Січневе повстання у Васильківському повіті: сторони конфлікту у судово-слідчій справі Е. Зеленського
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2023.03.135Ключові слова:
Січневе повстання, Київська губернія, Васильківський повіт, конфлікт, аристократія, зем’янство, офіціалісти, дрібна шляхта, селянство, євреї, імперська адміністраціяАнотація
Мета — окреслення сторін конфлікту під час Січневого повстання в межах Васильківського повіту Київської губернії.
Методологія. Застосовано загальнонаукові та спеціально-історичні методи, зокрема інструментарій історичної демографії.
Наукова новизна полягає у впровадженні до наукового обігу даних про перебіг на теренах Васильківського повіту Січневого повстання і слідства над його учасниками.
Висновки. Сторонами конфлікту на Васильківщині були кілька соціальних груп. Повстання готувалося у маєтках графа В.М. Браницького (аристократія). Початок його припав на 26 квітня 1863 р., коли було сформовано загін кінноти з близько 40 вершників (офіціалісти). Невдовзі повстанці залишили зброю та роз’їхалися. Проте їх помітив місцевий мешканець Т. Вітер (селяни). Почалися арешти і слідство, яке тривало до 1866 р. Увагу було зосереджено на постаті головного управителя — Е. Зеленського (зем’янство). Більша частина доказової бази походила зі свідчень Т. Вітра й указаних ним осіб. Дрібна шляхта та євреї мовчазно усунулися від свідчень проти повстанців. Помірна ретельність слідства на повітовому рівні призвела до поступового заперечення будь-якого зв’язку Е. Зеленського з повстанням. Слідча комісія (імперська адміністрація) дійшла висновку, що причиною свідчень Т. Вітра проти Е. Зеленського став їхній конфлікт із приводу земельної ділянки.
Посилання
Rawita-Gawroński, Fr. (1903). Rok 1863 na Rusi. Ukraina, Wołyń, Podole. Lwow: Słowo polskie. [in Polish].
Zieliński, S. (1913). Bitwy i potyczki 1863-1864. Rapperswil. [in Polish].
Szelągowski, A. (1932). Dzieje Polski w czasach powstania styczniowego. In: Polskajej dzieje i kultura. T. 3. [in Polish].
Łossowski, P., Młynarski, Z. (1959). Rosjanie, Białorusini i Ukraińcy w powstaniu styczniowym. Wrocław. [in Polish].
Groniowski, K. (1960). Rec. Piotr Łossowski, Zygmunt Młynarski, Rosjanie, Białorusini i Ukraińcy w powstaniu styczniowym, Wrocław 1959. Zakład Narodowy im. Ossolińskich. Wydano z zasiłku Instytutu Polsko-Radzieckiego w Warszawie, s. 239. Przegląd Historyczny. 51/1: 208-212. [in Polish].
Kieniewicz, S. (1972). Powstanie styczniowe. Warszawa. [in Polish].
Miller, I. S. (1973). Powstanie styczniowe (na marginesie pracy S. Kieniewicza, Powstanie styczniowe, PWN, Warszawa 1972, s. 801). Przegląd Historyczny. 64/2: 403-416. [in Polish].
Zashkilniak, L. O., Krykun, M. H. (2002). Istoriia Polshchi: Vid naidavnishykh chasiv do nashykh dniv. Lviv. [in Ukrainian].
(2014). Polske natsionalne povstannia 1863-1864 rr. na Pravoberezhnii Ukraini: vid mifiv do faktiv: kol. monohrafiia. Uman. [in Ukrainian].
Kryvosheia, I. (2014). Naselennia Umanshchyny v Sichnevomu povstanni. In: Polske natsionalne povstannia 1863-1864 rr. na Pravoberezhnii Ukraini: vid mifiv do faktiv: kol. monohrafiia. Uman. 65-80. [in Ukrainian].
Beauvois, D. (2005). Trojkąt ukraiński. Szlachta, carat i lud na Wołyniu, Podolu i Kijowszczyźnie 1793–1914. Z języka francuskiego przełożył K. Rutkowski. Lublin. [in Polish].
(2009). Skazaniya o naselennyh mestnostyah Kievskoy gubernii, ili Statisticheskie, istoricheskie i tserkovnye zametki o vseh derevniah, selah, mestechkah i horodah, v predelah gubernii nahodyashchihsya. Sobral L. Pohilevich. Bila Tserkva. [in Russian].
Starodub, O., Chernetskyi, Ye., Bondar, A., Yarmola, O. (2017). Budivelna istoriia Biloi Tserkvy XI-XXI stolit. T. 1: Vid serednovichnoho hradu do suchasnoho mista Bila Tserkva. [in Ukrainian].
Stepanyshyna, O. (1930). Hospodarstvo hrafiv Branytskykh na Kyivshchyni i reforma 1861 r. v yikhnikh maietkakh. Kyiv. [in Ukrainian].
(1869). Zapiski ukraintsa iz vremeni polskogo vosstaniya 1861-1864 g. Kyiv. [in Russian].
