МОБІЛІЗАЦІЯ МОЛОДІ ДЛЯ УЧАСТІ В КОМУНІСТИЧНИХ ПЕРЕТВОРЕННЯХ НА СЕЛІ В РОКИ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ ТА ГОЛОДОМОРУ

Анотація

Анотація. Мета дослідження – аналіз участі студентів і викладачів вищих навчальних закладів радянської України в комуністичних перетвореннях на селі в роки колективізації та Голодомору й окреслення їхньої ролі в організації штучного голоду. Методологія дослідження базується на принципах історизму, науковості, міждисциплінарності, антропоцентризму. Для розкриття проблеми використано метод соціокультурного аналізу, а також традиційні конкретно-наукові методи: історико-генетичний, проблемно-хронологічний, компаративний, типологічний. Наукова новизна. У статті на основі широкого кола джерел, серед яких особливе місце належить еґо-документам (щоденникам, листам до органів влади, неопублікованим спогадам), аналізується участь студентів і викладачів вишів республіки в комуністичних перетвореннях на селі в роки колективізації та Голодомору. Виділено стратегії поведінки студентів щодо виконання постанов про участь у хлібозаготівельних і збиральних кампаніях, форми їх протестів. З’ясовано, що крім традиційних розмов стосовно становища селян та антипартійних анекдотів, які розповсюджувалися в інститутах, значна кількість студентів психологічно виявилися неготовими проводити цю роботу. Вони відмовлялися їхати у села, тікали звідти, удавали з себе божевільних, писали листи до органів влади з критикою політики партії на селі. Крайнім проявом протестів були самогубства, що розцінювались як «розгубленість» перед «класовим ворогом», боязнь, невіра у свої сили. Виділено види покарань, застосовуваних до студентів, котрі відмовлялися від роботи на селі. Розкрито ставлення студентів і викладачів до селян та взаємини з ними. Уводиться в обіг щоденник директора Харківського художнього інституту, відомого художника А.Комашка, в якому яскраво висвітлюється життя селян і родини головиВеликобагачанського районного фінансового відділу Ф.Нечитайла, що мешкала у селі Затін (нині Полтавська обл.). Висновки. Аналіз участі студентів у колективізації, посівних, хлібозаготівельних і збиральних кампаніях свідчить про вагому їх роль у проведенні цих заходів. Вищу школу перетворили на невичерпне джерело для постійного підживлення місцевих радянських структур, для поповнення бриґад колективізаторів і ліквідаторів численних прогалин у «радянському будівництві».