Порівняльний аналіз пам’яткоохоронного законодавства Польщі та України
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2022.03.205Ключові слова:
культурна спадщина, пам’яткоохоронна галузь, культурна політика, пам’ятка культурної спадщини, об’єкт культурної спадщиниАнотація
Мета дослідження – висвітлити та порівняти особливості пам’яткоохоронного законодавства Польщі та України.
Методологія полягає у застосуванні методів історизму, системності, загальнонаукових методів логіки, компаративного аналізу, спеціально- історичних методів (історіографічного аналізу, ретроспективного аналізу, хронології, історико-системний, історико-генетичний, порівняльно-історичний).
Наукова новизна. З’ясовано історичні витоки та чинники формування пам’яткоохоронного законодавства Польщі та України, питання культурної політики та збереження національної спадщини.
Висновки. Проаналізовано польський пам’яткоохоронний досвід, який слід узяти до уваги в Україні для оптимізація організаційно-управлінської структури, але за умови врахування власних національних та ментальних особливостей: перетворення Державної служби охорони культурної спадщини України та Державної інспекції культурної спадщини України у функціональний підрозділ Міністерства культури та інформаційної політики України, який матиме вертикально-інтегровану структуру зі структурними підрозділами на рівні обласних і районних адміністрацій; подальша інтеграція на адміністративному рівні державного управління у сфері охорони культурної спадщини; розробка системи і методології підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для наукової, проектної й виробничої діяльності в пам’яткоохоронній галузі; створення Міжнародного центру з підвищення кваліфікації та обміну досвіду у сфері охорони культурної спадщини; реалізація навчальних та інформаційних програм для зазначеної галузі. З’ясовано, що у сфері охорони культурної спадщини України накопичилося достатньо питань, які необхідно вирішувати. Це потребує політичної волі керівництва держави, побудови чіткої вертикалі органів управління пам’яткоохоронною галуззю, компетентності державних службовців у вказаній сфері та пам’яткоохоронців, а також збалансування законодавчої бази (врегулювання всіх нормативно-правових актів).
Посилання
Denysenko, H., Denysenko, O. (2014). «Zvid pamiatok istorii ta kultury»: realizatsiia proektu v postradianskykh derzhavakh. Pratsi Naukovo-doslidnoho instytutu pamiatkookhoronnykh doslidzhen, 9, 372–382. [in Ukrainian].
Egorov, V. (1988). Razvitie i stanovlenie poniatia «pamiatnik istoii». Istoria SSSR, 1, 100–106. [in Russian].
Filatov, A. (2000). Zarubizhnyi dosvid derzhavnoho upravlinnia okhoronoiu kulturnoi spadshchyny. Visnyk UADU, 1, 39–45. [in Ukrainian].
Filatov, A. (2003). Zarubezhnyj opyt gosudarstvennogo upravlenia okhranoj kulturnoho nasledia. Istoricheskoe nasledie Kryma, 1, 16–23, 31–36. [in Russian].
Horbyk, V. (1996). Zarubizhnyi dosvid zberezhennia pamiatok istorii ta kultury i yoho vykorystannia v Ukraini. Kyivska starovyna, 4/5, 134–146. [in Ukrainian].
Horbyk, V., Denysenko, H. (2012). «Zvid pamiatok istorii ta kultury Ukrainy» u doslidzhenni i okhoroni kulturnoi spadshchyny: dosvid, problemy, perspektyvy. Kyiv. [in Ukrainian].
Kosarevskij, A. (1987). Okhrane pamiatnikov – sistemnyj podkhod. Stroitelstvo i arkhitektura, 11, 20–21. [in Russian]. doi: https://doi.org/10.1016/0304-3479(87)90004-4
Kot, S. (2018). Pro stan zberezhennia kulturnoi spadshchyny Ukrainy (Informatsiino-analitychni materialy do parlamentskykh slukhan «Stan, problemy ta perspektyvy okhorony kulturnoi spadshchyny v Ukraini», 18 kvitnia 2018 r.). Kyiv. [in Ukrainian].
Lytovchenko, V. (2014). Rol YuNESKO v okhoroni ta zberezhenni kulturnoi spadshchyny v Ukraini (1954–2010 rr.) (Extended abstract of Candidate’s thesis). Kyiv. [in Ukrainian].
Melnychuk, O. (2003). Vsesvitnia kulturna ta pryrodna spadshchyna yak skladova kontseptsii zahalnoi spadshchyny liudstva. Pravo Ukrainy, 12, 93–97. [in Ukrainian].
Melnychuk, O. (2008). Mizhnarodno-pravovyi status vsesvitnoi kulturnoi i pryrodnoi spadshchyny. Kyiv. [in Ukrainian].
Nadyrova, O. (2009). Diialnist derzhavnykh i hromadskykh orhanizatsii Frantsii po zberezhenniu kulturnoi spadshchyny (1991–2004 rr.). (Extended abstract of Candidate’s thesis). Kyiv. [in Ukrainian].
Prokopenko, L., Hevel, K. (2012). Dosvid derzhavnoho upravlinnia u sferi zberezhennia kulturnoi spadshchyny v krainakh YeS. Derzhavne upravlinnia ta mistseve samovriaduvannia, 1 (12), 57–65. [in Ukrainian].
Tronko, P., Vermenych, Ya. (2000). Istorychni mista v systemi pamiatkookhoronnoi diialnosti ta rehionalno-istorychnykh doslidzhen. Spetsialni istorychni dystsypliny, 4, 355–369. [in Ukrainian].
Tronko, P., Vermenych. Ya. (2009). Istorychne misto yak kulturna tsinnist i obiekt pamiatkookhorony. Ukraina XX st.: kultura, ideolohiia, polityka, 15, 171–183. [in Ukrainian].
Tytova, O. (2007). Zvitno-vyborchi zbory ukrainskoho komitetu ICOMOS. Visnyk Ukrainskoho komitetu ICOMOS, 1, 6–11. [in Ukrainian].
