Початок "Другої імперіалістичної війни" та "українське питання": деякі дипломатичні, політичні, воєнні аспекти
Друга світова війна й Україна: проблеми та пошуки
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2019.05.004Ключові слова:
Друга світова війна, Німеччина, СРСР, Польща, Чехословаччина, Україна, міжнародні відносини, політика «умиротворення», Мюнхенська угода, пакт Молотова – Ріббентропа, історіографія.Анотація
Анотація. Метою дослідження став аналіз інтерпретацій початку Другої світової війни та українського чинника в ній, висвітлення міжнародних відносин напередодні ґлобального світового конфлікту, його початку у вересні 1939 р. Методологія студії базується на застосуванні міждисциплінарних (історичних, політологічних, військових) підходів до трактування подій другої половини 1930-х рр., а також теоретико концептуальних напрацюваннях провідних вітчизняних і зарубіжних фахівців, сучасному термінологічному апараті. Висновки. На основі аналізу значного масиву різної за своїм характером і змістом літератури та джерел розглядаються витоки й початок Другої світової війни, причини якої генетично пов’язані насамперед із недосконалим світовим устроєм, що склався у вигляді Версальсько-Вашинґтонської системи міжнародних відносин за підсумками Першої світової війни.Унаслідок цього, а також світової економічної кризи 1929–1933 рр. у багатьох країнах Європи було встановлено авторитарні, військово-диктаторські й тоталітарні режими, які втягнули континент у воєнно політичну кризу 1930‑х рр., а потім і людство – у Другу світову війну. Акцентується увага на значенні та наслідках Мюнхенської угоди 1938 р., пакту Молотова – Ріббентропа 1939 р. в історії війни, контраверсійних оцінках цих подій у сучасній історіографії, дискусіях щодо дати початку конфлікту, а також на підготовці та розгортанні Німеччиною і СРСР воєнних дій проти Польщі. Наголошується на відповідальності всіх провідних держав світу, насамперед Німеччини, Японії, Італії, СРСР, Великобританії, Франції, США, а також «другорядних» акторів міжнародних відносин (Польщі, Угорщини, Румунії) за розв’язання Другої світової війни.
Посилання
Burtseva, M.I. (Ed.). (1971). Politicheskaya rabota sredi vojsk i naseleniya protivnika v gody Velikoj Otechestvennoj vojny (1941–1945). Moskva: Voenizdat. [in Russian].
Chubaryan, A.O. (2008). Kanun tragedii: Stalin i mezhdunarodnyj krizis: sentyabr 1939 – iyun 1941 goda. Moskva: Nauka. [in Russian].
Felshtinskij, Yu. (Comps.). (1989). SSSR – Germaniya: 1939–1941. Sbornik dokumentov: v 2-x kn. (Vol.1: Dokumenty i materialy o sovetsko-germanskikh otnosheniyakh s aprelya po oktyabr 1939 g., p.69, 116). Vilnyus: Mokslas. [in Russian].
Flyajshkhauer, I. (1990). Pakt. Gitler, Stalin i initsiativa germanskoj diplomatii. 1938–1939. Moskva: Progress. [in Russian].
Flyajshkhauer, I. (1991). Pakt Molotova – Ribbentropa: germanskaya versiya. Mezhdunarodnaya zhizn, 7, 129–133. [in Russian].
Grenvill, Dzh. (1999). Istoriya XX veka. Lyudi. Sobytiya. Fakty. Per. s angl. (O.Suvorov, Trans.). Moskva: Akvarium. [in Russian].
Gromyko, A.A. (1971). SSSR v borbe za mir nakanune Vtoroj mirovoj vojny (sentyabr 1938 g. – avgust 1939 g.): Dokumenty i materialy. Moskva: Politizdat. [in Russian].
Ilicheva, L.F. (Ed.). (1990). God krizisa 1938–1939: dokumenty i materialy. V 2-x tomakh. (Vol.1: 29 sentyabrya 1938 g. – 31 maya 1939 g.). Moskva: Politizdat. [in Russian].
Ilicheva, L.F. (Ed.). (1990). God krizisa 1938–1939: dokumenty i materialy. V 2-x tomakh. (Vol.2: 2 iyunya 1939 g. – 4 sentyabrya 1939 g.). Moskva: Politizdat. [in Russian].
Ivanov, A.G. (2012). Problema evropejskoj bezopasnosti v 1939 g.: vzglyad iz Londona i Moskvy. Teoriya i praktika obshchestvennogo razvitiya, 3, 175. [in Russian].
Khristoforov, V.S. (2009). Myunkhenskoe soglashenie – prolog Vtoroj mirovoj vojny. Po materialam TsA FSB Rossii. Novaya i novejshaya istoriya, 1, 21–47. [in Russian].
Kissinger, H. (1996). Dyplomacja. Warszawa: Philip Wilson, 1996. [in Polish].
Kompton, Dzh. (2007). Svastika i orel. Gitler, Ruzvelt i prichiny Vtoroj mirovoj vojny. 1933–1941. Moskva: Centrpoligraf. [in Russian].
Krivosheev, G.F. (Ed.). (2001). Rossiya i SSSR v vojnakh XX veka. Poteri vooruzhennykh sil: Stat. issled. Moskva: Olma-Press. [in Russian].
Maksimychev, I. (1981). Diplomatiya mira protiv diplomatii vojny. Ocherk sovetsko-germanskikh diplomaticheskikh otnoshenij v 1933–1939 godax. Moskva: Mezhdunarodnye otnosheniya. [in Russian].
Meltyukhov, M.I. (2000). Upushchennyj shans Stalina: Sovetskij Soyuz i borba za Evropu, 1939–1941 gg.: (Dok., fakty, suzhdeniya). Moskva: Veche. [in Russian].
Mukhin, Yu.I. (2010). Kto na samom dele razvyazal Vtoruyu mirovuyu vojnu? Moskva: Yauza-Press. [in Russian].
Narinskij, M.M. (2015). Mezhdunarodno-politicheskij krizis kanuna Vtoroj mirovoj vojny. Velikaya pobeda: v 15 t. (Vol.1: Kanun tragedii). Moskva: MGIMO – Universitet. [in Russian].
Narochnitskaya, N.A., Falin, V.M. (2009). Partitura Vtoroj mirovoj. Kto i kogda nachal vojnu? Moskva: Veche. [in Russian].
Naumov, A. (2007). Diplomaticheskaya borba v Evrope nakanune Vtoroj mirovoj vojny. Istoriya krizisa Versalskoj sistemy. Moskva: ROSSPEN. [in Russian].
Nazariya, S. (2010). Istoriya bez mifov. Vtoraya mirovaya vojna: genezis, khod i itogi. Kishinev: Gosudarstvennyj institut mezhdunarodnykh otnoshenij Moldovy; Tsentr strategicheskogo analiza i prognoza «East – West» Respubliki Moldova. [in Russian].
Nazariya, S. (2012). Mezhdunarodnye otnosheniya v epokhu mirovykh vojn: fakty i mifologiya. Kishinev. [in Russian].
Nikonov, V.A. (2015). Kod tsivilizatsii. Chto zhdyot Rossiyu v mire budushchego? Moskva. [in Russian].
Orlik, I.I. (2018). Moskva – Praga: nakanune chekhoslovatskoj tragedii. Po materialam arkhiva Ministerstva inostrannykh del Cheshskoj Respubliki. Novaya i novejshaya istoriya, 4, 15–29. [in Russian]. doi: https://doi.org/10.31857/S013038640000106-4
"Pahiria, O. (n.d.). Opir u Karpatakh. Yak zakarpattsi boronylysia vid uhorskoi ahresii v 1939 r. [in Ukrainian].
Plenkov, O.Yu. (2014). Novejshaya istoriya stran Evropy i Ameriki: uchebnik dlya bakalavrov. Moskva: Yurajt. [in Russian].
Rzheshevskij, O.A. (Ed.). (1990). 1939 god: uroki istorii. Moskva: Mysl. [in Russian].
Shtemenko, S.M. (1968). Heneralnyj shtab u roky vijny. Kyiv: Politvydav Ukrainy. [in Ukrainian].
Shubin, A.V. (2016). Mir na puti k vojne. SSSR i mirovoj krizis 1933–1940 gg. Moskva: Algoritm. [in Russian].
Shubin, A.V. (2018). SSSR i Myunkhenskij dogovor 1938 goda. Novaya i novejshaya istoriya, 4, 29–41. [in Russian]. doi: https://doi.org/10.31857/S013038640000107-5
Taras, A.E. (Ed.). (1999). Sovetsko-finskaya vojna 1939–1940. Khrestomatiya. Minsk: Kharvest. [in Russian].
Trubaichuk, A.F. (1993). Brudershaft dvokh dyktatoriv. Kyiv: Asotsiatsiia istorykiv «Istyna». [in Ukrainian].
Utkin, A.I. (2004). Unizhenie Rossii: Brest, Versal, Myunkhen. Moskva: Eksmo; Algoritm. [in Russian].
"Vitale, A. (n.d.). Vtoraya mirovaya vojna, eyo nasledie i vozmozhnoe budushchee mezhdunarodnykh otnoshenij. [in Russian].
