Законодавчі ініціативи кінця XVI — початку XVII ст. в Речі Посполитій як зміцнення монополії на легітимне насильство
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2024.02.056Ключові слова:
право, сейм, конституції, Литовські статути, ВолиньАнотація
Мета — на широкій джерельній базі (статутові норми, сеймові конституції, судові матеріали Волинського воєводства) дослідити зміни у ставленні до злочину в Речі Посполитій на зламі XVI і XVII ст. У полі уваги будуть не лише юридичні приписи, які запроваджувалися з центру для всього шляхетського стану держави (та символізували зміни), а й реакції шляхти одного з воєводств на них, що досліджуються на основі судових актів.
Різноаспектний матеріал вимагає відповідної методології, яка розробляється передусім у сфері нової соціальної історії та історичної антропології. Дослідницька оптика зміщується зі сталих об’єктів / структур на процес їх творення і постійної трансформації; від погляду «згори», з позицій влади / культури, що змушує, до «знизу», тих, хто не лише підкорюється, а й видозмінює владні проєкти та реальність навколо, себто чинить опір у різних формах; урешті з конфліктів влада — піддані на моменти їх взаємодії. Через недослідженість низки вказаних тем на ширшому українському матеріалі, стаття виступає певною дослідницькою пропозицією, що формулює питання і пропонує попередні результати.
Висновки. Низка проаналізованих явищ знаменує зміни у трактуванні злочину: не лише як кривди постраждалого, тобто справи приватної, а й як порушення базових шляхетських свобод та замах на публічний порядок, відповідно злочин проти суспільства. Ці процеси в Речі Посполитій загалом тотожні тим, що відбувалися у Західній Європі. Частина дослідників державотворення тлумачать їх як утвердження монополії держави на легітимне насильство, отже посилення самої держави й королівської влади. В Речі Посполитій натомість вони, щонайменше частково, були ініційовані шляхетськими спільнотами, принаймні матеріал Волинського воєводства демонструє, як на місцях шляхта трансформувала норми під себе, пристосовуючи їх до культурних потреб. Правова сфера була полем активних переговорів, де перетиналися інтереси різних гравців — індивідуальні, корпоративні, державні. Це вимагає суттєвого перегляду уявлень про ранньомодерну державу та її роль у зменшенні насильства.
Посилання
Lewandowska-Malec, I. (2009). Sejm walny koronny Rzeczypospolitej obojga narodow i jego dorobek ustawodawczy (1587-1632). Krakow. [in Polish].
Bogucka, M. (1994). Staropolskie obyczaje w XVI-XVII w. Warszawa. [in Polish].
Hindle, S. (2000). The State and Social Change in Early Modern England, 1550-1640. Palgrave Macmillan.
Moniuszko, A. (2015). III Statut a proby kodyfikacji prawa koronnego za panowania Zygmunta III. Lietuvos Statutas ir Lietuvos Didžiosios Kunigaikšystės bajoriškoji visuomenė. Vilnius. 63-74. [in Polish].
Starchenko, N. (2014). Chest, krov i rytoryka: Konflikt u shliakhetskomu seredovyshchi Volyni: Druha polovyna XVI — pochatok XVII st. Kyiv. [in Ukrainian].
Starchenko, N. (2019). II Statut Litewski versus konstytucje sejmowe: Wojewodztwa ukrainne w walce o „swoje” prawo na sejmach i w praktyce sądowej na przełomie XVI i XVII w. Sejm Krolestwa Polskiego i Rzeczypospolitej Obojga Narodow a europejskie reprezentacje stanowe. Warszawa. 126-156. [in Polish].
Starchenko, N. (2016). Volynska shliakhta u borotbi za “svoie” pravo: vtraty i zdobutky (1569 r. — pochatok XVII st.). Fenomen multykulturnosti v istorii Ukrainy i Polshchi. Kharkiv. 116-130. [in Ukrainian].
Starczenko, N. (2022). Dochody czy służba: Zabezpieczenie urzędnikow sądowych: II Statut litewski a rzeczywistość Wołynia końca XVI — początku XVII w. Rocznik Lituanistyczny. Warszawa. VIII: 113-141. [in Polish]. doi: https://doi.org/10.12775/RL.2022.8.06
Starchenko, N. (2016). Grodski uriadnyky: sluhy starosty — chleny shliakhetskoi spilnoty — “ahenty” derzhavy (Volyn ostannoi tretyny XVI st.). Ukraina v Tsentralno-Skhidnii Yevropi. Kyiv. 16: 128-156. [in Ukrainian].
Lewandowska-Malec, I. (1992). Postulaty reformy procesu sądowego w okresie rokoszu sandomierskiego (1606-1609). Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Jagiellońskiego. Prace Prawnicze. Krakow. 141: 53-69. [in Polish].
Lewandowska-Malec, I. (2004). Postulat reformy prawa ziemskiego w okresie panowania Wazow. Krakowskie studia z historii państwa i prawa. Eds W. Uruszczak, D. Malec. Krakow. 69-77. [in Polish].
Zakrzewski, A. B. (1999). Paradoksy unifikacji prawa i ustroju Wielkiego Księstwa Litewskiego i Korony XVI-XVIII w. Czasopismo Prawno-Historyczne. T. LI. Z. 1-2: 231-232. [in Polish].
Zakrzewski, A. B. (2013). Wielkie Księstwo Litewskie (XVI-XVIII w.): Prawo — ustroj — społeczeństwo. Warszawa. 278-280. [in Polish].
Moniuszko, A. (2005). Postulaty zmian w ziemskim procesie koronnym a proba jego reformy na przełomie XVI i XVII w. Zeszyty Prawnicze. 5/1: 147-173. [in Polish]. doi: https://doi.org/10.21697/zp.2005.5.1.06
Moniuszko, A. (2013). Projekty korektury ziemskiego prawa koronnego Jana Januszewskiego — polityczne uwarunkowania. Studia z Dziejow Państwa i Prawa Polskiego. 16: 59-71. [in Polish].
Naworski, Z. (2022). Proby kodyfikacji prawa koronnego w Rzeczypospolitej szlacheckiej XV-XVII st. Prawo i Więź. 4 (42): 662-686. [in Polish].
Starchenko, N. (2012). Scrutinium yak inkvizytsiinyi element u sudochynstvi Volynskoho voievodstva (70-ti rr. XVI — pochatok XVII st.). Zapysky Naukovoho tovarystva imeni Shevchenka: Pratsi Istorychno-filosofskoi sektsii. Lviv. CCLXIV: 171-195. [in Ukrainian].
(1579). Uchwalanie konstytucji na sejmach w XVI-XVII w. Wrocław.
Łopatecki, K. (2021). Uchwały izby poselskiej a działalność legislacyjna sejmu — przykład 1615 r. Kwartalnik Historyczny. 128 (2): 549-575. [in Polish]. doi: https://doi.org/10.12775/KH.2021.128.2.02
Starczenko, N. (2011). Zapowiedż zemsty na Wołyniu w 2 połowie — na początku XVI w. Barok: Historia — Literatura — Sztuka. Warszawa. XVIII/1 (35): 283-312. [in Polish].
Spierenburg, P. (2007). The Prison Experience: Disciplinary Institutions and Their Inmates in Early Modern Europe. Amsterdam Univ. Press.
Starchenko, N. (2015). Uviaznennia shliakhtycha v konteksti stavlennia do pravoporushennia (Volyn ostannoi tretyny XVI — pochatku XVII st.). Patrimonium: Studii z rannomodernoi istorii Tsentralno-Skhidnoi Yevropy. Kyiv; Krakow. 1: 72-93. [in Ukrainian].
Langbein, J. H. (1974). Prosecuting Crime in the Renaissance England, Germany, France. Harvard University Press. doi: https://doi.org/10.4159/harvard.9780674184251
Zakszewski, A. (2004). Ochrona zdrowia i życia w prawie Wielkiego Księstwa Litewskiego w XVI-XVIII w. Życie i zdrowie człowieka w tradycji i kulturze polskiej. Warszawa. 37-52. [in Polish].
Moniuszko, A. (2009). Przestępstwa przeciw życiu i zdrowiu przed płockim sądem ziemskim pod koniec XVI st. Społeczeństwo staropolskie: Seria nowa. Warszawa. T. II: 11-39. [in Polish].
Starchenko, N. (2011). Pro efektyvnist sudochynstva na Volyni (na prykladi roboty Lutskoho grodskoho sudu 1598 i 1600 rr.). Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. 5: 4-27. [in Ukrainian].
Brandon, P., Romein, C. A., Heerma van Voss, L. (2022). Introduction. The Early Modern State: Drivers, Beneficiaries, and Discontents. The Early Modern State: Drivers, Beneficiaries and Discontents: Essays in Honour of Prof. Dr. Marjolein’t Hart. Eds. P. Brandon, L. Heerma van Voss, A. Romein. Routledge. 1-14.
(2006). Introduction. Early Modern Europe: Issues and Interpretations. Eds. J. B. Collins, K. L. Taylor. Routledge. 299-304.
Oestreic, G. (2006). From Contractual Monarchy to Constitutionalism. Early Modern Europe: Issues and Interpretations. Eds. J. B. Collins, K. L. Taylor. Routledge. 317-331. doi: https://doi.org/10.1002/9780470774212.ch21
Moller, J. (2018. Summer). Medieval Roots of the Modern State: The Conditional Effects of Geopolitical Pressure on Early Modern State Building. Social Science History. 42: 295-316. doi: https://doi.org/10.1017/ssh.2018.7
Lockwood, M. (2017). Conquest of Death Violence and the Birth of the Modern English State. Yale University Press. doi: https://doi.org/10.12987/yale/9780300217063.001.0001
Spierenburg, P. (1994). Faces of violence: Homicide trends and cultural meanings: Amsterdam 1431-1816. Journal of Social History. 27: 701-716. doi: https://doi.org/10.1353/jsh/27.4.701
Spierenburg, P. (1996). Long-term trends in homicide: Theoretical reflections and Dutch evidence, fifteenth to twentieth centuries. The Civilization of Crime: Violence in Town and Country since the Middle Ages. Eds. E.A. Johnson, E.H. Monkkonen. University of Illinois Press. 63-105.
Schwerhoff, G. (2002). Criminalized violence and the process of civilisation: a reappraisal. Crime, histoire and societes. Vol. 6. N 2: 103-126. doi: https://doi.org/10.4000/chs.418
Schwerhoff, G. (2013). Early Modern Violence and the Honour Code: From Social Integration to Social Distinction? Crime, histoire and societes. Vol. 17. N. 2: 27-46. doi: https://doi.org/10.4000/chs.1426
Carroll, S. Violence, Civil Society and European Civilization, 1500-1800. Cambridge World History of Violence. Eds. R. Antony, S. Carroll, C. Pennock. Cambridge University Press. Vol. 3: 660-678. doi: https://doi.org/10.1017/9781316340592.034
Carroll, S. (2023). Enmity and Violence in Early Modern Europe. Cambridge University Press. doi: https://doi.org/10.1017/9781009287319
Kumhera, G. (2017). The Benefits of Peace Private Peacemaking in Late Medieval Italy. Brill. doi: https://doi.org/10.1163/9789004341111
Braddick, M. J. (2004). State Formation in Early Modern England c. 1550-1700. Cambridge University Press. 164-167.
Gunn, S. (2006. Spring). From Hegemony to Governmentality: Changing Conceptions of Power in Social History. Journal of Social History. Vol. 39. N 3 [Special Issue on the Future of Social History]: 705-720. doi: https://doi.org/10.1353/jsh.2006.0004
