Трансформація процесів морально-психологічного забезпечення російської армії в контексті підготовки до збройного вторгнення в Україну (2013 – початок 2022 рр.)
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2022.04.116%20Ключові слова:
збройні сили Російської Федерації, морально-психологічне забезпечення, виховна робота, рашизм, повномасштабне збройне вторгнення в УкраїнуАнотація
Здійснено аналіз розвитку і трансформації структур морально-психологічного забезпечення російської армії на етапі безпосередньої підготовки до повномасштабного збройного вторгнення в Україну.
Мета статті – висвітлити загальні тенденції та особливості структурних змін інституцій морально-психологічного забезпечення збройних сил РФ і змістовне наповнення їх діяльності у 2013–2022 рр.
Методологія дослідження спирається на принципи об’єктивності й історизму, що передбачають вивчення окремих явищ і процесів в їх розвитку і тісному зв’язку з системою відповідних суспільно-політичних відносин.
Наукова новизна. Вперше в історіографії проведено дослідження процесів реформування структур виховної роботи сучасної російської армії, а також здійснено оцінку ефективності результатів їх діяльності в період безпосередньої підготовки до відкритої війни з Україною. Стверджується, що перманентний характер реформ здебільшого призводив до розбалансування системи військового виховання та створення концепцій, які базувалися переважно на напрацюваннях радянських політорганів. Водночас свідомо іґнорувалося впровадження новітніх елементів морально-психологічного забезпечення за досвідом провідних держав світу. Процесами виховання у ЗС РФ у цей час керували переважно представники командної ланки управління зі своєрідним баченням завдань морально-психологічного забезпечення. Це спричиняло консервацію та застій виховного процесу на основі суміші радянської концепції Другої світової війни з примітивно-фундаменталістською інтерпретацією канонів православ’я. Апробація у процесі виховання особового складу ідеології рашизму дозволила сформувати чисельний прошарок адептів нового світогляду. Провал першого етапу так званої «спецоперації» дозволяє зробити попередні висновки щодо вкрай низького рівня результативності роботи органів військового управління російської армії та інших силових структур із морально-психологічного забезпечення готовності особового складу виконувати бойові завдання за призначенням.
