До питання щодо формування теоретичних засад археографії в УРСР у повоєнний період
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2018.01.159Ключові слова:
археографія, теорія й методика, УРСР, післявоєнний період, публікація, історичний документ.Анотація
Розглядається формування теоретичних засад археографії в УРСР упродовж першого післявоєнного десятиліття та їх особливості в умовах остаточного утвердження єдиних вимог до публікації історичних документів у СРСР, а також принципів їх відбору та підготовки. Історія української археографії займає особливі позиції серед напрямів археографічної діяльності, оскільки є нелише окремою темою дослідження, але й виступає як дослідницький метод, а в деяких визначеннях археографії – складова частина її предмету. Аналізується процес розробки теорії та формування методології археографії у «загальносоюзних» археографічних центрах у зазначений період та їх визначальний вплив на археографічну діяльність на республіканському рівні. Археографія в УРСР у післявоєнний період перебувала на марґінесі наукових процесів, центрами якихбули Москва й Ленінград. Це означало, що базові розробки в галузі теорії й методики, а також провідні фахівці з цих питань знаходилися поза межами республіки. Окрім того, багато тем були закритими для дослідження. Загалом українська радянська археографія зазнавала послідовного російщення. Насамперед стверджувалася вищість російської культури над українською. Робиться висновок про те, що вже в той час було закладено основні напрями, за якими рухалася теоретико-методологічна думка в Україні в наступні десятиліття. Цей період характеризувався й некритичним наслідуванням загальносоюзних правил, одночасним наслідуванням і розвитком окремих положень, зумовленим «опірністю матеріалу», досвідом практичної роботи з українськими історичними документами та, зрештою, виробленням власних теоретикометодологічних засад, щоправда у формі поодиноких зауваг, а не системних ґрунтовних досліджень.
Посилання
Boriak, H. (1995). Natsional’na arkhivna spadshchyna Ukrainy ta derzhavnyi reiestr «Arkheohrafichna ukrainika». Arkhivni dokumental’ni resursy ta naukovo-informatsiini systemy. Kyiv. [in Ukrainian].
Boriak H. (1998). Arkheohrafiia yak spetsial’na istorychna dystsyplina: do istorii sta-novlennia poniattia. Spetsialni istorychni dystsypliny: pytannia teorii ta metodyky. Kyiv. N2. P.46–59. [in Ukrainian].
Braichevs’kyi M. (1965). Persha naukova konferentsiia «Kibernetyka i metody istorychnoho doslidzhennia». Ukrains’kyi istorychnyi zhurnal. N8. P.153–154. [in Ukrainian].
Butich I. (1956). K itogam nauchno-izdatelskoj raboty gosudarstvennykh arkhivov USSR za 1951–1955 gg. Naukovo-informatsiinyi biuleten Arkhivnoho upravlinnja. N1. P.3–10. [in Russian].
Butych I. (1968). Literatura do istorii ukrains’koi arkheohrafii. Istorychni dzherela ta ikh vykorystannia. Kyiv: Naukova Dumka. Vol.3. P.161–176. [in Ukrainian].
Butych I. (1957). Novi publikatsii dzherel z istorii borot’by za vstanovlennia i zmitsnennia radians’koi vlady na Ukraini. Ukrains’kyi istorychnyi zhurnal. N2. P.131–134. [in Ukrainian].
Dashkevych Ya. (1988). Vyvchennia i publikatsiia skhidnykh dzherel z istorii Ukrainy. Ukrains’ka arkheohrafiia: suchasnyi stan ta perspektyvy rozvytku. Tezy dopovidei respublikans’koi narady, hruden’ 1988 r. Kyiv. P.62–64. [in Ukrainian].
Dmytriienko M. (1969). Arkheohrafichna robota v AN URSR. Ukrains’kyi istorychnyi zhurnal. N3. P.27–33. [in Ukrainian].
Dobrushkin E. (1988). O nekotorykh voprosakh izuchenija terminologii i istorii arkheografii. Arkheograficheskij ezhegodnik za 1987 god. Moskva. P.92–102. [in Russian].
Prylepisheva Yu.A. (2003). Arkheohrafichna diial’nist’ arkhivnykh ustanov Ukrainy (1945–1991). Dysertatsiia na zdobuttia naukovoho stupenia kandydata istorychnykh nauk. Kyiv. [in Ukrainian].
Shcherbak V. (1988). Memuary yak dzherelo dlia vyvchennia istorii ukrains’koho kozatstva kintsia XVI – pershoi polovyny XVII st. Ukrains’ka arkheohrafiia: suchasnyi stan ta perspektyvy rozvytku. Tezy dopovidei respublikanskoi narady, hruden’ 1988 r. Kyiv. P.48–49. [in Ukrainian].
Shmidt S. (1979). Nekotoryje voprosy razvitija sovietskoj arkheografii. Arkheograficheskiy yezhegodnik za 1978 god. Moskva: Izdatelstvo «Nauka». P.132–141. [in Russian].
Shvidko A. (1987). Etapy razvitija sovietskoj arkheografii na Ukraine i ikh osobennosti. Teoretiko-metodologicheskije voprosy razvitija sovietskoy istoricheskoy nauki. Dnepropetrovsk. P.42–51. [in Russian].
Shvyd’ko H. (2007). Shchob horila svicha (pamiati profesora M.P.Koval’s’koho). Mykola Pavlovych Koval’s’kyi. Ad gloriam… Ad honores… Ad memorandum… Dnipropetrovs’k: Lira LTD. [in Ukrainian].
Sokhan’ P. (1988). Pro deiaky osnovni napriamy diial’nosti Arkheohrafichnoi komisii AN URSR u svitli suchasnykh vymoh perebudovy. Ukrains’ka arkheohrafiia: suchasnyi stan ta perspektyvy rozvytku. Tezy dopovidei respublikans’koi narady, hruden’ 1988 r. Kyiv. P.3–14. [in Ukrainian].
Sokhan’ P. (1992). Stan i perspektyvy rozvytku ukrains’koi arkheohrafii. Ukrains’kyi arkheohrafichnyi shchorichnyk. Vol.1. Kyiv. P.9–18. [in Ukrainian].
Sotsial’na borot’ba v misti L’vovi v XVI–XVIII st. Zbirnyk dokumentiv. (1961). L’viv: Vydavnytstvo L’vivs’koho Universytetu. [in Ukrainian].
Strelskij V. (1968). Teorija i metodika istochnikovedenija istorii SSSR. Kiev: Izdatelstvo Kievskogo universiteta. [in Russian].
Shorokhov Ye. (1976). O nekotorykh voprosakh teorii sovietskoj arkheografii. Sovietskije arkhivy. P.50–56. [in Russian].
Valk S. (1962). Sudby “arkheografii”. Arkheograficheskij ezhegodnik za 1961 god. Moskva. P.453–465. [in Russian].
Yakovlev S. (1965). Ukrains’ka radians’ka arkheohrafiia. Kyiv: Vydavnytstvo Kyivs’koho universytetu. [in Ukrainian].
Yedlyns’ka U., Strashko V. (1990). Metodychni rekomendatsii po peredachi tekstiv dokumentiv XVI–XVIII st. Peredacha tekstiv dokumentiv i pamiatok. Metodychni rekomendatsii za materialamy naukovo-metodychnoi narady, kviten’ 1990 r. Kyiv. P.5–24. [in Ukrainian].
