Повстання в Україні. Не для українців
(пер. З. Борисюк)
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2023.03.048%20Ключові слова:
Січневе повстання, польська шляхта, Правобережна Україна, Галичина, краківський Національний комітет, кресомани, єдність польських поміщиків і селян, хлопоманиАнотація
Мета — аналіз причин поразки Січневого повстання 1863—1864 рр. Показано, чому ілюзії паризьких і варшавських ініціаторів не мали шансів на підтримку в Україні через незнання або небажання знати реалії взаємин українського селянства та польської шляхти. Відмовившись від звичного прославляння чергових намагань поляків вибороти свою свободу й незалежність, розглянуто передумови реальної ситуації та суспільні настрої, виокремлюючи, зокрема, ненависть українців до визискувачів і неготовність шляхтичів-землевласників поступитися своїми привілеями.
Головним висновком стало твердження про те, що традиційне намагання поляків зробити 1863-й рік відправним пунктом «нової Польщі» по суті не відповідало дійсності, адже ця нова Польща з’явилася радше щойно у 2022 р., коли вона, як й Україна, відчула загрозу з боку путінської Росії.
Посилання
Kukiel, M. (1983). Dzieje Polski porozbiorowej 1795—1925. Editions Spotkania. Parys. [in Polish].
Handelsman, M. (1937). Rozwój narodowości nowoczesnej. T. 3: Ukraińska polityka ks. Adama Czartoryskiego przed wojną krymską. Warszawa. [in Polish].
Kieniewicz, S. (1972). Powstanie styczniowe. Warszawa: KAW. [in Polish].
Jedlicki, J. (2013). Droga do narodowej klęski. Warszawa: IH PAN.
Szmyt, A. (2004). Plany rozszerzenia powstania styczniowego na ziemie ruskie. Echa Przeszłości. 5: 111-133. [in Polish].
Olszański, K. (1975). Prasa galicyjska wobec powstania styczniowego. Wrocław. [in Polish].
Rawita-Gawroński, F. (1902). Rok 1863 na Rusi. T. 1. Lwów. [in Polish].
Beauvois, D. (2020). Trykutnyk Pravoberezhzhia: tsarat, shliakhta i narod. 1793-1914. Kyiv: Klio. [in Ukrainian].
Le Donne, J. P. (2006). Geopolitics and Grain. Russia Ambitions in the Black Sea Basin, 1734-1834. Th e International History Review. XXVIII (1): 9-16. doi: https://doi.org/10.1080/07075332.2006.9641086
Beauvois, D. (2012). Wilno, polska stolica kulturalna zaboru rosyjskiego 1803-1832. Wrocław — Kraków. [in Polish].
Miller, A. I. (2000). “Ukrainskiy vopros” w politike vlastey i russkom obshchestvennom mnenii (vtoraya polovina XIX v.). St. Peterburg. [in Russian].
(1979). Rok 1863 na Ukrainie: pamiętnik nieznanego autora, opr. E. Kozłowski. Kraków. [in Polish].
Wyhowski, S. (1970). Mémoires d’un combatant de 1863. Polski Instytut Historyczny — Polskie Towarzysrwo Naukowe na Obczyźnie. Rzym — London. [in Polish].
Gozdawa [pseud.]. (1865). Ruś przed i po powstaniu zbrojnym 1863 roku. Bendlikon — Zurich. [in Polish].
Borejsza, J. W. (1966). Emigracja polska po powstaniu styczniowym. Warszawa. [in Polish].
