Українська дипломатична служба 1917–1921 рр.: формування інструментарію публічної й культурної дипломатії
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2021.04.065Ключові слова:
дипломатія України, публічна дипломатія, культурна дипломатія, Шульгин, КошицьАнотація
Мета статті полягає у з’ясуванні форм і засобів формування позитивного образу України як незалежної держави та інструментарію публічної й культурної дипломатії.
Методологія дослідження спирається на принципи науковості, історизму, системності. Для виявлення та класифікації джерел, повноти й достовірності викладених у них фактів застосовано методи джерелознавчої критики; для дослідження інструментарію української дипломатії у сфері формування уявлень зарубіжних суспільств про українців, їхню історію та культуру – метод імагології.
Наукова новизна результатів дослідження полягає в реконструкції витоків інституціалізації публічної та культурної дипломатії в діяльності дипломатичної служби, формування інструментарію пропаґанди української ідеї, застосування засобів мистецтва для створення позитивного уявлення зарубіжного суспільства про Україну.
Висновки. Із метою поширення у світі інформації про Україну і протидії антиукраїнській пропаґанді було сформовано інституційну структуру, яка охоплювала відповідні підрозділи у МЗС, інформаційні бюро, прес-бюро диппредставництв. Особливість реалізації завдань української дипломатії у сфері досягнення присутності в інформаційному полі країн світу полягала в державному фінансуванні та міжвідомчій взаємодії й координації діяльності з урядами, громадськістю, українською еміґрацією. З цією метою було апробовано такі інструменти, як публікації/інтерв’ю послів у зарубіжній пресі, друк періодичних бюлетенів та серійних видань про Україну, проведення курсів вивчення української мови, науково-популярних лекторіїв, книжкових виставок, виявлення зарубіжної україніки, організація виступів мистецьких колективів та зйомок кінофільмів.
Посилання
Barghoorn, F. (1960). The Soviet Cultural Offensive: The Role of Cultural Diplomacy in Soviet Foreign Policy. Princeton. doi: https://doi.org/10.1515/9781400879106
Bohuslavskyi, O. (2013). Do pytannia pro rol politychnoi elity v zhytti natsii (na materialakh ukrainskoho emihratsiinoho tyzhnevyka “Volia” (1919–1921). Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia: Zhurnalistyka, 38, 4–10. [in Ukrainian].
Budkov, D. V., Viedienieiev, D. V. (2004). Slovo pravdy pro Ukrainu: Mizhnarodna informatsiina diialnist Ukrainskoi derzhavy 1917–1923 rr. Kyiv. [in Ukrainian].
"Faizulin, Y. “Protiahom roku ya ne otrymuvav zarplaty vid petliurivskoho uriadu. Tomu likviduvav svoiu misiiu”. [in Ukrainian].
Holovashchenko, M. (Comp.). (1998). Koshyts, O. A. (1875–1945). Z pisneiu cherez svit (Podorozh Ukrainskoi respublikanskoi kapely). Kyiv. [in Ukrainian].
Hutsal, S. A. (2010). Publichna dyplomatiia yak suchasnyi priorytet zovnishnoi polityky derzhavy. Stratehichni priorytety, 3 (16), 106–113. [in Ukrainian].
Kalutska, N., Parkhomenko, L. (2012). Oleksandr Koshyts: mystetska diialnist u konteksti muzyky XX st. Kyiv. [in Ukrainian].
"Kanevska, I. O. (2011). Olherd Ipolyt Bochkovskyi – atashe Nadzvychainoi dyplomatychnoi misii UNR u Prazi. [in Ukrainian].
Khomenska, I (2021). Istoriohrafiia doslidzhen u sferi kulturnoi dyplomatii. Kulturna dyplomatiia, 22–35. Kyiv. [in Ukrainian].
Kryvets, N. (2008). Ukrainsko-nimetski vidnosyny: polityka, dyplomatiia, ekonomika: 1918–1933 rr., 206–219. Kyiv. [in Ukrainian].
Kudriachenko, A. (2011). Dyplomatychna diialnist i pohliady na zovnishniu polityku V. Lypynskoho. Studia Politologica Ucraino-Polona, 1, 100–108. Zhytomyr; Kyiv; Krakiv. [in Ukrainian].
Leonard, M., Stead, C., Smewing, C. (2002). Public Diplomacy. London.
Matiash, I. (2020). Diialnist Nadzvychainoi dyplomatychnoi misii UNR u Hretsii v konteksti rozvytku ukrainsko-hretskykh vidnosyn u 1917–1920 rr.: instytutsiina istoriia ta znakovi postati. Mizhnarodni zviazky Ukrainy: naukovi poshuky i znakhidky, 29, 10–35. [in Ukrainian]. doi: https://doi.org/10.15407/mzu2020.29.010
Matiash, I. (2020). The first Ukrainian diplomatic representation in Bulgaria: till the beginnings of the institutional history of ukrainian-bulgarian relations. Bulgarian Historical Review, 3–4, 237–257.
Matiash, I. (Comp.), (Ed.), (2010). Istoriia ukrainskoi dyplomatii: pershi kroky na mizhnarodnii areni (1917–1924 rr.): dokumenty i materialy. Kyiv. [in Ukrainian].
Narizhnyi, S. (2008). Ukrainska emigratsiya: Kulturna pratsia ukrainskoi emigratsii mizh dvoma svitovymy viinamy. Lviv; Kent; Ostroh. [in Ukrainian].
Nye, J. (2004). Soft Power: The Means to Success in World Politics. New York.
Ozhevan, M. A., Kuchmii, O. P. (2004). Kulturna dyplomatiia. Ukrainska dyplomatychna entsyklopediia, 1, 380–381. [in Ukrainian].
Pechyborshch, V. (2020). Znachennia kulturnoi dyplomatii u konteksti zovnishnopolitychnoi bezpeky derzhavy: dosvid shveitsarskoi konfederatsii. Ukraina – Shveitsariia: malovidomi storinky istorii ta suchasnist, 45–55. Kyiv. [in Ukrainian].
Peresunko, T. (2017). Instytutsionalizatsiia kulturnoi dyplomatii v Ukraini: do problemy istorychnoi tiahlosti. Kulturolohichnyi almanakh, 5: Kulturna dyplomatiia: stratehiia, modeli, napriamy, 103–107. [in Ukrainian].
Peresunko, T. (2019). Kulturna dyplomatiia Symona Petliury: “Shchedryk” proty “russkoho mira”. Misiia kapely Oleksandra Koshytsia (1919–1924). Kyiv. [in Ukrainian].
Protsiuk, M. (2016). Publichna i kulturna dyplomatiia yak zasib “miakoi syly” Ukrainy: zapozycheni modeli, realni kroky ta stratehichni priorytety. Naukovyi visnyk Dyplomatychnoi akademii Ukrainy, 23 (2), 21–28. [in Ukrainian].
Tereshchenko, O. (2015). Dyplomatychna misiia UNR u SShA v lystakh Yuliana Bachynskoho. Arkhivy Ukrainy, 4, 218–219. [in Ukrainian].
Tertychna, A. (2019). Activities of the Embassy of the Ukrainian Peoples Republic to Bulgaria: Origins of Public Diplomacy in the Course of Establishing Diplomatic Relations. Intercultural communications, 32, 138–145.
Tertychna, A. (2019). Publichna dyplomatiia v istorii ukrainsko-bolharskykh vidnosyn. Informatsiina skladova: vytoky ta perspektyvy. Zovnishni spravy, 6–7, 49–53. [in Ukrainian].
Tertychna, A. (2019). The Ukrainsko-Bulgarski Pregled (Ukrainian-Bulgarian Review) as a Tool of Cultural Diplomacy in the Relations between Ukraine and Bulgaria (1919–1920). Bulgarian Historical Review / Revue Bulgare d’Histoire, 3–4, 233–242.
Tsivatyi, V. (2014). Publichna dyplomatiia: tradytsii, trendy ta vyklyky (dosvid i priorytety dlia Ukrainy). Zovnishni spravy, 6, 32–36. [in Ukrainian].
Viedienieiev, D. (2009). Mizhnarodno-informatsiina diialnist Ukrainskoi derzhavy 1917–1923 rr. Kyiv. [in Ukrainian].
Viedienieiev, D. (2019). Stanovlennia kulturnoi dyplomatii Ukrainskoi Narodnoi Respubliky periodu Dyrektorii (1918–1920 rr.). Visnyk Natsionalnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv, 2, 18–22. [in Ukrainian].
Vlasenko, V. (2017). Ukrainska emihrantska presa mizhvoiennoho periodu v Bolharii. Sumska starovyna, LI, 35–47. [in Ukrainian].
Vodotyka, T., Mahda, Ye. (2016). Ihry vidobrazhen: Yakoiu bachyt Ukrainu svit. Kharkiv. [in Ukrainian].
