"Страшенно важно зберігти в се время люте живий партійний осередок": листи М.Грушевського з бібліотеки Національного інституту ім. Оссолінських (вступна стаття й публікація Віталія та Вікторії Тельваків, Дрогобич)
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2019.03.155Ключові слова:
Грушевський, Шрамченко, Українська партія соціалістів-революціонерів, Закордонна делеґація УПСР, празька група УПСР.Анотація
Анотація. У публікації на підставі листів М.Грушевського, котрі відклалися у відділі рукописів бібліотеки Національного інституту ім. Оссолінських у Вроцлаві, з’ясовуються особливості його взаємин із членами УПСР в еміґрації. Методологічне підґрунтя становить міждисциплінарний підхід. При цьому важливу роль відіграли методи філософського, загальнонаукового та конкретно-історичного характеру. Особливий акцент зроблено на структурно-функціональному системному аналізі історіографічних фактів, порівняльно-історичному та методі критичного аналізу документального матеріалу, виходячи з принципів об’єктивності й історизму. Наукова новизна. Листи М.Грушевського до членів УПСР публікуються вперше. Висновки. Епістолярій висвітлює малознані контакти політика з есерами, котрі опинилися в еміґрації на Галичині, упродовж першої половини 1921 р. Безпосереднім приводом до налагодження листування стала потреба вироблення спільної позиції у ставленні до політики уряду УНР в екзилі, зокрема участі есерів у складі Ради Республіки. Найбільше уваги М.Грушевський присвятив проблемі конфлікту Закордонної делеґації УПСР із віденською (М.Ковалевського) та празькою (М.Шаповала) партійними групами, що виник довкола обговорення питання про ставлення до більшовицької влади в Україні після арешту членів ЦК УПСР. М.Грушевський переконував у необхідності подальшої підтримки харківського уряду для збереження єдності «революційного фронту»; наголошував на потребі налагодження співпраці з більшовиками з метою впливу на їхню національну політику в Україні. Поряд із партійними проблемами, у листах порушувалося питання надання фінансової підтримки галицьким українцям, як і членам УПСР, котрі опинилися в еміґрації. Використовуючи свій авторитет серед української громади в Америці, М.Грушевський акумулював отримувані звідти пожертви, спрямовуючи їх найбільш нужденним співвітчизникам. При цьому він намагався убезпечити себе від зловживань, докладно розробивши механізм утворення допомогових комітетів.
Посилання
Svarnyk, H. (Comps.). (2005). Arkhivni ta rukopysni zbirky Naukovoho tovarystva im. Shevchenka v Natsionalnii bibliotetsi u Varshavi: kataloh. Varshava; Lviv; Niu-York: Ukrainskyi arkhiv, Naukove tovarystvo im. Shevchenka. [in Ukrainian].
Telvak, V. (2004). Lysty Mykhaila Hrushevskoho u krakivskykh arkhivakh. Drohobytskyi kraieznavchyi zbirnyk, VIII, 511–514. [in Ukrainian].
Adamski, Ł. (2011). Nacjonalista postępowy: Mychajło Hruszewski i jego poglądy na Polskę i Polaków. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN. [in Polish].
