Торгово-промислова статистика представницьких організацій підприємців українських ґуберній (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2020.03.134Ключові слова:
торгово-промислова інформація, статистика, представницька організація підприємцівАнотація
Мета дослідження – охарактеризувати внесок представницьких організацій підприємців у розвиток торгово-промислової статистики; простежити взаємозв’язок між самим фактом виникнення цих організацій та державною потребою у зборі статистичної інформації.
Методологічною основою статті стала система теорій (корпоративізму, елітарності, груп тиску), підходів (міждисциплінарний, «переваги відсталості» О.Ґершенкрона), принципів (історизму, науковості й об’єктивності) та методів наукового пізнання (системний, порівняльно-історичний, аналітико-синтетичний тощо).
Результати. У другій половині ХІХ ст. уряд Російської імперії дедалі більше відчував брак фактичної інформації для контролю й координації динамічного розвитку економіки країни. Одним із головних завдань новостворених представницьких організацій підприємців якраз і став збір статистичних даних. Із часом статистика розвинулася в окремий напрям діяльності представницьких об’єднань, забезпечуючи як уряд, так і підприємців необхідними даними, виступаючи інструментом розвитку та, водночас, запобігання глибоким кризовим явищам. Створені у структурі представницьких союзів спеціальні статистичні підрозділи часто виступали новаторами статистики як науки щодо методів збору, принципів аналізу й обробки інформації. Опубліковані статистичні дані представницьких організацій підприємців (таблиці, аналітичні огляди, довідники тощо) стали необхідною складовою економічного розвитку як пореформеного часу, так і наступних історичних періодів. Перспективи досліджень пов’язані з подальшим опрацюванням зібраних представницькими організаціями статистичних матеріалів, їх аналіз із практично економічної й теоретичної точки зору розвитку статистики як науки. Порушена тема має практичне значення, оскільки статистичні дані, проаналізовані з історичної перспективи, розкривають особливості соціально-економічних і торгово-промислових процесів на українських землях у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., а з суспільно-політичної – демонструють приклад взаємодії влади й капіталу, значення приватних статистичних даних для розвитку економіки країни та їх вплив на офіційну статистику. Уперше у вітчизняній історичній науці окремо досліджено вплив торгово-промислової статистики на процес виникнення, формування й діяльності представницьких організацій підприємців пореформеного періоду.
Посилання
Honchar, O.V. (2011). Zabezpechennia yakosti statystychnoi informatsii: metodolohiia ta orhanizatsiia: monohrafiia. Kyiv: Format. [in Ukrainian].
Kovalevskiy, G.V. (2012). Statistika. Kharkov: KhNAGKh. [in Russian].
Kulikov, V.O. (2019). Pidpryiemstva i suspilstvo v zavodskykh i shakhtarskykh poselenniakh Donbasu ta Prydniprovia v 1870–1917 rr. Kharkiv: KhNU im. V.N.Karazina. [in Ukrainian].
Liashenko, V.G. (1998). Istoriya predprinimatelstva v Ukraine. Donetsk: DIEKhP. [in Russian].
Medianyk, V.Yu. (2013). Vnesok pidpryiemtsia M.F. fon Ditmara u rozvytok hirnychozavodskoi statystyky Ukrainy (kinets XIX – pochatok XX st.). Hrani, 6, 42–47. [in Ukrainian].
Shandra, I.O. (2011). Zizdy hirnychopromyslovtsiv Pivdnia Rosii: stvorennia ta diialnist (1874–1918 rr.). Luhansk: LNU im. T.Shevchenka. [in Ukrainian].
Shandra, I.O. (2016). Predstavnytski orhanizatsii burzhuazii ukrainskykh hubernii (1861–1919 rr.). Kharkiv: Maidan. [in Ukrainian].
Soboliev, V.M., Korepanov, H.S., Korepanov, O.S. (2017). Ekonomichna statystyka. Kharkiv: KhNU. [in Ukrainian].
Stepankevych, K.S. (2014). Evoliutsiia vitchyznianoi statystyky: etapy ta modyfikatsiia zmistu. Vcheni zapysky universytetu «KROK», 35, 32–40. [in Ukrainian].
