Репрезентація українсько-єврейських відносин у творах Шолом-Алейхема та Б.Грінченка
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2020.04.077Ключові слова:
Шолом-Алейхем, Грінченко, єврейські погроми, українсько-єврейські відносини, історичні джерела, літературні джерелаАнотація
Аналізуються події, які свідчать про спільну історію українського та єврейського народів. Автори показують, що українсько-єврейські відносини займають важливе місце у розвідках Шолом-Алейхема й Б.Грінченка. Репрезентацію умов співіснування, взаємодії обох народів здійснюють не лише професійні історики. Це питання має міждисциплінарний характер, тому у процесі його дослідження вивчаються як історичні, так і літературні джерела.
Мета статті полягає в намаганні показати позитивний бік українсько-єврейських відносин у контексті спільної історії ХХ ст., відображених у літературних творах обох письменників. Завдання дослідження: розкрити політику російського самодержавства, спрямовану на створення суспільно-політичних умов, за яких між українським та єврейським народами виникали непорозуміння й конфлікти; проаналізувати твори Шолом-Алейхема, Б.Грінченка, що висвітлювали українсько-єврейські відносини на початку ХХ ст.; виявити справжніх організаторів єврейських погромів через літературні джерела тих буремних часів.
В основі методології лежить використання загальнонаукових і спеціальних історичних методів, у тому числі діалектичного, аналізу й синтезу.
Наукова новизна. Досліджується бачення подій початку ХХ ст. єврейським та українським народами, зокрема подібності, а також принципові розбіжності.
Висновки. Проаналізовано низку праць українських письменників і публіцистів, адже літературні твори можуть слугувати джерелами недеформованої та достовірної історичної інформації. Представлено авторські концепції Шолом-Алейхема й Б.Грінченка, на думку яких єврейські погроми початку ХХ ст. інспірував уряд Російської імперії, а у стосунках українців з євреями було набагато більше позитиву, ніж неґативу. Розкрито характер боротьби українського народу за національне та соціальне визволення, усупереч антисемітській політиці самодержавства.
Посилання
Abromson, H. (2017). Molytva za vladu: Ukraintsi ta yevrei pid chas revoliutsii 1917–1920. Kyiv: Dukh i litera. [in Ukrainian].
Bardash, O. (2011). Rosiiske samoderzhavstvo ta suspilno-kulturne zhyttia v Ukraini na pochatku XX st.: 1900–1917 rr. Kyiv: Ukrainskyi priorytet. [in Ukrainian].
"Vorona, N. (2019). Yevreiske pytannia v Ukraini v konteksti publitsystychnykh tvoriv S.Yefremova v hazeti «Rada» (1906–1914). [in Ukrainian].
Hunchak, T. (1993). Symon Petliura ta yevrei. Kyiv: Lybid. [in Ukrainian].
Yekelchyk, S. (1995). Trahichna storinka Ukrainskoi revoliutsii: Symon Petliura ta yevreiski pohromy v Ukraini (1917–1920). Symon Petliura ta Ukrainska natsionalna revoliutsiia: Zb. pr. druhoho konkursu petliuroznavtsiv Ukrainy. Kyiv: Rada. [in Ukrainian].
Lytvyn, V. (2006). Istoriia Ukrainy. Kyiv. [in Ukrainian].
Magochii P.-R., Petrovskyi-Shtern, Yo. (2016). Yevrei ta ukraintsi: Tysiacholittia spivisnuvannia. Uzhhorod: Vyd-vo Valeriia Padiaka. [in Ukrainian].
"Beyzer, M. (2020). «Teve-molochnik» kak zerkalo russkoy revolyutsii, ili Dva mira Sholom-Aleykhema. [in Russian].
Proskura, O. (1994). Ukrainsko-yevreiski vidnosyny v refleksii intelihentsii. Yevreiska istoriia ta kultura v Ukraini: Materialy konferentsii. Kyiv. [in Ukrainian].
Radevych-Vynnytskyi, Ya. (2015). Neukraintsi, yakym vdiachna Ukraina. Lviv: Apriori. [in Ukrainian].
Serhiichuk, V. (1998). Pohromy v Ukraini: 1914–1920 (vid shtuchnykh stereotypiv do hirkoi pravdy, prykhovanoi v radianskykh arkhivakh). Kyiv: Vyd-vo im. Oleny Telihy. [in Ukrainian].
Turov, I. (2003). Rannij khasidizm: Istoria. Verouchenie. Kontakty so slavianskim okruzheniem. Kyiv: Dukh i litera. [in Russian].
