Становище Української греко-католицької церкви та її вірних у Польській Народній Республіці (кінець 1940 – початок 1990-х рр.)
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2022.01.119Ключові слова:
УГКЦ, греко-католики, українці, ПольщаАнотація
Мета дослідження – висвітлення основних напрямів діяльності духівництва та вірян УГКЦ після депортації українського населення на західні та північні землі Польщі в 1947 р.
Методологія. Використано методи історичного дослідження, зокрема критичний (щодо архівних та опублікованих джерел), усталених поглядів у сучасній історіографії, бібліографічний аналіз (в основному щодо польської історіографії), а також статистичні, географічні, соціологічні.
Наукова новизна. У сучасній Україні обмаль праць, в яких висвітлюється становище греко-католиків у Польській Народній Республіці та їх прагнення до відновлення діяльності Української греко-католицької церкви. У Польщі цією темою цікавляться історики українського походження. Однак цілісного висвітлення долі греко-католицької конфесії в період комуністичного правління немає.
Висновки. По Другій світовій війні польська влада наслідувала приклад СРСР, прагнучи ліквідувати на своїй території Українську греко-католицьку церкву. Після акції «Вісла» поширилося уявлення щодо остаточного розв’язання проблеми УГКЦ. Юридично влада її не визнавала, утім вона існувала фактично – без структур, ієрархів, майна. Вірні та окремі священики намагалися відновити діяльність своєї церкви не тільки на нових місцях поселення після депортації, але також і на рідних землях. Однак комуністична держава чинила перешкоди, допомагаючи Польській православній церкві «перехоплювати» греко-католиків. Натомість римо-католицьке духівництво та ієрархи ставилися до греко-католицького питання по-різному: одні виступали за ліквідацію цього обряду, а інші допомагали в його відродженні. Велику роль відіграв особисто Папа Римський Іван Павло II, який сприяв греко-католикам, а також деякі римо-католицькі ієрархи і священики. Завдяки цим факторам стало можливе не тільки юридичне відновлення Української греко-католицької церкви в Польщі після 1989 р., але також її розвиток.
Посилання
Biłas, I. (1996). Likwidacja Greckokatolickiej Diecezji Przemyskiej oraz tragiczne losy jej ordynariusza biskupa Jozafata Kocyłowskiego w kontekście polityki wyznaniowej ZSRR. Polska – Ukraina 1000 lat sąsiedztwa, III. Przemyśl. [in Polish].
Czech, M. (1992). O tożsamość grekokatolików: Zbiór dokumentów z historii Cerkwi greckokatolickiej w Polsce. Warszawa. [in Polish].
Drozd, R. (2001). Polityka władz wobec ludności ukraińskiej w Polsce w latach 1944–1989. Warszawa. [in Polish].
Hałagida, I. (1999). Kościół greckokatolicki i jego wierni narodowości ukraińskiej na Zachodnich i Północnych Ziemiach Polski w latach 1947–1957. Ziemie Zachodnie i Północne Polski w okresie stalinowskim. Zielona Góra. [in Polish].
Hałagida, I. (2000). Sytuacja wyznaniowa Ukraińców na zachodnich i północnych ziemiach Polski w latach 1947–1957. Ukraińcy w najnowszych dziejach Polski (1918–1989), I (ed. R. Drozd). Słupsk; Warszawa. [in Polish].
Hałagida, I. (2000). Wykaz parafii przemyskiej diecezji greckokatolickiej w Polsce oraz składu osobowego kapituły tejże diecezji z 1946 r. (dokumenty z Archiwum Akt Nowych). Między Odrą i Dnieprem: Wyznania i narody, II (ed. T. Stegner). Gdańsk. [in Polish].
Hałagida, I. (2011). Odnowienie duszpasterstwa greckokatolickiego w Polsce 1956–1957 (dokumenty). Bazyliańskie Studia Historyczne, 1. Warszawa. [in Polish].
Hałagida, I. (2011). Represje wobec duchowieństwa Kościoła greckokatolickiego na terytorium dzisiejszej Polski w latach 1939–1957 (rekonesans historiograficzny i dalsze perspektywy badań). Litopys: Materiały i studia Ukraińskiego Towarzystwa Historycznego w Polsce, 1. [in Polish].
Hałagida, I. (2013). Między Moskwą, Warszawą i Watykanem: Dzieje Kościoła greckokatolickiego w Polsce 1944–1970. Warszawa. [in Polish].
Harasym, I. (1990) Narys vybranykh aspektiv istorii Hreko-katolytskoi tserkvy u Polshchi (1945–1985). Zustrichi, 5-6. [in Ukrainian].
Harasym, I. (1998). Hreko-katolytska tserkva naperedodni ta pisla aktsii „Visla”. U poshukakh pravdy pro aktsiiu „Visla”. Peremyshl. [in Ukrainian].
Huk, B. (2007). Źródła z dziejów Cerkwi Greckokatolickiej w Polsce w latach 1944–1989, 1. Przemyśl. [in Polish].
Hwat, I. (1987). Ukraiński Kościół Katolicki, Watykan i Związek Radziecki w czasie pontyfikatu Jana Pawła II. Spotkania, 33-34. [in Polish].
Laba, V. (1996). Dokumenty do istorii Ukrainskoi hreko-katolytskoi tserkvy u Polshchi 1947–1960-kh rr. (z arkhivu o. mitrata Myroslava Ripetskoho). Lviv. [in Ukrainian].
Łesiów, M. (1999). Rola kulturotwórcza ukraińskiej Cerkwi Greckokatolickiej. Lublin. [in Polish].
Majkowicz, T. (1990). Kościół greckokatolicki w PRL. Polska – Ukraina 1000 lat sąsiedztwa, 1. Przemyśl. [in Polish].
Misyło, Ye. (1991). Hreko-katolytska tserkva u Polshchi (1944–1947). Ukraina i Polshcha mizh mynulym i maibutnim. Lviv. [in Ukrainian].
Pelec, P. (1992). Położenie prawne Kościoła greckokatolickiego w Polsce w latach 1945–1981. Więź, 7. [in Polish].
Rusakiewicz, M. (1990). Przyczyny i skutki procesu reemigracji Ukraińców na tereny południowo-wschodniej Polski (ze szczególnym uwzględnieniem miasta Przemyśla). Obóz, 17. [in Polish].
Sorokowski, A. (1989). Ukraińscy katolicy i prawosławni w Polsce po roku 1945. Suchasnist, 3-4. [in Polish].
Stępień, S. (1998). Kościół greckokatolicki w Polsce po II wojnie światowej i w czasach współczesnych (do roku 1989). Polska – Ukraina: 1000 lat sąsiedztwa, 4. Przemyśl. [in Polish].
Wojewoda, Z. (1994). Zarys historii Kościoła greckokatolickiego w Polsce w latach 1944–1989. Kraków. [in Polish].
Wysocki, J. (2011). Ukraińcy na Lubelszczyźnie w latach 1944–1989. Lublin. [in Polish].
