Хто створив "радянські нації"? (теоретико-історіографічні нотатки)
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2020.02.169Ключові слова:
Україна, СРСР, коренізація, національна політикаАнотація
Мета дослідження полягає у вивченні сучасного стану західної історіографії проблеми радянської національної політики в Україні. Головними дослідницькими завданнями стало визначення основних теоретичних схем, а також перевірка продуктивності їх застосування на українському джерельному матеріалі. Тематично огляд сфокусований на поширеній у західній історіографії ідеї про вирішальну роль більшовицької національної політики у формуванні радянських націй, включно з українською. Ця ідея має не лише історіографічне значення, а й активно присутня в політичному дискурсі.
Висновки. Конструктивістські теорії формування націй, які домінують у сучасній західній історіографії радянської національної політики, можуть бути застосовані для аналізу процесів націєтворення на теренах колишньої Російської імперії, але їх використання вимагає ретельнішої реґіональної контекстуалізації. Очевидно, що радянський політичний дискурс, так само, як політичні та адміністративні практики радянської держави, у підсумку сприяли консолідації певних національних спільнот, робили наявні етнічні відмінності більш виразними. У багатьох випадках тільки за радянської влади сама ідея національності почала відігравати для представників окремих етносів значиму роль. Але також очевидно, що це був аж ніяк не український випадок. Питання про те, чи більшовицька національна політика сприяла національній консолідації українців, а чи навпаки – стримувала її, залишається відкритим і вимагає подальших компаративістських досліджень. Водночас показано, що застосування таких теорій для пояснення мотивів і цілей радянської національної політики в Україні межує з історичним анахронізмом та лише ускладнює розуміння факторів, які визначали рішення більшовицького керівництва у цій сфері.
Посилання
Alimov, S.S., Anderson, D.G., Arzutov, D.V. (2018). Live histories of the ethnos concept in Eurasia: an introduction. Ab Imperio, 1, 21–67. doi: https://doi.org/10.1353/imp.2018.0002
Anderson, B. (1983). Imagined Communities: Reflections on the Origin and Spread of Nationalism. London.
Brandenburger, D.L., Dubrovsky, A.M. (1998). “The People Need a Tsar”: The Emergence of National Bolshevism as Stalinist Ideology, 1931–1941. Europe-Asia Studies, 50(5), 873–892. doi: https://doi.org/10.1080/09668139808412570
Brubaker, R. (1994). Nationhood and National Question in the Soviet Union and in post-Soviet Eurasia: an institutional account. Theory and Society, 23, 43–78. doi: https://doi.org/10.1007/BF00993673
Brubejker, R., Kuper, F. (2010). Za predelami «identichnosti». Gerasimov, Yu., Mogilner, M., Semenov, A., Trofimova, T. (Eds.). Mify i zabluzhdenia v izuchenii imperii i natsionalizma, 131–191. Moskva: Novoe izdatelstvo. [in Russian].
Gellner, E. (1983). Nations and Nationalism, Ithaca et al.: Cornell Univ. Press.
Hirsch, F. (1997). The Soviet Union as a Work-in-Progress: Ethnographers and the Category Nationality in the 1926, 1937, and 1939 Censuses. Slavic Review, 56, 2, 251–278. doi: https://doi.org/10.2307/2500785
Hirsch, F. (2005). Empire of Nations: Ethnographic Knowledge and the Making of the Soviet Union. Ithaca, NY: Cornell University Press. doi: https://doi.org/10.1353/imp.2005.0129
Hobsbawm, E., Ranger, T. (Eds.). (1983). The Invention of Tradition. Cambridge et al.: Cambridge University Press.
Hollis, M., Smith, S. (1990). Explaining and Understanding International Relations. Oxford: Clarendon Press.
Holquist, P. (2001). To Count, to Extract, to Exterminate: Population Statistics and Population Politics in Late Imperial and Soviet Russia. Suny, R. and Martin, T. (Eds.) A State of Nations: Empire and Nation-Making in the Age of Lenin and Stalin, 111–144. New York: Oxford University Press.
Isajiw, W. (1992). Community, Class, and Social Mobility as Dynamic Factors in the DP Experience. Isajiw, W., Boshyk, Y., Senkus, R. (Eds.) The Refugee Experience: Ukrainian Displaced Persons after World War II, 471–479. Edmonton.
Kotkin, S. (2014). Stalin: Paradoxes of power: 1878–1928, Bd 1. New York [et al.]: Penguin Press.
Kukushkin, Yu.S., Chistyakov, O.I. (1987). Ocherk istorii Sovetskoy Konstitutsii. Moskva: Politizdat. [in Russian].
Kuzio, T. (2016). Soviet and Russian anti-(Ukrainian) nationalism and re-Stalinization. Communist and Post-Communist Studies, 49, 87–99. doi: https://doi.org/10.1016/j.postcomstud.2015.12.005
Liber, G. (1992). Soviet nationality policy, urban growth, and identity change in the Ukrainian SSR: 1923–1934. Cambridge: Cambridge Univ. Press. doi: https://doi.org/10.1017/CBO9780511562914
Martin, T. (2001). The Affirmative Action Empire: Nations and Nationalism in the Soviet Union, 1923–1939. Ithaca, NY et al.: Cornell Univ. Press. doi: https://doi.org/10.7591/9781501713323
Mattehews, M. (1993). The Passport society. Boulder; San Francisco; Oxford: Westview Press.
Miller, A. (2012). «Maloross». Miller, A., Sdvizhkov, D., Shirle, I. (Eds.) «Ponyatiya o Rossii»: K istoricheskoy semantike imperskogo perioda, 2, 392–443. Moskva: NLO. [in Russian].
Minogue, K., Williams, B. (1995). Ethnic Conflict in the Soviet Union: The Revenge of Particularism. Motyl, A.J. (Ed.) Thinking theoretically about Soviet Nationalities: History and Comparison it the Study of the USSR, 225–242.
"Mitrokhin, N. (2001). «Russkaya partiya»: Fragmenty issledovaniya. NLO, 2. [in Russian].
Plokhy, S. (2017). Lost kingdom: a history of Russian nationalism from Ivan the Great to Vladimir Putin. London.
"Semanov, S. (2006). Brezhnev: Pravitel «zolotogo veka». Moskva: Veche. [in Russian].
Sinitsyn, F. (2018). Sovetskaya natsiya i voyna: natsionalnyy vopros v SSSR: 1933–1945. Moskva: Tsentrpoligraf. [in Russian].
Slezkine, Y. (1994). The USSR as a Communal Apartment, or How a Socialist State Promoted Ethnic Particularism. Slavic Review, 53, 2, 414–452. doi: https://doi.org/10.2307/2501300
Slezkine, Y. (2017). The House of Government: a saga of the Russian Revolution. Princeton: Princeton University Press. doi: https://doi.org/10.1515/9781400888177
Smith, J. (1999). The Bolsheviks and the National Question, 1917–1923. London: Macmillan Press. doi: https://doi.org/10.1057/9780230377370
Suny, R., Martin, T. (2001). Introduction. A State of Nations: Empire and Nation-Making in the Age of Lenin and Stalin, 3–20. Oxford Un. Press.
Suny, R.G. (1993). The Revenge of the Past: Nationalism, Revolution, and the Collapse of the Soviet Union. Stanford.
Suny, R.G. (2001). Constructing Primordialism: Old Histories for New Nations. The Journal of Modern History, 73(4), 862–896. doi: https://doi.org/10.1086/340148
Yefimenko, H. (2003). Natsionalno-kulturna polityka yak odyn z osnovnykh zasobiv modernizatsii radianskoho suspilstva u 1920–1930-ti roky. Problemy istorii Ukrainy: Fakty, sudzhennia, poshuky, 9, 251–278. Kyiv. [in Ukrainian].
Yefimenko, H. (2016). Bolshevik Language Policy as a Reflection of the Ideas and Practice of Communist Construction, 1919–1933. Flier, M.S. and Graziosi, A. (Eds.) The Battle for Ukrainian: A Comparative Perspective, 167–194. Cambridge, Mass.
