Боротьба кримських татар за повернення на Батьківщину (1956–1989 рр.)

Автор(и)

  • С. Кульчицький доктор історичних наук, професор, в. о. головного наукового співробітника, відділ історії України 20–30-х рр. ХХ ст., Інститут історії України НАН України (Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15407/uhj2018.02.075

Ключові слова:

депортація кримських татар, петиційні кампанії, ініціативні групи, дисидентський рух, паспортизація населення Криму з пропискою паспортів, Організація кримськотатарського національного руху.

Анотація

Аналізуються основні етапи й закономірності боротьби депортованого народу за повернення на історичну Батьківщину. Вона стала можливою після опублікування указу Президії Верховної Ради СРСР від 28 квітня 1956 р. «Про зняття обмежень по спецпоселенню з кримських татар, балкарців, турків – громадян СРСР, курдів, гемшилів та членів їхніх сімей, виселених у період Великої Вітчизняної війни». Однак указ позбавляв кримських татар права на компенсацію втраченого при виселенні майна й закривав шлях до повернення на історичну Батьківщину. Тільки в листопаді 1989 р. Верховна Рада СРСР ухвалила декларацію про цілковиту політичну реабілітацію народів, підданих насильницькому переселенню, яка дозволила кримським татарам повертатися у Крим. 33-річна боротьба за повернення на Батьківщину надала корінному народу Криму монолітної єдності й набула широкого розголосу як у СРСР, так і за його межами, у країнах Європи, Північної Америки. По суті, депортований народ перетворився в різних місцях свого поселення на згуртований народ-дисидент, який зробив вагомий внесок у розпад російськорадянської імперії.

Посилання

Alekseeva, L. (1992). Istorija inakomyslija v SSSR. Novejshij period. Vil’njus; Moskva [in Russian].

Alekseeva, L. (2000). Krymskotatarskoe dvizhenie za vozvrashhenie na rodinu. Krymski studii (Simferopol’). (5/6) [in Russian].

Bazhan, O.H. (2016). Kryms’kotatars’kyi natsional’nyi rukh za povernennia na istorychnu bat’kivshchynu. Krym v umovakh suspil’no-politychnykh transformatsii (1940–2015). Zbirnyk dokumentiv ta materialiv. 761–911 [in Ukrainian].

Bekirova, H. (2017). Piv stolittia oporu. Kryms’ki tatary vid vyhnannia do povernennia (1941–1991 roky). Narys politychnoi istorii [in Ukrainian].

Bugaj, N.F. (2002). Deportacija narodov Kryma. Dokumenty, fakty, kommentarii [in Russian].

Danyliuk, Yu., Bazhan, O. (2000). Opozytsiia v Ukraini (druha polovyna 50-kh – 80-ti rr. XX st.). Kyiv [in Ukrainian].

Dzhemiliev, M. (2014). «Okupanty z namy ‘domovliaiut’sia’ zaliakuvanniamy ta obshukamy». Uriadovyi kurier. 17 travnia [in Ukrainian].

Gabrieljan, O.A., Efimov, S.A., Zarubin, V.G. i dr. (1998). Krymskie repatrianty: deportacija, vozvrashchenie i obustrojstvo. Simferopol’ [in Russian].

Kotyhorenko, V. (2004). Etnichni protyrichchia i konflikty v suchasnii Ukraini. Politolohichnyi kontsept. Kyiv. [in Ukrainian].

Kulchytskyi, S.V., Parakhonskyi, B.O. (2004). Novitnii ukrains’kyi derzhavotvorchyi protses. Kyiv [in Ukrainian].

Volobuev, O.V. (1994). Krymskotatarskij vopros po dokumentam TsK KPSS (vtoraja polovina 50-kh – seredina 80-kh gg. XX st. Otechestvennaja istorija. (1) [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-07-09

Як цитувати

Кульчицький , С. (2018). Боротьба кримських татар за повернення на Батьківщину (1956–1989 рр.). Український історичний журнал, (2), 75–109. https://doi.org/10.15407/uhj2018.02.075

Номер

Розділ

ІСТОРИЧНІ СТУДІЇ