"Іноземцям — заборонено": просторові обмеження перебування в радянській Україні (1919—1959 рр.)
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2024.03.112Ключові слова:
іноземці, туризм, заборони, режим, обмеження, закриті міста / території, НКВС, МВС, НКДБ, МДБ, КДБАнотація
Мета — висвітлення особливостей конструювання режиму проживання та пересування, а також формування реєстру місцевостей, закритих для іноземних громадян у радянській Україні впродовж 1919—1959 рр. — від початку складання системи обліку й реєстрації до часу, коли було вибудовано чітку організаційно-виконавську модель правових і географічних заборон для візитерів із-за кордону. Зумовлені метою завдання полягають в аналізі головних засад більшовицької концепції географічної та соціальної ізоляції, нормативно-правової бази різного роду заборон й обмежень, розгляді інституціональної та інструментальної специфіки контролю за іноземцями.
Методологія поєднує інструментарій історико-правового аналізу, соціальної антропології та концепції соціального творення простору.
Наукова новизна полягає в постановці й розкритті проблеми концептуалізації і практичної реалізації заборон та обмежень для іноземців, які відвідували УСРР—УРСР, висвітленні особливостей перетворень на шляху від звичайного обліку до суворого контролю за ними.
Висновки. Встановлено, що практики обмежень для іноземців, котрі з різних причин перебували в радянській Україні, виникли в перші роки після захоплення влади більшовиками. Певними рубіжними періодами у формуванні переліку закритих для закордонних гостей місцевостей стали 1935—1936 рр., коли для них було запроваджено правила проживання та пересування, а також 1959 р. — напередодні початку масового іноземного туризму, коли вже оформилася чітка ієрархія й зона інституціональної відповідальності, було уточнено реєстр заборонених територій. З’ясовано, що до формування недоступного / режимного простору були причетні компартійна верхівка, вище військове командування та органи держбезпеки. Останні здійснювали й практичні заходи з дотримання режимних / спеціальних правил приїжджими з-за кордону. Жорсткий контроль поведінки та обмеження пересування іноземців формував у них специфічний погляд на радянську державу.
