. Z.Kwaśny], 5, 111–155. Wrocław. [in Polish].
Livi Bachchi, M. (2010). Demograficheskaya istoriya Yevropy. Seriya «Stanovlenie Yevropy» [per. s ital. A.Mirolyubovoy]. Sankt-Peterburg: Aleksandriya. [in Russian].
Mironov, B.N. (1999). Sotsialnaya istoriya Rossii perioda imperii (XVIII – nachalo XX v.): Genezis lichnosti, demokraticheskoj semi, grazhdanskogo obshchestva i pravovogo gosudarstva, I. Sankt-Peterburg: Dmitrij Bulanin. [in Russian].
Rybakovskyi, L.L. (2003). Demographicheskiy poniatiynyi slovar. Moskva: TSP. [in Russian].
Surdacki, M. (2007). Urzędów w XVII i XVIII w.: Miasto – społeczeństwo – życie codzienne. Lublin. [in Polish].
Wiślich, T. (2012). Upodobanie: Małżeństwo i związki nieformalne na wsi polskiej w XVII–XVIII w.: Wyobrażenia społeczne i jednostkowe. Wroclaw: Chronicon. [in Polish].
Wyżga, M. (2009). Rodzina chłopska w parafii Raciborowice pod Krakowem w XVII–XVIII w. Społeczeństwo staropolskie: Seria nowa, III, 245–278. Warszawa: DIG. [in Polish].
