Перші роки "дружби та братерства" в українсько-московській торгівлі середини XVII ст.
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2021.05.203Ключові слова:
зовнішні торгівля, неґоціанти, Московія, Україна, Річ Посполита, «литовська сторона»Анотація
Мета статті – охарактеризувати непрості взаємини влад України та Московії в галузі торгівлі у середині XVII ст.
Методологія дослідження ґрунтується на принципах іс- торизму й детермінізму. Автор застосував як загальнонаукові (системного аналізу, синтезу, аналогії, абстрагування, узагальнення), так і спеціальні історичні (критичного опрацювання джерел, компаративності, проблемно-хронологічний) методи.
Наукова новизна. Уперше порушуються питання наявності всеросійського єдиного ринку й долучення до нього українського національного ринку, на підставі тогочасних першоджерел спростовується чимало тверджень істориків-попередників про нібито «дружні» та навіть «братерські» стосунки в торговому обороті обох країн.
Висновки. Вихід у перші роки Національної революції XVII ст. зі складу Речі Посполитої значної частини українських земель значно обмежив зовнішню торгівлю в напрямку Західної Європи, спонукав до активізації її в бік північного сусіда, а також східних держав. На цьому етапі економічного розвитку гетьманові Б.Хмельницькому вдалося зберегти певну самостійність і порівняно демократичний характер товарообміну із закордонням, спрямувавши свою політику на вигідні взаємини з іноземними неґоціантами, зокрема Росії, Польщі, Литви, Греції, частково Кримського ханства й Туреччини.