Українська соціогуманітаристика воєнної доби: виклики, перспективи, можливості
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2022.04.055Ключові слова:
війна Росії проти України 2014–2022 рр., неоімперська Росія, воююча Україна, національна соціогуманітаристика, травматичний досвід, сучасність, воєнна добаАнотація
Мета дослідження. Осмислення новітньої пізнавальної ситуації, котра склалася у сучасній українській соціогуманітаристиці внаслідок екстремальних передумов і деструктивних обставин воєнного часу.
Методологія спирається на стратегії репрезентації й екстраполяції провідних тенденцій і перспектив функціонування суспільних та гуманістичних дисциплін за воєнної доби.
Наукова новизна. Розглянуто палітру базових викликів і проблем сучасної української соціогуманітаристики, котра визначається війною з неоімперською Росією за національну й державну незалежність України. Наголошено, що виклики, кинуті гуманітаріям і суспільствознавцям, синхронізуються із доленосними викликами для всієї нашої країни, хоч і мають свої фахові виміри. Підкреслено, що пріоритети української соціогуманітаристики передусім пов’язані зі створенням і представленням багатоманітних образів воюючої України. Відзначено, що держава опинилася в епіцентрі катастрофічних соціокультурних розломів ґлобального світу, котрі нині здебільшого оцінюються у світлі сценаріїв війни на виснаження середньої й довгої тривалості. Показано, що сучасна війна стала вислідом неоімперського проекту путінської Росії, скерованого на знищення України як держави та повне розчинення української ідентичності. З’ясовано, що російська експансія є антиґлобалістською, реваншистською та спрямованою на переформатування світового устрою й делімітацію пострадянського простору.
Висновки. Стверджується, що повномасштабна фаза російсько-української війни причинилася до конфіґурації новітньої історичної доби на пострадянських обширах, початки якої сягають ще 2014 р. Обстоюється думка, що сучасна українська соціогуманітаристика має бути зорієнтована на розробку трьох основних блоків взаємопов’язаних проблем: а) створення адекватної наукової палітри воюючої України; б) студіювання місця та ролі нашої країни за часів кризи ґлобального світоустрою; в) окреслення природи російсько-української війни й темпоральних метаморфоз сучасності.
Посилання
"Antoniuk, D. (2022). Kultura pid prytsilom: Yak voroh znyshchuie ukrainski istorychni pamiatky. [in Ukrainian].
"Holovakha, Ye. (2022). “U tsi dni ostatochno formuietsia suchasna ukrainska natsiia”. [in Ukrainian].
"Horbulin, V., Badrak, V. (2022). Viina na vysnazhennia: v ochikuvanni novoi fazy. [in Ukrainian].
Horbulin, V. P. (Ed.). (2017). Svitova hibrydna viina: ukrainskyi front. Kyiv. [in Ukrainian].
"Libanova, E. (2022). “Ukraina maie borotysia za povernennia svoikh bizhentsiv”. [in Ukrainian].
Liber, G., Mostovyc, A. (Comps.). (1978). Nonconformity and Dissent in the Ukrainian SSR, 1955–1975: An Annotated Bibliography. Cambridge, Mass.: Harvard Ukrainian Research Institute.
"Losiev, I. (2013). Bezalternatyvnist rozmezhuvannia: Chomu deradianizatsiia v Ukraini nemozhlyva bez derusyfikatsii. [in Ukrainian].
Nakhmanovych, V. (2022). Svit pislia viiny. Retrieved from: https://www.istpravda.com.ua/articles/2022/03/21/161088 [in Ukrainian].
Ohloblyn, O. (1973). Problema skhemy istorii Ukrainy 19–20 st. (do 1917 r.). Miunkhen; Niu-York: UIT. [in Ukrainian].
Papakin, H. (2022). Dopysy pid revinnia syren. Arkhivy Ukrainy, 1, 79–102. [in Ukrainian]. doi: https://doi.org/10.47315/archives2022.330.079
"Papakin, H. (2022). Pislia peremohy, abo Novyi svitovyi poriadok. [in Ukrainian].
Parakhonskyi, B. O., Yavorska, H. M. (2019). Ontolohiia viiny i myru: bezpeka, stratehiia, smysl. Kyiv. [in Ukrainian].
"Plokhii, S. (2022). Tsia viina ye viinoiu za vsiu Yevropu. [in Ukrainian].
"Portnov, A. (2022). Nareshti pryiniaty Ukrainu yak subiekt (Pro nimetsku ukrainistyku i ne tilky). [in Ukrainian].
Pyrozhkov, S. I., Smolii, V. A. (Eds.). (2020). Ukraina yak tsyvilizatsiinyi subiekt istorii ta suchasnosti: natsionalna dopovid. Kyiv: Nika-Tsentr. [in Ukrainian].
Reient, O. P. (Ed.). (2021). Liudyna na viini: ukrainskyi sotsium cherez pryzmu Pershoi ta Druhoi svitovykh voien: Istorychni narysy. Kyiv. [in Ukrainian].
Rudnytsky, I. (1958). The Intellectual Origins of Modern Ukraine. The Annals of the Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the U.S, 6(3/4), 1381–1405.
Satter, D. (2016). Menshe znaiesh, krashche spysh: Shliakh Rosii do teroru ta dyktatury za Yeltsyna i Putina. Kyiv. [in Ukrainian].
Skalskyi, V. (Comp.). (2022). Sotyi den sprotyvu ahresii Rosii: Facebook-refleksii. Kyiv. [in Ukrainian].
Smolii, V. A. (Ed.). (2021). Ukraina i ukraintsi v postimpersku dobu (1917–1939). Kyiv. [in Ukrainian].
Smolii, V. A. (Ed.). (2021). Ukraina i vyklyky posttotalitarnoho tranzytu (1990–2019). Kyiv. [in Ukrainian].
Smolii, V. A. (Ed.). (2021). Ukraina v epitsentri protystoiannia svitovykh system (1939–1990). Kyiv. [in Ukrainian].
"Snyder, T. (2022). We Should Say It. Russia Is Fascist.
Tillet, L. (1975). Ukrainian Nationalism and the Fall of Shelest. Slavic Review, 34 (4), 752–768. doi: https://doi.org/10.2307/2495726
Verstiuk, V. (2022). Dumky z pidvalu (Dumky ta refleksii voiennoi doby): Diariush istoryka. Kyiv. [in Ukrainian].
Yurkova, O. (2015). Facebook yak novyi typ istorychnoho dzherela: sproba kharakterystyky ta praktychni zavdannia arkhivuvannia dokumentiv. Spetsialni istorychni dystsypliny: pytannia teorii ta metodyky. Elektronni informatsijni resursy, 25, 31–48. [in Ukrainian].
